Комплексний підхід до діагностики, лікування і профілактики спайкової хвороби очеревини з врахуванням генетичних і біохімічних порушень

Автор(и)

  • Святослав Богданович Телемуха Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0001-9801-6219
  • Олександр Володимирович Пиптюк Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0003-0147-645X

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8127.2026.74.10

Ключові слова:

спайкова хвороба очеревини, гостра спайкова кишкова непрохідність

Анотація

Етіологічні чинники спайкоутворення різноманітні. До них слід віднести механічне ушкодження очеревини, потрапляння стороннього матеріалу у черевну порожнину й інфекційне запалення очеревини. Операції є і залишаються основною причиною спайкової хвороби очеревини. Спайкова хвороба очеревини у 32% випадках спричиняє гостру кишкову непрохідність. Прогнозування і профілактика спайкової хвороби надзвичайно важливі. В патогенезі розвитку спайок головна роль належить спадковій схильності. Ген FN1 бере активну участь у утворенні фібронектину (плазменного і клітинного). Фібринонектин відіграє велику роль в гострій фазі запалення, в процесах клітинної адгезії, ангіогенезу, має колаген зв’язуючий домен. Ген VWF має домени, що відповідають за синтез мультимерного глікопротеїну, який бере участь в адгезії тромбоцитів при гострому запаленні і пошкодженні судинної стінки, зв’язуванні колагену, виступає кофактором для VIII фактору згортання крові. Колаген зв‘язуючий домен гену VWF практично не вивчений. Ці гени впливають на процеси утворення спайок в черевній порожнині при пошкодженні очеревини. Мета роботи: вивчити і порівняти результати діагностики, лікування і профілактики спайкової хвороби очеревини. Матеріали та методи. За період з 2013 по 2025 роки обстежено та проліковано 125 хворих з спайковою хворобою. За допомогою диференційного методу забарвлення хромосом у 45 пацієнтів досліджували частоту можливих мутацій генів FN1 (розташований на короткому плечі ІІ хромосоми) і VWF (розташований на короткому плечі ХІІ хромосоми). За допомогою імуноферментних методів визначено у крові визначено кількісні показники фібронектину і колаген зв’язуючої активності фактору Вілебранда. З метою визначення дії препарату гіалуроновї кислоти проаналізовано лікування 80 хворих. Результати досліджень. Аналіз результатів обстеження генетичних факторів у хворих з гострою спайковою кишковою непрохідністю свідчить про наявність взаємозв'язку вираженого поліморфізму генів FN1 і VWF і тяжкості прояву синдромокомплексу спайкової хвороби. Таким чином, при наявності 2 мутантних генів FN1 і VWF у пацієнтів, кількість симптомів, що характеризують тяжкий перебіг спайкової хвороби очеревини, була максимальною. У групі інцізійних вентральних гриж наявність аберацій інших геномів, включаючи ITGA 2, свідчить про порушення якості синтезу білка колагену, особливо V типу. Аналіз результатів обстеження генетичних факторів і імуноферметних показників чітко показало їхній зв’язок. При наявності хромосомних аберацій спостерігаються відповідні біохімічні порушення. Доказано ефективність використання препарату гіалуронової кислоти в хворих після планових оперативних втручань. Проте після ургентного ентеролізу і використання препарату видно покращення безпосередніх результатів, проте віддалені результати практично не відрізняються. Висновки. 1. Вивчено наявність поліморфізму генів FN1 і VWF у хворих з гострою спайковою кишковою непрохідністю. 2. При наявності хромосомних аберацій спостерігаються відповідні біохімічні порушення. 3. Препарат гіалуронової кислоти ефективний при планових оперативних втручаннях, проте неефективний при ургентних операціях при гострій спайковій кишковій непрохідності. 4. Слід диференціювати спайкову хворобу очеревини у хворих з маніфестуючою гострою спайковою кишковою непрохідністю і хворих з інцізійними вентральними грижами. 5. Потрібний пошук і впровадження нових протиспайкових препаратів.

Посилання

Bouassida M, Laamiri G, Zribi S, Slama H, Mroua B, Sassi S, et al. Predicting Intestinal Ischaemia in Patients with Adhesive Small Bowel Obstruction: A Simple Score. World J Surg. 2020;44 (5):1444-1449 DOI: 10.1007/s00268-020-05377-6.

Carmichael, Samuel MD, MS, FACS; Wiseman, David PhD, MRPharmS; Foster, Deshka MD, PhD; Appel. Proceedings of the American College of Surgeons Surgical Adhesions Improvement Project Summit. Journal of the American College of Surgeons 240(5):p 812-819, May 2025. DOI: 10.1097/XCS.0000000000001358.

Chakiath JA, Oommen AN, Harikrishnan CP, Arun P, Tintumole CT. Evaluation of prognosis in patients with perforation peritonitis using Mannheim peritonitis index. Saudi J Med. 2020; 5(3):138-144 DOI: 10.36348/sjm.2020.v05i03.002

Cohen RB, Olafson SN, Krupp J, Parsikia A, Kaplan MJ, Moran B, et al. Timing of Gastrografin administration in the management of adhesive small bowel obstruction (ASBO): Does it matter? Surgery. 2021; 170 (2):596-602 DOI: 10.1016/j.surg.2021.03.008.

Darbyshire AR, Kostakis I, Pucher PH, Toh S, Mercer SJ. The impact of laparoscopy on emergency surgery for adhesional small bowel obstruction: prospective single centre cohort study. Ann R Coll Surg Engl. 2021;103 (4):255-262 DOI: 10.1308/rcsann.2020.7079.

Dumouchel JL, Kramlinger VM. Case Study 10: A Case to Investigate Acetyl Transferase Kinetics. Methods Mol Biol. 2021;2342:781-808 DOI: 10.1007/978-1-0716-1554-6_29.

Eze VN, Parry T, Boone D, Mallett S, Halligan S. Prognostic factors to identify resolution of small bowel obstruction without need for operative management: systematic review. Eur Radiol. 2023;8:10421-10429 DOI: 10.1007/s00330-023-10421-9.

Fatehi Hassanabad A, Zarzycki AN, Jeon K, Deniset JF, Fedak PWM. Post-Operative Adhesions: A Comprehensive Review of Mechanisms. Biomedicines. 2021;9 (8):867 DOI: 10.3390/biomedicines9080867.

Fatehi Hassanabad A, Zarzycki AN, Jeon K, Dundas JA, Vasanthan V, Deniset JF, et al. Prevention of Post-Operative Adhesions: A Comprehensive Review of Present and Emerging Strategies. Biomolecules. 2021;11 (7):1027 DOI: 10.3390/biom11071027

Ferns GA, Hassanian SM, Arjmand MH. Hyperglycaemia and the risk of post-surgical adhesion. Arch Physiol Biochem. 2022;128 (6):1467-1473 DOI: 10.1080/13813455.2020.1776330.

Foster DS, Marshall CD, Gulati GS, Chinta MS, Nguyen A, Salhotra A, et al. Elucidating the fundamental fibrotic processes driving abdominal adhesion formation. Nat Commun. 2020;11 (1):4061 DOI: 10.1038/s41467-020-17883-1.

Håkanson CA, Fredriksson F, Lilja HE. Adhesive small bowel obstruction after appendectomy in children – Laparoscopic versus open approach. J Pediatr Surg. 2020;55 (11):2419-2424 DOI: 10.1016/j.jpedsurg.2020.02.024

Håkanson CA, Fredriksson F, Lilja HE. Paediatric Adhesive Small Bowel Obstruction is Associated with a Substantial Economic Burden and High Frequency of Postoperative Complications. J Pediatr Surg. 2023;58 (11):2249-2254 DOI: 10.1016/j. jpedsurg.2023.05.017

Herrick SE, Wilm B. Post-Surgical Peritoneal Scarring and Key Molecular Mechanisms. Biomolecules. 2021;11 (5):692 DOI: 10.3390/biom11050692

Hu Q, Xia X, Kang X, Song P, Liu Z. A review of physiological and cellular mechanisms underlying fibrotic postoperative adhesion. Int J Biol Sci. 2021;17 (1):298-306 DOI: 10.7150/ijbs.54403

Kang BM. Laparoscopic Adhesiolysis for Small Bowel Obstruction: Effective Alternatives or Immoderate Challenge? J Minim Invasive Surg. 2020;23 (2):65-66. DOI:10.7602/jmis.2020.23.2.65

Kishan A, Buie T, Whitfield-Cargile C, Jose A, Bryan L, Cohen N, et al. In vivo performance of a bilayer wrap to prevent abdominal adhesions. Acta Biomater. 2020;115:116-126 DOI: 10.1016/j.actbio.2020.08.021

Krämer B, Neis F, Brucker SY, Kommoss S, Andress J, Hoffmann S. Peritoneal Adhesions and their Prevention – Current Trends. Surg Technol Int. 2021;38:221-233 DOI: 10.52198/21.STI.38.HR1385.

Krielen P, Stommel MWJ, Pargmae P, Bouvy ND, Bakkum EA, Ellis H, et al. Adhesion-related readmissions after open and laparoscopic surgery: a retrospective cohort study (SCAR update). Lancet. 2020;39(10217):33-41 DOI: 10.1016/S0140-6736(19)32636-4.

Telemukha S.B., Pyptiuk O.V., Diduh I.D. The use of anti-adhesion drugs in pregnant women with strangulated postoperative hernias and acute adhesive small intestinal obstruction. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. №1955) 2025.; 69-74 DOI: 10.24061/2413-4260. XV.1.55.2025.11

Ten Broek RPG, Toneman MK, van Goor H. Adhesies na een buikoperatie [Adhesions after abdominal surgery: developments in diagnosis and treatment]. Ned Tijdschr Geneeskd. 2023;167:7320.

Zhang E, Song B, Shi Y, Zhu H, Han X, Du H, et al. Fouling-resistant zwitterionic polymers for complete prevention of postoperative adhesion. Proc Natl Acad Sci USA. 2020; 117(50):32046-32055 DOI: 10.1073/pnas.2012491117.

Дідух І.М. Фофанов В. О. Прогнозування післяопераційної спайкової кишкової непрохідності та її рецидиву в дітей. Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 3(84): 73-79 DOI: 10.15574/PS.2024.3(84).7379

Фофанов О. Д., Дідух І. М. Лікування та профілактика спайкової кишкової непрохідності в дітей. Paediatric Surgery (Ukraine).2023.4(81): 43-48 DOI: 10.15574/PS.2023.81.43.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-09

Як цитувати

Телемуха, С. Б., & Пиптюк , О. В. (2026). Комплексний підхід до діагностики, лікування і профілактики спайкової хвороби очеревини з врахуванням генетичних і біохімічних порушень. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (2(74), 63-70. https://doi.org/10.32782/2415-8127.2026.74.10

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНА ХІРУРГІЯ (ВСІ ХІРУРГІЧНІ ДИСЦИПЛІНИ)