Особливості лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабету ІІ типу
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8127.2018.57.92-97Ключові слова:
цукровий діабет ІІ типу, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, лікування.Анотація
Вступ. У світовій науковій літературі активно обговорюється питання поєднаного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та ЦД. Поряд із цим, необхідні дослідження для підбору ефективних лікувальних ком- плексів, що мають різноспрямований позитивний вплив у хворих з коморбідною патологією, особливо при ЦД ІІ типу та ГЕРХ. Мета дослідження. Дослідити ефективність комплексної терапії із використання препарату урсодезоксихолевої кислоти та ітоприду гідрохлорид у хворих на ГЕРХ та ЦД ІІ типу. Матеріали та методи. Обстежено 54 хворих на ЦД ІІ типу з ГЕРХ. Надання медичної допомоги хворим на ЦД ІІ типу проводили згідно з клінічним протоколом лікування МОЗ України та локальних протоколів. НР-позитивним пацієнтам на ГЕРХ та ЦД ІІ типу проведено стандартну антигелікобактерну терапію протягом 14 днів. Лікування Улсепаном продовжили до 1 місяця, при необхідності – довше. Для нормалізації роботи верхніх відділів шлунково- кишкового тратку призначено ітоприду гідрохлорид по 50 мг 3 рази на добу протягом 1 місяця. Всім хворим на ЦД ІІ типу з ГЕРХ призначено препарат урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) із розрахунку 15 мг/кг маси тіла. Лікування УДХК продовжували до 6 місяців. Результати досліджень та їх обговорення. В дослідження ввійшли хворі на ЦД ІІ типу середнього ступеня важ- кості. Провідним клінічним проявом ураження верхніх відділів травної системи у обстежених хворих на ЦД ІІ типу була відрижка кислим, ком у горлі та печія. Призначення антисекреторної терапії (при потребі антигелікобактерного лікування) у поєднанні з ітопридом гідрохлорид та УДХК у хворих на ЦД ІІ типу позитивно вплинуло на клінічну та ендоскопічну картину ГЕРХ у хворих на ЦД ІІ типу. Комплексна терапія із використанням препарату УДХК призве- ла до суттєвого зменшення кількості пацієнтів з дуодено-гастральним рефлюксом (ДГР), а саме – з 48,1 % до 3,7 % відповідно (р < 0,01). Виражений позитивний ефект у хворих на ЦД ІІ типу та ГЕРХ встановлено на фоні комплекс- ної терапії із використанням препарату УДХК на динаміку індексу маси тіла. Висновки. Використання ітоприду гідрохлорид (Ганатон) у поєднанні з пантопразолом (Улсепан) є ефективним методом корекції стравохідних та позастравохідних клінічних проявів ГЕРХ у хворих на ЦД ІІ типу. Препарат УДХК (Холудексан) є безпечним та ефективним засобом для зменшення вираженості ДГР при ГЕРХ, а також сприяє зниженню ваги тіла у хворих на ЦД ІІ типу з порушенням ІМС при курсовому його застосуванні.
Посилання
Tkach SM Diagnosis and treatment of acid-dependent pathology in patients with diabetes mellitus. Clinical endocrinology and endocrine surgery. 2017;3(59):21-7. [In Russian].
Lee SD, Keum B, Chun HJ, Bak Y-T. Gastroesophageal Reflux Disease in Type II Diabetes Mellitus With or Without Peripheral Neuropathy. J. Neurogastroenterol. Motil. 2011;17(3):274–8. Available from: http://www.jnmjournal.org/journal/view.html DOI: 10.5056/jnm.2011.17.3.274.
Tkachenko VI. Draft Unified Clinical Protocol for Type 2 Diabetes Mellitus on the EPA of Primary Care (in line with international recommendations existing for 2012). Medicine of Ukraine. 2012;6(162):51–59. [In Ukranian].
Stepanov YuM. The newest technologies in theoretical and practical gastroenterology. Health of Ukraine. 2016;13-14(386-387):20-1. [In Russian]
Fadejenko GD, Chernishov VA. Defeat of the gastroduodenal area in patients with diabetes mellitus: clinical and population aspects. Medicine of Ukraine. 2011;7 (153):48–50. [In Ukranian].
Ha JO, Lee TH, Lee CW et al. Prevalence and Risk Factors of Gastroesophageal Reflux Disease in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus. Diabetes Metab. J. 2016;40(4):297-307 Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27352149 DOI: 10.4093/dmj.2016.40.4.297.
Sun H, Yi L, Wu P, Li Y, Luo B, Xu S. Prevalence of Gastroesophageal Reflux Disease in Type II Diabetes Mellitus. Gastroenterology Research and Practice [Internet]. 2014;2014:1-4. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27352149 DOI: 10.1155/2014/601571.
Kusnir IE GERD in obese patients: pathophysiological mechanisms of development, features of the course and approaches to therapy. Health of Ukraine. Thematic number. Gastroenterology. Hepatology. Coloproctology. 2013;3(29):70-1. [In Russian].
Kon’kova LA, Kon’kov AV. Gastroesophageal reflux: extra-oesophageal manifestations. Medical Bulletin of the Ministry of Internal Affairs. 2016;2(81):247-50. [In Russian].
Frazzoni M, Manta R, Mirante V, Conigliaro R, Frazzoni L, Melotti G. Esophageal chemical clearance is impaired in gastro-esophageal reflux disease– a 24-h impedance-pH monitoring assessment. Neurogastroenterology & Motility [Internet]. 2013;25(5):399-e295. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/nmo.12080 DOI: 10.1111/nmo.12080. Epub 2013 Jan 29.
Dragomiretskaya NV. Ways to improve GERD therapy. Health of Ukraine. Thematic number. Gastroenterology. Hepatology. Coloproctology. 2016;4(42):21. [In Russian].
