Транскутанна оксиметрія ангіосом верхньощелепної та лицевої артерій при системному червоному вовчаку

Анотація

Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічне захворювання, що відноситься до групи ревматичних хвороб і характеризується аутоімунним ураженням сполучної тканини та судин із розвитком некрозів, крововиливів, тромбозів різних ділянок м’яких тканин, у тому числі і ротовій порожнині. На ранніх стадіях пародонтиту в мікросудинах ясен та прилеглих відділах пародонту можна спостерігати ознаки пошкодження викликані порушенням їхньої перфузії киснем (tcpО2) Мета дослідження. Визначити транскутанне напруження кисню та вуглекислого газу ангіосом верхньощелепної та лицевої артерії у хворих на СЧВ з ураженим пародонтом. Матеріали і методи. У роботі проаналізовано результати обстеження 50 хворих на СЧВ (10 чоловіків та 40 жінок) віком від 20 до 55 років, які проходили лікування в ревматологічному відділенні КНП «ЗОКЛ ім. А. Новака» ЗОР. В залежності від форми перебігу відібрані по 10 хворих, яким проводилось транскутанне визначення tcpCO2 та tcpO2 в ангіосомах верхньощелепної та лицевої артерій. Результати: найбільші значення перфузії тканин киснем спостерігаються у ангіосомах верхньої щелепи (230 мм. рт. ст) порівняно із ангіосомами нижньої щелепи, де цей показник коливався в межах 81 мм. рт. ст. найбільші середні значення транскутанного напруження вуглекислого газу спостерігали у пацієнтів із важкою формою СЧВ. Напруження tcpO2 у верхній щелепі більше, як у нижній, враховуючи більше розгалуження колатерального кровоплину на верхній щелепі за рахунок анастомозів m. buccinator та m. masseter. При цьому tcpCO2 досягає максимального значення у зоні найнижчих показників tcpO2 як на верхній так і нижній щелепі. Висновки: Найменше значення трансутанного напруження кисню встановлено у хворих із важкою формою СЧВ де ІРП становив 1,14±2,6 на нижній щелепі ( p>0.05). Найвищий показник транскутанного напруження вуглекислого газу встановлено у пацієнтів із важкою формою СЧВ як на нижній так і на верхній щелепі ( p>0.05).