Оцінка впливу методу знечулення на ступінь післяопераційного болю у хворих на рак товстої кишки
Ключові слова:
епідуральна анестезія, больовий синдром, маркери стресу.Анотація
Вступ. Хірургічне лікування залишається головним, а часто і єдиним методом радикального лікування більшості онкологічних захворювань. Мета дослідження. В залежності від вибраного методу анестезії оцінити ступінь післяопераційного больового синдрому у хворих з раком товстої кишки. Матеріали та методи. На базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ЗПЦ» ЗОР в період із січня по серпень 2020 року виконано аналіз результатів проведеної анестезії у 32 хворих на рак товстої кишки. В рандомізованому порядку сформовано дві групи пацієнтів. Відмінність між групами полягала у різниці медикаментозних комбінацій та дозувань анестезіологічного забезпечення. З метою об’єктивізації рівня больового синдрому були досліджені зміни гемодинамічних та біохімічних показників. Дослідження суб’єктивної оцінки болю пацієнтам проводили шляхом анкетування за допомогою опитувальника візуальної аналогової шкали (ВАШ). Для порівння показників ступеня болю до і після операції використовували Т-критерій Стьюдента для середніх величин, а статистично значимим вважали рівень р<0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено статистично значиму різницю результатів змін вітальних функцій між І та ІІ групою за всіма показниками в післяопераційному періоді через 6 годин, що характеризує факт ефективнішого зниження ступеня больового синдрому при використанні загального знечулення в комбінації з епідуральною анестезією (p=0,0001). Після оцінки результатів біохімічних маркерів больового синдрому встановлено, що між І та ІІ групою до операції статистично значима різниця спостерігається в рівні кортизолу. Виявлено достовірні зміни рівня кортизолу після оперативного втручання у пацієнтів І та ІІ груп (p=0,0001). При порівнянні показників інсуліну та глюкози крові результати біохімічних показників були нижчі у ІІ групі хворих, що свідчить про нижчій рівень болю або його відсутності в перші 6 годин після оперативного втручання (p=0,0001). При порівнянні результатів анкетування за ВАШ пацієнтів на рак товстої кишки до і після операції виявлено статистично значиму різницю рівню больового синдрому (p=0,0001).
Посилання
Heorhiiants MA, Vysotska OV, Strashnenko HM, Yurchenko OM. Vplyv metoda anesteziyi pry vyshkrib - nni porozhnyny matky na intensyvnist’ ta chasovi kharakterystyky pislyaoperatsiynoho bol’ovoho syndromu. Bil’, znebolennya ta intensyvna terapiya. 2019; 3(88):15-22. [in Ukrainian].
Dziuba DO, Dziuba HA, Chirieva OM. Vplyv epidural’noyi anesteziyi pry endovaskulyarniy embolizatsiyi matkovykh arteriy na plyn pislyaoperatsiynoho periodu. Ukrayina. Zdorov’ya natsiyi. 2015;3:121-124. [in Ukrainian].
Popivniak KhI, Titov II. Dynamika zmin bispektral’noho indeksu ta balansu notsytseptsiyi/analheziyi pry zastosuvanni riznykh stratehiy anesteziolohichnoho zabezpechennya operatyvnykh vtruchan’ iz pryvodu raku pryamoyi kyshky. Naukovyy visnyk Uzhhorods’koho universytetu, seriya «Medytsyna». 2014;50(2):154-159. [in Ukrainian].
Azar, F. M. (2017). Perioperative Pain Management. Orthopedic Clinics of North America, 48(4), XIII. https://doi.org/10.1016/J.OCL.2017.07.001
Beverly, A., Kaye, A. D., Ljungqvist, O., & Urman, R. D. (2017). Essential Elements of Multimodal Analgesia in Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Guidelines. Anesthesiology Clinics, 35(2), e115–e143. https://doi.org/10.1016/J.ANCLIN.2017.01.018
Bos, E. M. E., Hollmann, M. W., & Lirk, P. (2017). Safety and efficacy of epidural analgesia. Current Opinion in Anaesthesiology, 30(6), 736–742. https://doi.org/10.1097/ACO.0000000000000516
Flaherty, M. J. (2019). Rehabilitation Therapy in Perioperative Pain Management. Veterinary Clinics of North America – Small Animal Practice, 49(6), 1143–1156. https://doi.org/10.1016/J.CVSM.2019.07.006
Joshi, G. P., & Kehlet, H. (2019). Postoperative pain management in the era of ERAS: An overview. Best Practice and Research: Clinical Anaesthesiology, 33(3), 259–267. https://doi.org/10.1016/J.BPA.2019.07.016
JS, E., & EM, P.-Z. (2014). [Perioperative pain management for abdominal and thoracic surgery]. Schmerz (Berlin, Germany), 28(3), 265–281. https://doi.org/10.1007/S00482-014-1420-8
Meibner, W., Erlenwein, J., & Stamer, U. (2018). Organisation of Perioperative Pain Management. Anasthesiologie Intensivmedizin Notfallmedizin Schmerztherapie, 53(4), 282–294. https://doi.org/10.1055/S-0043- 104671
Schwan, J., Sclafani, J., & Tawfik, V. L. (2019). Chronic Pain Management in the Elderly. Anesthesiology Clinics, 37(3), 547–560. https://doi.org/10.1016/J.ANCLIN.2019.04.012
Sutton, C. D., & Carvalho, B. (2017). Optimal Pain Management After Cesarean Delivery. Anesthesiology Clinics, 35(1), 107–124. https://doi.org/10.1016/J.ANCLIN.2016.09.010
Verret, M., Lauzier, F., Zarychanski, R., Perron, C., Savard, X., Pinard, A. M., Leblanc, G., Cossi, M. J., Neveu, X., Turgeon, A. F., McAuley, A., Flexman, A., Denault, A. Y., Jerath, A., Prabhakar, C., McCartney, C., Sawchuk, C., Yarnold, C., Boyle, D., … Uppal, V. (2020). Perioperative use of gabapentinoids for the management of postoperative acute pain: A systematic review and meta-analysis. Anesthesiology, 133(2), 265–279. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000003428
