Сучасні можливості експертизи речових доказів біологічного походження в ідентифікації невпізнаних трупів та безвісти зниклих осіб

Анотація

Масова загибель людей в умовах війни передбачає необхідність проведення судово-медичних експертиз для встановлення причин смерті, ідентифікації невпізнаних трупів та безвісти зниклих осіб і розв’язання інших значущих для слідства питань медико-біологічного характеру. Виконання цих досліджень в умовах війни нерідко стикається зі значним обсягом ушкоджень на трупах загиблих, що в достатньо великій кількості випадків (15%) зумовлює втрату значущих задля ідентифікації ознак.Метою цієї роботи став аналіз існуючих наукових даних та практичного досвіду про сучасні можливості дослідження речових доказів біологічного походження задля вирішення експертних завдань по ідентифікації невпізнаних трупів та безвісти зниклих осіб для розширення знань про можливості судової молекулярно-генетичної експертизи під час війни.Авторка наводить історичні факти використання бертільйонажу, дактилоскопії, відкриття та дослідження ДНК, що було в свій час революційним проривом в розвитку судової медицини та криміналістики.Але під час бойових дій з переважним використанням артилерійської зброї, ударних дронів та ракет, дуже поширена вибухова травма, яка характеризується поліморфізмом (механічний, термічний, хімічний вплив) ушкоджень, а також неналежне зберігання мертвих тіл по різних причинах з’ясовує неможливість сьогодні використовувати в повному обсязі загально прийняті методики судово-медичної ідентифікації, дактилоскопію, дослідження за допомогою ультразвукової діагностики внутрішніх органів, співставлення фото черепа з прижиттєвими фотографіями зниклого за рахунок втрати значущих ідентифікаційних ознак трупа внаслідок його руйнування.Авторка в своєму дослідженні зазначає, що на даному етапі одним із об’єктивних та достовірних засобів ідентифікації є судова молекулярно-генетична експертиза (СМГЕ). За її технологіями можливо досліджувати практично всі тканини, які містять ДНК; біологічні об’єкти, які забруднені мікрофлорою; мікрокількості біологічного матеріалу (для встановлення якісного ДНКпрофілю потрібні лише 6–9 ядровмісних клітин, але завдяки полімеразної ланцюгової реакції відбувається ампліфікація маркерних ділянок ядерної в необхідній кількості); змішані сліди, особливо у випадках дослідження об’єктів за фактом вчинення злочинів на статевому ґрунті, ідентифікувати біологічні зразки (кісткові рештки) та біологічні сліди безвісти зниклої особи. Для встановлення генетичних ознак безвісти зниклої особи, необхідно вилучити особисті речі даної особи та направити їх на дослідження. Після проведення дослідження та отримання якісного ДНК-профілю, його поміщують до регіональних або центральних обліків генетичних ознак людини. Центральний облік генетичних ознак людини (ЦОГОЛ) формується з ДНК-профілів осіб, які проходять по у кримінальних провадженнях, слідів з місць нерозкритих злочинів, невпізнаних трупів, безвісно зниклих осіб та їх прямих родичів.Аналізуючи наявні в літературі дані, автор зазначає, що існує алгоритм проведення процедури ідентифікації невідомої особи за її останками на основі аналізу ДНК, який використовується в Україні повнопрофільними ДНК-лабораторіями: 1. Відбір з останків невстановленої особи біологічного матеріалу. 2. Виділення з цього матеріалу ДНК та її очищення. 3. Визначення кількості виділеної ДНК, оцінювання ступеня її деградації та нормалізація концентрації. 4. Ампліфікація маркерних ділянок ядерної ДНК, насамперед локусів із короткими тандемними повторами (STR, від Short Tandem Repeats), значно рідше – маркерних послідовностей, що містять сайти з однонуклеотидним поліморфізмом (SNP, від Single-Nucleotide Polymorphism). 5. Проведення капілярного електрофорезу ампліфікованих локусів із STR, або секвенування ядерних чи мітохондріальних послідовностей ДНК, що містять SNP. 6. Аналіз отриманих електрофореграм STR-локусів та/або хроматограм нуклеотидних послідовностей із SNP, який завершується встановленням індивідуальних молекулярно-генетичних ознак трупа невідомої особи. 7. Депонування встановлених молекулярно-генетичних ознак (переважно ДНК-профілів STR-локусів і послідовностей із SNP) у базах даних генетичної інформації. Ці дані використовують для генерації базою вхідних запитів на пошук збігів із генетичними ознаками інших осіб або слідів, зокрема, можливих родичів неідентифікованої особи. 8. Пошук збігів установлених генетичних ознак невідомої особи з ознаками відомих осіб (зазвичай імовірних близьких родичів) або з біологічними слідами, виявленими на речах відомого власника.За результатами пошуку та аналізу збігів призначають порівняльну експертизу, яка на основі статистичних оцінок дає висновок щодо остаточної ДНК-ідентифікації невпізнаної особи.