Гастродуоденальні виразкові кровотечі у пацієнтів з коморбідними захворюваннями: особливості клінічного перебігу і тактики лікування
Ключові слова:
гастродуоденальна виразка, виразкова кровотеча, коморбідні захворювання, ендоскопічний гемостаз, хірургічний гемостазАнотація
Вступ. Гастродуоденальні виразкові кровотечі є одними з найчастіших випадків, що вимагають надання невідкладної медичної допомоги. Поширеність шлунково-кишкових кровотеч сягає 170 випадків на 100 тисяч дорослого населення. Незважаючи на прогрес у лікуванні таких хворих, загальна летальність при виразкових кровотечах становить 10-15%, а летальність при оперативних втручаннях на висоті кровотечі складає від 20 до 40%. Важкі супутні захворювання у 60-90% пацієнтів погіршують їхній стан і значно збільшують ризик летальності після оперативного втручання при гострих виразкових гастродуоденальних кровотечах. Мета дослідження: покращити безпосередні та віддаленні результати лікування хворих з шлунково-кишковими виразковими кровотечами в умовах поліморбідності шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу і тактики лікування гастродуоденальних виразкових кровотеч. Матеріали та методи. Проведений аналіз результатів клінічного обстеження та лікування 215 хворих з виразковими гастродуоденальними кровотечами. Середній вік пацієнтів становив 51,4±0,54 років. Чоловіків було 116 (53,9%) та 99 (46,1%) жінок. До основної групи спостереження увійшли 163 (75,8%) хворих з кровотечами з гострих і хронічних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки з важкою супутньою патологією. Контрольну групу склали 52 (24,2%) пацієнти з гастродуоденальними кровотечами з гострих і хронічних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки без важких супутніх захворювань. У всіх хворих кровотечу було діагностовано на основі клінічних ознак та проведеної фіброезофагогастродуоденоскопії. Для зупинки кровотечі ми використовували методи неоперативного (ендоскопічного + медикаментозного) та оперативного гемостазу. Результати дослідження та їх обговорення. У пацієнтів основної групи симптоматика шлунково-кишкових виразкових кровотеч проходила атипово, а провідною ознакою кровотечі у даної категорії хворих було наявність мелени – у 88,4% випадків. У 14 (8,6%) пацієнтів з коморбідними захворюваннями через атипову клінічну картину, гастродуоденальні кровотечі були діагностовані несвоєчасно, що в подальшому вплинуло на якість надання медичної допомоги. Для 206 (95,8%) пацієнтів з гострими гастродуоденальними виразковими кровотечами основним напрямком лікування було виконання ендоскопічного гемостазу та призначення курсів гемостатичної терапії. Серед ендоскопічних методів зупинки кровотечі обколювання судинозвужувальними та склерозуючими розчинами кровоточивої судини виконано у 74 (35,9%) хворих; у 68 (33%) хворих використано кліпування; аргоноплазмова коагуляція – у 36 (17,5%) та використання поєднаних методів – у 28 (13,6%) хворих. Гастродуоденальні виразкові кровотечі, які не вдалося зупинити медикаментозними та ендоскопічними методами гемостазу, а також рецидивуючі кровотечі підлягали хірургічній корекції. 38 (17,67%) хворим було виконано наступні операції: висічення виразки – у 17 (44,74%) хворих, екстериторизація виразки – у 8 (21,1%) пацієнтів з подальшою дуоденопластикою та пілородуоденопластикою, секторальна резекція шлунку – у 6 (15,79%), резекція шлунку за Більрот-І – у 4 (10,53%) хворих та прошивання виразки – у 3 (7,89%) хворих. Висновки. Клінічна симптоматика шлунково-кишкових виразкових кровотеч у хворих з коморбідними захворюваннями протікає атипово та в 8,6% випадків діагностується несвоєчасно. Комплексне лікування виразкових гастродуоденальних кровотеч у пацієнтів з коморбідними захворюваннями із застосуванням сучасних методів ендогемостазу та консервативної терапії в більшості випадків дозволяє домогтися остаточної зупинки кровотечі.
Посилання
Corpataux N, Spirito A, Gragnano F, Vaisnora L, Galea R, Svab S, et al. Validation of high bleeding risk criteria and definition as proposed by the academic research consortium for high bleeding risk. Eur Heart J 2020; 41:3743–3749. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa671
Benamouzig R, Guenoun M, Deutsch D, Fauchier L. Review Article: Gastrointestinal Bleeding Risk with Direct Oral Anticoagulants. Cardiovasc Drugs Ther. 2022 Oct;36(5):973-989. DOI: 10.1007/s10557-021-07211-0.
Alruzug IM, Aldarsouny TA, Semaan T, Aldaher MK, AlMustafa A, Azzam N, Aljebreen A, Almadi MA. Time trends of causes of upper gastrointestinal bleeding and endoscopic findings. Saudi J Gastroenterol. 2021 Jan-Feb;27(1):28-34. DOI: 10.4103/sjg.SJG_378_20.
Shaprynskyi V. O., Hmoshynskyi M. V., Taheiev V. R. Influence of type 2 diabetes on the efficiency of endoscopic hemostasis for bleeding from peptic gastroduodenal ulcer. Kharkiv surgical school. 2024 Apr;№ 2-3(125-126):36-39. DOI: 10.37699/2308-7005.2-3.2024.07.
Ion D, Paduraru D, Bolocan A, Musat F, Andronic O, Palcău CA. Gastro-Intestinal Bleeding in COVID-19 Patients - Is There Any Causal Relation? Chirurgia (Bucur). 2021 Dec;116(6 Suppl):69-76.
Blesl A, Eibisberger M, Schörghuber M, Klivinyi C, Stadlbauer V. High Rate of Gastrointestinal Bleeding in Patients with Secondary Sclerosing Cholangitis in Critically Ill Patients (SC-CIP). J Clin Med. 2021 Apr 29;10(9):1925. DOI: 10.3390/jcm10091925.
Wu R, Li J, Guo Y. Treatment of acute upper gastrointestinal bleeding occurred after percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction in patients with acute renal impairment: a case report. Cardiovasc Endocrinol Metab. 2022 Aug10;11(3):e0269. DOI: 10.1097/XCE.0000000000000269.
Stern J, Dupuis C, Kpeglo H, Reuter J, Vinclair C, Para M, Nataf P, Pelletier AL, de Montmollin E, Bouadma L, Timsit JF, Sonneville R. Upper gastrointestinal bleeding in adults treated with veno-arterial extracorporeal membrane oxygenation: a cohort study. Eur J Cardiothorac Surg. 2023 Apr 3;63(4):ezad083. DOI: 10.1093/ejcts/ezad083.
Feleshtynskyi YP, Oparin SO, Sorokin BV, Boiarskaia MG, Lutsenko DV. Endoscopic hemostasis in ulcerative gastroduodenal bleeding using high-frequency biological welding electroligation. Wiad Lek. 2021;74(9 cz 1):2159-2162.
Murakami T, Kamba E, Haga K, Akazawa Y, Ueyama H, Shibuya T, Hojo M, Nagahara A. Emergency Endoscopic Hemostasis for Gastrointestinal Bleeding Using a Self-Assembling Peptide: A Case Series. Medicina (Kaunas). 2023 May 12;59(5):931. DOI: 10.3390/medicina59050931.
Uba Y, Ogura T, Ueno S, Okuda A, Nishioka N, Miyano A., Yamamoto Y, Bessho K, et al. Comparison of Endoscopic Hemostasis for Endoscopic Sphincterotomy Bleeding between a Novel Self-Assembling Peptide and Conventional Technique. J. Clin. Med. 2022;12:79. DOI: 10.3390/jcm12010079.
Zhu Y, Wang X, Yang Y, Liu L, Zhao Q, Yu L. Proton pump inhibitor in the prevention of upper gastrointestinal mucosal injury associated with dual antiplatelet therapy after coronary artery bypass grafting (DACAB-GI-2): study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2022 Jul 15;23(1):569. DOI: 10.1186/s13063-022-06464-w.