Пластика дефектів м’яких тканин кінцівок, отриманих внаслідок бойової травми
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2025.71.5Ключові слова:
дефекти м’яких тканин, кінцівки, пластика дефектів, бойова травмаАнотація
Вступ. Закриття дефекту тканин будь-якої локалізації залишається складною проблемою реконструктивної пластичної хірургії, особливо в умовах військового часу та особливостей вогнепальних ран. Серед великої кількості методик закриття дефекту за рахунок хороших естетичних та функціональних результатів частіше застосовують шкірно-м’язеві клапті на живлячих ніжках.Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з обширними дефектами м’яких тканин, отриманих внаслідок мінно-вибухово поранення.Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 68 пацієнтів з різними видами пошкоджень м’яких тканин отриманих внаслідок мінно-вибухової травми (МВТ), які знаходилися на етапному лікуванні в хірургічному та травматологічному відділеннях КНП УМБКЛПЛ УМР в 2024 році. Підготовка пацієнтів до закриття дефектів проводилося з врахуванням фаз раньового процесу. Методика сурального клаптя застосована в 15 пацієнтів. Закриття дефектів м’яких тканин з використанням медіального черевця m. gastrocnemius був застосований у семи пацієнтів. Використанням латерального черевця m. gastrocnemius був застосований у трьох пацієнтів.У 32-х пацієнтів для закриття дефектів м’яких тканин була застосована методика шкірно-фасціального локального ротаційного клаптя на різних ділянках. В чотирьох випадках застосували торако-дорзальний м’язовий клапоть. Метод Quaba flap (Dorsal metacarpeal artery perforal flap) для закриття дефектів м’яких тканин основної фаланги використали у трьох випадках. Ускладнення спостерігалося у групі з використанням сурального клаптя: у трьох випадках спостерігалося венозне повнокрів’я клаптя з частковим його некрозом (20%), в одному випадку клапоть повністю некротизував (7%).Висновок. Всі випадки зафіксованих нами ускладнень пов’язані з постішемічними змінами тканин та ангіопатією, які зумовлені, або індуковані і наслідком пролонгованого застосування турнікетів (більше 3–4-х годин) на етапах надання першої медичної допомоги в умовах бойових дій. Використані методики пластичного заміщення дефектів м’яких тканин є високоефективними в лікуванні наслідків мінно-вибухової травми.
Посилання
Scaglioni, M. F., Meroni, M. & Fritsche, E. Free tissue transfer with supermicrosurgical perforator-to-perforator (P-to-P) technique for tissue defect reconstruction around the body: Technical pearls and clinical experience. J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. 19, S1748–S1768 (2020). DOI:10.1016/j.bjps.2020.12.025.
Abdelfattah, U. et al. Algorithm for free perforator flap selection in lower extremity reconstruction based on 563 cases. Plast. Reconstr. Surg. 144(5), 1202–1213 (2019). DOI: 10.1097/PRS.0000000000006167.
Kozusko, S. D. et al. Selecting a free flap for soft tissue coverage in lower extremity reconstruction. Injury 50(Suppl 5), S32– S39 (2019). DOI: 10.1016/j.injury.2019.10.045.
Gkiatas, I. et al. Gastrocnemius pedicled muscle flap for knee and upper tibia soft tissue reconstruction. A useful tool for the orthopaedic surgeon. Injury 2, 2 (2021). DOI: 10.1016/j.injury.2021.04.009.
Rao, J., Tawar, R. & Dawar, R. Gastrocnemius myocutaneous flap: A versatile option to cover the defect of upper and middle third leg. World J. Plast. Surg. 7, 314–318 (2018). DOI: 10.29252/wjps.7.3.314.
Kilic, A., Denney, B. & de la Torre, J. Reconstruction of knee defects using pedicled gastrocnemius muscle flap with splitthickness skin grafting: A single surgeon’s experience with 21 patients. J. Knee Surg. 32, 463–467 (2019). DOI: 10.1055/s- 0038-1653965.
Warrier, S. K., Mah, E. & Morrison, W. A. Extended medial gastrocnemius myocutaneous flap in repair of the quadriceps extension mechanism. ANZ J. Surg. 76, 1110–1114 (2006). DOI:10.1111/j.1445-2197.2006.03951.
Yusof, M. N. & Ahmad-Alwi, A. A. Outcome of islanded gastrocnemius musculocutaneous flap in orthopaedic practice. Malays. Orthop. J.13, 25–29 (2019). DOI:10.5704/MOJ.1903.004.
Mayoly, A. et al. Gastrocnemius myocutaneous flaps for knee joint coverage. Ann. Plast. Surg.81, 208–214 (2018). DOI: 10.1097/SAP.0000000000001451
Bibbo, C. The gastrocnemius flap for lower extremity reconstruction. Clin. Podiatr. Med. Surg. 37(4), 609–619 (2020). DOI: 10.1016/j.cpm.2020.07.002.
McCraw, J. B., Fishman, J. H. & Sharzer, L. A. The versatile gastrocnemius myocutaneous flap. Plast. Reconstr. Surg. 62, 15–23 (1978). DOI:10.1097/00006534-197807000-00002.
Hallock, G. G. Chimeric gastrocnemius muscle and sural artery perforator local flap. Ann. Plast. Surg.61, 306–309 (2018). DOI: 10.1097/SAP.0b013e31815b2792
Panse, N. et al. The reach of the gastrocnemius musculocutaneous flap: How high is high?. World J. Plast. Surg. 7(3), 319–325 (2018). DOI: 10.29252/wjps.7.3.319.
Peng, P. et al. Risk factors related to the partial necrosis of the posterior tibial artery perforator-plus fasciocutaneous flap. Eur. J. Trauma Emerg. Surg. 2, 2 (2021). DOI:10.1007/s00068-021-01616-0.
Zhou, L. L. et al. Distally based perforator-plus sural neurocutaneous flap with high or low pivot point: Anatomical basis and a retrospectively study of 378 flap clinical series. J. Reconstr. Microsurg. 2, 2 (2021). DOI: 10.1055/s-0041-1723817 Lin, J. A. et al. Free flap outcomes of microvascular reconstruction after repeated segmental mandibulectomy in head and neck cancer patients. Sci. Rep. 9, 7951 (2019). DOI:10.1038s41598-019-44467-x.
Behan, F. How to do lower limb reconstruction using the keystone perforator island flap. Aust. J. Plast. Surg. 4(2), 105–107 (2021). DOI: 10.34239/ ajops.v4n2.341
Kovar, A., Colakoglu, S. & Iorio, M. L. Choosing between muscle and fasciocutaneous free flap reconstruction in the treatment of lower extremity osteomyelitis: Available evidence for a function-specific approach. J. Reconstr. Microsurg. 36(3), 197–203 (2020). DOI: 10.1055/s-0039-1698469.
