Поверхнево активні речовини у воді джерел водопостачання: гігієнічні ризики та міжнародний досвід захисту громадського здоров'я

Анотація

Поверхнево-активні речовини (ПАР) є невід'ємними компонентами сучасних побутових мийних засобів, широке використання яких зумовлює їх постійне надходження до стічних вод і поверхневих водойм, що використовуються як джерела централізованого питного водопостачання. Незважаючи на застосування сучасних технологій очищення стічних вод, частина ПАР та продуктів їх трансформації зберігається у водному середовищі, створюючи потенційні екологічні та гігієнічні ризики. Метою роботи стало здійснити комплексну гігієнічну оцінку багаторічних моніторингових даних ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ України» стосовно забруднення поверхнево-активними речовинами р.Дніпро, оцінити їх біорозкладність та можливі негативні наслідки впливу на здоров’є населення України. Дослідження виконано у форматі аналітично-описової роботи із застосуванням методів системного аналізу, порівняння, узагальнення наукових джерел та нормативно-правових документів. Практична частина включала аналіз складу 20 представлених на українському ринку мийних засобів, класифікацію поверхнево-активних речовин за хімічною природою та оцінку їх біорозкладності відповідно до вимог Регламенту (ЄС) № 648/2004 і критеріїв OECD. Також проведено аналіз результатів моніторингу вмісту аніонних ПАР та ортофосфатів у воді річки Дніпро в межах міста Дніпра за 2021–2025 роки із залученням ретроспективних офіційних екологічних даних. Встановлено, що більшість досліджених мийних засобів містить аніонні, неіоногенні або катіонні ПАР, тоді як найвищою біорозкладністю характеризуються засоби на основі алкілполіглюкозидів, що мають менший потенційний негативний вплив на водні екосистеми. За результатами моніторингу поверхневих вод концентрації аніонних ПАР у всіх контрольних пунктах залишалися нижчими за межу визначення методу та не перевищували чинних гігієнічних нормативів. Концентрації ортофосфатів також відповідали нормативним вимогам, хоча у 2025 році зафіксовано локальне підвищення їх вмісту, що свідчить про необхідність продовження систематичного екологічного контролю. Узагальнення сучасних наукових досліджень підтвердило, що ПАР і продукти їх деградації можуть чинити мембранотропну та цитотоксичну дію, впливати на проникність біологічних мембран, функціонування водних екосистем і сприяти поширенню антибіотикорезистентності, зокрема за участю четвертинних амонієвих сполук. Показано, що ефективне управління ризиками забруднення водних ресурсів ґрунтується на поєднанні нормативного регулювання біорозкладності детергентів, удосконаленні технологій очищення стічних вод та безперервному екологічному моніторингу. Перспективним інструментом оцінки ефективності природоохоронних заходів визначено методологію STAR. Отримані результати обґрунтовують доцільність удосконалення системи моніторингу поверхнево-активних речовин, ортофосфатів і показників органічного навантаження у джерелах централізованого водопостачання України, гармонізації національної нормативної бази з вимогами Європейського Союзу та Всесвітньої організації охорони здоров'я, а також стимулювання використання екологічно безпечних і легкобіорозкладних мийних засобів як важливого напряму збереження якості водних ресурсів і захисту громадського здоров'я.