Сучасні уявлення про патогенез гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2026.74.22Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, патогенез, фактори ризику, вісцеральна гіперчутливість, психологічні розлади, клінічні фенотипиАнотація
Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба є одним із найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту та характеризується значною клінічною варіабельністю та суттєво впливає на якість життя пацієнтів. Метою цього дослідження було узагальнити сучасні наукові дані щодо патофізіологічних механізмів, що лежать в основі розвитку ГЕРХ, ролі факторів ризику та психоемоційних факторів, а також характеристик клінічних фенотипів ГЕРХ. Матеріали та методи. Для узагальнення сучасних наукових даних було проведено огляд літератури. Пошук літератури здійснювався в міжнародних електронних базах даних PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science Core Collection та Google Scholar. Публікації, включені до аналізу, охоплювали період з 2015 по 2026 рік, при цьому пріоритет надавався клінічним настановам, консенсусним документам, систематичним оглядам, метааналізам та оригінальним науковим дослідженням. Результати та обговорення. Виявлено, що розвиток ГЕРХ є складним процесом, у якому беруть участь механічні, хімічні, сенсорні та нейрорегуляторні фактори. Важливу роль відіграють дисфункція антирефлюксного бар’єру на стравохідно-шлунковому з’єднанні, транзиторне розслаблення нижнього стравохідного сфінктера, порушення очищення стравоходу та зниження резистентності епітеліального бар’єру. Встановлено роль модифікованих факторів ризику, таких як абдомінальне ожиріння, фактори способу життя, раціон харчування та порушення сну. Між ГЕРХ та психологічними розладами існує двонаправлений зв’язок, опосередкований дисфункцією осі ‘мозок-кишечник’, вісцеральною чутливістю та гіперчутливістю стравоходу. Сучасна класифікація ГЕРХ ґрунтується на фенотипі, який поділяється на ерозивний рефлюкс, неерозивний рефлюкс, рефлюксну гіперчутливість та функціональну печію, кожна з яких має власний патофізіологічний механізм та підхід до лікування. Висновки. ГЕРХ це багатофакторне та гетерогенне захворювання, у якому задіяні структурні, функціональні та психосоціальні механізми. Розуміння сучасних патофізіологічних концепцій дає змогу перейти від симптоматичного підходу до персоналізованого підходу, заснованого на клінічній, ендоскопічній та функціональній діагностичній оцінці.
Посилання
Maret-Ouda, J., Markar, S. R., & Lagergren, J. (2020). Gastroesophageal Reflux Disease: A Review. JAMA, 324(24), 2536-2547. https://doi.org/10.1001/jama.2020.21360
Alqassab, D. F., Hasan, M. J., AlSaadoon, A. M., AlMuqahwi, A. J., AlAwadhi, F. A., Bahram, S. A., & Alsayyad, A. S. (2024). Prevalence and risk factors of gastroesophageal reflux disease among adults attending primary healthcare in Bahrain. Journal of family medicine and primary care, 13(12), 5758-5765. https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_968_24
Nirwan, J. S., Hasan, S. S., Babar, Z. U., Conway, B. R., & Ghori, M. U. (2020). Global Prevalence and Risk Factors of Gastro-oesophageal Reflux Disease (GORD): Systematic Review with Meta-analysis. Scientific reports, 10(1), 5814. https://doi.org/10.1038/s41598-020-62795-1
Katz, P. O., Dunbar, K. B., Schnoll-Sussman, F. H., Greer, K. B., Yadlapati, R., & Spechler, S. J. (2022). ACG Clinical Guideline for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. The American journal of gastroenterology, 117(1), 27-56. https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000001538
Argüero, J., & Sifrim, D. (2024). Pathophysiology of gastro-oesophageal reflux disease: implications for diagnosis and management. Nature reviews. Gastroenterology & hepatology, 21(4), 282-293. https://doi.org/10.1038/s41575-023-00883-z
Eusebi, L. H., Ratnakumaran, R., Yuan, Y., Solaymani-Dodaran, M., Bazzoli, F., & Ford, A. C. (2018). Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: a meta-analysis. Gut, 67(3), 430–440. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313589
Taraszewska A. (2021). Risk factors for gastroesophageal reflux disease symptoms related to lifestyle and diet. Roczniki Panstwowego Zakladu Higieny, 72(1), 21-28. https://doi.org/10.32394/rpzh.2021.0145
Zamani, M., Alizadeh-Tabari, S., Chan, W. W., & Talley, N. J. (2023). Association Between Anxiety/Depression and Gastroesophageal Reflux: A Systematic Review and Meta-Analysis. The American journal of gastroenterology, 118(12), 2133-2143. https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000002411
Miao, Y., Yuan, S., Li, Y., Chen, J., Li, X., Larsson, S. C., & Zhang, Q. (2022). Bidirectional Association between Major Depressive Disorder and Gastroesophageal Reflux Disease: Mendelian Randomization Study. Genes, 13(11), 2010. https://doi.org/10.3390/genes13112010
Wong, M. W., Liu, T. T., Yi, C. H., Lei, W. Y., Hung, J. S., Cock, C., Omari, T., Gyawali, C. P., Liang, S. W., Lin, L., & Chen, C. L. (2021). Oesophageal hypervigilance and visceral anxiety relate to reflux symptom severity and psychological distress but not to acid reflux parameters. Alimentary pharmacology & therapeutics, 54(7), 923-930. https://doi.org/10.1111/apt.16561
Yadlapati, R., Gyawali, C. P., Pandolfino, J. E., & CGIT GERD Consensus Conference Participants (2022). AGA Clinical Practice Update on the Personalized Approach to the Evaluation and Management of GERD: Expert Review. Clinical gastroenterology and hepatology : the official clinical practice journal of the American Gastroenterological Association, 20(5), 984-994.e1. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2022.01.025
Martin, Z., Spry, G., Hoult, J., Maimone, I. R., Tang, X., Crichton, M., & Marshall, S. (2022). What is the efficacy of dietary, nutraceutical, and probiotic interventions for the management of gastroesophageal reflux disease symptoms? A systematic literature review and meta-analysis. Clinical nutrition ESPEN, 52, 340-352. https://doi.org/10.1016/j.clnesp.2022.09.015
Lakananurak, N., Pitisuttithum, P., Susantitaphong, P., Patcharatrakul, T., & Gonlachanvit, S. (2024). The Efficacy of Dietary Interventions in Patients with Gastroesophageal Reflux Disease: A Systematic Review and Meta-Analysis of Intervention Studies. Nutrients, 16(3), 464. https://doi.org/10.3390/nu16030464
Gyawali, C. P., Yadlapati, R., Fass, R., Katzka, D., Pandolfino, J., Savarino, E., Sifrim, D., Spechler, S., Zerbib, F., Fox, M. R., Bhatia, S., de Bortoli, N., Cho, Y. K., Cisternas, D., Chen, C. L., Cock, C., Hani, A., Remes Troche, J. M., Xiao, Y., Vaezi, M. F., … Roman, S. (2024). Updates to the modern diagnosis of GERD: Lyon consensus 2.0. Gut, 73(2), 361-371. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2023-330616
Fass, R., Boeckxstaens, G. E., El-Serag, H., Rosen, R., Sifrim, D., & Vaezi, M. F. (2021). Gastro-oesophageal reflux disease. Nature reviews. Disease primers, 7(1), 55. https://doi.org/10.1038/s41572-021-00287-w
Bertin, L., Savarino, V., Marabotto, E., Ghisa, M., de Bortoli, N., & Savarino, E. V. (2026). Pathophysiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Digestion, 107(2), 185-201. https://doi.org/10.1159/000547023
Sharma, P., & Yadlapati, R. (2021). Pathophysiology and treatment options for gastroesophageal reflux disease: looking beyond acid. Annals of the New York Academy of Sciences, 1486(1), 3-14. https://doi.org/10.1111/nyas.14501
Zikos, T. A., & Clarke, J. O. (2020). Non-acid Reflux: When It Matters and Approach to Management. Current gastroenterology reports, 22(9), 43. https://doi.org/10.1007/s11894-020-00780-4
Gyawali, C. P., Carlson, D. A., Chen, J. W., Patel, A., Wong, R. J., & Yadlapati, R. H. (2020). ACG Clinical Guidelines: Clinical Use of Esophageal Physiologic Testing. The American journal of gastroenterology, 115(9), 1412-1428. https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000000734
Chen, J. W., Vela, M. F., Peterson, K. A., & Carlson, D. A. (2023). AGA Clinical Practice Update on the Diagnosis and Management of Extraesophageal Gastroesophageal Reflux Disease: Expert Review. Clinical gastroenterology and hepatology : the official clinical practice journal of the American Gastroenterological Association, 21(6), 1414-1421.e3. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2023.01.040
Li, T., Jawish, M. A., Badurdeen, D., & Koop, A. H. (2024). Diagnosis and Management of Noncardiac Chest Pain. Gastroenterology & hepatology, 20(9), 533-541.
Yadlapati, R., & Pandolfino, J. E. (2020). Personalized Approach in the Work-up and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastrointestinal endoscopy clinics of North America, 30(2), 227-238. https://doi.org/10.1016/j.giec.2019.12.002
Targownik, L. E., Fisher, D. A., & Saini, S. D. (2022). AGA Clinical Practice Update on De-Prescribing of Proton Pump Inhibitors: Expert Review. Gastroenterology, 162(4), 1334-1342. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2021.12.247
Zerbib, F., Bredenoord, A. J., Fass, R., Kahrilas, P. J., Roman, S., Savarino, E., Sifrim, D., Vaezi, M., Yadlapati, R., & Gyawali, C. P. (2021). ESNM/ANMS consensus paper: Diagnosis and management of refractory gastro-esophageal reflux disease. Neurogastroenterology and motility, 33(4), e14075. https://doi.org/10.1111/nmo.14075
Provenza, D., Gillette, C., Peacock, B., & Rejeski, J. (2024). Managing heartburn and reflux in primary care. JAAPA : official journal of the American Academy of Physician Assistants, 37(3), 24-29. https://doi.org/10.1097/01.JAA.0001005620.54669.f4
Bhatia, S., Pareek, K. K., Kumar, A., Upadhyay, R., Tiwaskar, M., Jain, A., Gupta, P., Nadkar, M. Y., Prakash, A., Dutta, A., Chavan, R., Kedia, S., Ahuja, V., Ghoshal, U., Agarwal, A., & Makharia, G. (2020). API-ISG Consensus Guidelines for Management of Gastrooesophageal Reflux Disease. The Journal of the Association of Physicians of India, 68(10), 69-80.
Chen, L., Yang, X., Hu, M., Zhou, L., Ding, Y., Wang, Z., Liu, Y., & Shi, R. (2025). Global, regional and national burdens of gastroesophageal reflux disease from 1990 to 2021 and projections to 2050: a finding from the global burden of disease study 2021. BMC public health, 25(1), 3943. https://doi.org/10.1186/s12889-025-25121-w
Zhan, J., Yuan, M., Zhao, Y., Zhang, X., Qiao, T., Ji, T., Gao, H., Cao, Z., Wang, D., & Ding, N. (2022). Abdominal obesity increases the risk of reflux esophagitis: a systematic review and meta-analysis. Scandinavian journal of gastroenterology, 57(2), 131-142. https://doi.org/10.1080/00365521.2021.1994643
Yuan, S., & Larsson, S. C. (2022). Adiposity, diabetes, lifestyle factors and risk of gastroesophageal reflux disease: a Mendelian randomization study. European journal of epidemiology, 37(7), 747-754. https://doi.org/10.1007/s10654-022-00842-z
Shi, H. X., Wang, Z. F., & Sun, X. H. (2021). Characteristics of esophageal motility and clinical presentation in gastroesophageal reflux disease patients of different age groups. Zhonghua yi xue za zhi, 101(14), 1015-1019. https://doi.org/10.3760/cma.j.cn112137-20200713-02110
Gyawali, C. P., Kahrilas, P. J., Savarino, E., Zerbib, F., Mion, F., Smout, A. J. P. M., Vaezi, M., Sifrim, D., Fox, M. R., Vela, M. F., Tutuian, R., Tack, J., Bredenoord, A. J., Pandolfino, J., & Roman, S. (2018). Modern diagnosis of GERD: the Lyon Consensus. Gut, 67(7), 1351-1362. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2017-314722
Zachariah, R. A., Goo, T., & Lee, R. H. (2020). Mechanism and Pathophysiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastrointestinal endoscopy clinics of North America, 30(2), 209-226. https://doi.org/10.1016/j.giec.2019.12.001
Kahrilas, P. J., Mittal, R. K., Bor, S., Kohn, G. P., Lenglinger, J., Mittal, S. K., Pandolfino, J. E., Serra, J., Tatum, R., & Yadlapati, R. (2021). Chicago Classification update (v4.0): Technical review of high-resolution manometry metrics for EGJ barrier function. Neurogastroenterology and motility, 33(10), e14113. https://doi.org/10.1111/nmo.14113
Tack, J., & Pandolfino, J. E. (2018). Pathophysiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology, 154(2), 277–288. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.09.047
Dao, H. V., Matsumura, T., Kaneko, T., Takahashi, S., Tokunaga, M., Oura, H., Ishikawa, K., Akizue, N., Kikuchi, A., Fujie, M., Saito, K., Okimoto, K., Maruoka, D., Nakagawa, T., Arai, M., Kato, J., & Kato, N. (2020). Impact of ineffective esophageal motility on chemical clearance in patients with gastroesophageal reflux symptoms. Diseases of the esophagus : official journal of the International Society for Diseases of the Esophagus, 33(9), doaa026. https://doi.org/10.1093/dote/doaa026
Samuels, T. L., & Johnston, N. (2020). Pepsin in gastroesophageal and extraesophageal reflux: molecular pathophysiology and diagnostic utility. Current opinion in otolaryngology & head and neck surgery, 28(6), 401-409. https://doi.org/10.1097/MOO.0000000000000664
Liang, S. W., Wong, M. W., Yi, C. H., Liu, T. T., Lei, W. Y., Hung, J. S., Lin, L., Rogers, B. D., & Chen, C. L. (2022). Current advances in the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Tzu chi medical journal, 34(4), 402-408. https://doi.org/10.4103/tcmj.tcmj_323_21
Sawada, A., Sifrim, D., & Fujiwara, Y. (2023). Esophageal Reflux Hypersensitivity: A Comprehensive Review. Gut and liver, 17(6), 831-842. https://doi.org/10.5009/gnl220373
Lages, R. B., Fontes, L. H. S., Barbuti, R. C., & Navarro-Rodriguez, T. (2024). Esophageal Mucosal Impedance Assessment for the Diagnosis of Gastroesophageal Reflux Disease. Journal of neurogastroenterology and motility, 30(3), 352-360. https://doi.org/10.5056/jnm23063
Leech, T., & Peiris, M. (2024). Mucosal neuroimmune mechanisms in gastro-oesophageal reflux disease (GORD) pathogenesis. Journal of gastroenterology, 59(3), 165-178. https://doi.org/10.1007/s00535-023-02065-9
Mutha, P. R., Fasullo, M., Chu, S., Schubert, M. L., Zfass, A., Cooper, P., Gill, M., Kang, L., Vaezi, M., Wildhorn, S., Slaughter, C., & Shah, T. (2022). Correlation of Probe-Based Confocal Laser Endomicroscopy (pCLE) and Mucosal Integrity Testing (MIT) with Epithelial Barrier Function and Presence of Gastroesophageal Reflux Disease (GERD). Digestive diseases and sciences, 67(5), 1773-1782. https://doi.org/10.1007/s10620-021-06980-w
Ma, T., Gu, J., Zhao, Y., Li, S., Zou, D., & Ge, D. (2022). EZH2-mediated suppression of CLDN1 leads to barrier dysfunction in PPI-refractory gastroesophageal reflux disease. Digestive and liver disease : official journal of the Italian Society of Gastroenterology and the Italian Association for the Study of the Liver, 54(6), 776–783. https://doi.org/10.1016/j.dld.2021.10.006
He, M., Wang, Q., Yao, D., Li, J., & Bai, G. (2022). Association Between Psychosocial Disorders and Gastroesophageal Reflux Disease: A Systematic Review and Meta-analysis. Journal of neurogastroenterology and motility, 28(2), 212-221. https://doi.org/10.5056/jnm21044
Zheng, J., & Tao, L. (2025). Multidimensional mechanisms and therapies underlying gastroesophageal reflux disease: focus on immunity, signaling pathways, and the microbiota-gut-brain axis. Frontiers in immunology, 16, 1629944. https://doi.org/10.3389/fimmu.2025.1629944
Cho Y. K. (2017). Can Acute Stress Cause Esophageal Hypersensitivity in Healthy Individuals?. Journal of neurogastroenterology and motility, 23(4), 483-484. https://doi.org/10.5056/jnm17118
Guadagnoli, L., Yadlapati, R., Taft, T., Pandolfino, J. E., Tye, M., & Keefer, L. (2021). Esophageal hypervigilance is prevalent across gastroesophageal reflux disease presentations. Neurogastroenterology and motility, 33(8), e14081. https://doi.org/10.1111/nmo.14081
Tan, X., Wang, S., Wu, F., & Zhu, J. (2024). Bidirectional correlation between gastroesophageal reflux disease and sleep problems: a systematic review and meta-analysis. PeerJ, 12, e17202. https://doi.org/10.7717/peerj.17202
Kurin, M., Shibli, F., Kitayama, Y., Kim, Y., & Fass, R. (2021). Sorting out the Relationship between Gastroesophageal Reflux Disease and Sleep. Current gastroenterology reports, 23(9), 15. https://doi.org/10.1007/s11894-021-00815-4
Katzka, D. A., Pandolfino, J. E., & Kahrilas, P. J. (2020). Phenotypes of Gastroesophageal Reflux Disease: Where Rome, Lyon, and Montreal Meet. Clinical gastroenterology and hepatology : the official clinical practice journal of the American Gastroenterological Association, 18(4), 767-776. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2019.07.015
Shibli, F., Alberto Jiménez-Castillo, R., & Fass, R. (2026). Lyon Consensus 2.0: what has changed for GERD diagnosis?. Expert review of gastroenterology & hepatology, 20(6), 525-536. https://doi.org/10.1080/17474124.2026.2683677
Savarino, E., Marabotto, E., & Savarino, V. (2022). Recent insights on functional heartburn and reflux hypersensitivity. Current opinion in gastroenterology, 38(4), 417-422. https://doi.org/10.1097/MOG.0000000000000846
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
