Профілактика тромбоемболії легеневої артерії при тромбозах нижньої порожнистої вени

Анотація

Мета дослідження. Обґрунтувати покази до хірургічної профілактики тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Матеріали та методи. У дослідженні проаналізовано результати обстеження та лікування 790 пацієнтів з різно- манітними формами гострого тромбозу в системі нижньої порожнистої вени. Хворі, залежно від проведеного ліку- вання, були поділені на: І групу – 555 пацієнтів, яким проводили операційне лікування з наступним консервативним лікуванням, в тому числі І А група (n=380) – пацієнти, яким виконали повну або парціальну тромбектомію з або без хірургічної профілактики ТЕЛА; І Б група (n=50), хворі яким виконували комбіноване лікування з хірургічною про- філактикою ТЕЛА; І В група (n=125) – хворі, які прооперовані з приводу трансфасціального тромбозу; ІІ група (n=235) – пацієнти, яким отримували лише консервативну терапію. Для обстеження хворих застосували лабораторні методи дослідження, а також інструментальні: ультразвукове дослідження, рентгеноконтрастну флебографію, муль- тиспіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним контрастуванням та радіоізотопна флебосцинтиграфію. Під час проведення радіоізотопної флебосцинтиграфії в спокої і під час фізичного навантаження визначали такі по- казники: середній час транспорту радіофармпрепарату, лінійну швидкість кровоплину та індекс навантаження. Результати досліджень та їх обговорення. Значної уваги ми надавали визначенню варіанта тромботичного ураження та характеру тромботичних мас. Для вибору способу лікування має значення поширеність тромботичної оклюзії. Більшість пацієнтів – 441 (55,8%) – мали ураження одного венозного сегмента, поширення тромботичних мас на два венозні сегменти виявили у 167 (21,1%) хворих, а ураження більше 2 венозних сегментів – спостерігали у 182 (23,1%) випадках. Оцінювали верхню та нижню межу тромботичних мас. Перехід тромботичного процесу з по- верхневої венозної системи на глибоку зумовлював реальну загрозу ТЕЛА, зокрема у всіх 125 (100,0%) хворих І В групи виявили флотуючу верхівку тромботичних мас. Кумуляційний аналіз результатів лікування пацієнтів з тром- бозами нижньої порожнистої вени (НПВ) протягом 3 років спостереження показав, що добрі та задовільні результати у І А групі спостерігали у 89,3%, у І Б групі – у 81,7%, у І В групі – у 88,4% та у ІІ групі – у 35,3% пацієнтів. Висновки. При виборі показів до хірургічного лікування тромбозів системи нижньої порожнистої вени слід вра- ховувати причину тромбозу, характер тромботичних мас, варіант та поширення тромботичного ураження, наявність флотації верхівки тромботичних мас. Запропонований лікувально-діагностичний алгоритм дозволяє ефективно по- передити тромбоемболію легеневої артерії.