Фетальна топографія нервів ліктьової ділянки
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.66.22Ключові слова:
ліктьова ділянка, плечове сплетення, ліктьовий суглоб, іннервація, плід, людина.Анотація
Актуальність. Розширення показань до хірургічних утручань на структурах ліктьової ділянки зумовлює необхідність цілеспрямованого вивчення індивідуальних та вікових особливостей іннервації шкіри ліктьової ділянки і капсули ліктьового суглоба. Мета. З’ясувати джерела іннервації шкіри ліктьової ділянки і суглобової капсули ліктьового суглоба у плодів людини 4-10 місяців. Методи. Макромікроскопічне дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 26 плодів людини 81,0-375,0 мм тім’яно- куприкової довжини (ТКД ). Результати. У більшості досліджених плодів спостерігався класичний варіант топографії нервів ліктьової ділянки. Зазвичай іннервацію ліктьового суглоба здійснюють суглобові гілки серединного, ліктьового і променевого нервів. У плода 225,0 мм ТКД спостерігався атиповий варіант топографії лівого присереднього шкірного нерва передпліччя, що розгалужувався на 3 гілки: бічну, проміжну та присередню. В одному випадку (плід 260,0 мм ТКД ) виявлено зв’язок між присередньою гілкою правого м’язово-шкірного нерва та правим присереднім шкірним нервом плеча. У плода 170,0 мм ТКД лівий присередній шкірний нерв плеча був відсутній, у цьому випадку чутливу іннервацію шкіри передньоприсередньої поверхні плеча забезпечував лівий присередній шкірний нерв передпліччя, що може свідчити про компенсаторний розвиток його гілок. Висновки. У плодів людини встановлено варіабельність кількості та джерел походження гілок, що забезпечують іннервацію капсули ліктьового суглоба та шкіри ліктьової ділянки. Вважаємо, що зона порушення чутливості при ураженні шкірних нервів плечової і ліктьової ділянок, і ділянки передпліччя, як правило, менша, ніж анатомічні території розповсюдження шкірних нервів, або їхніх гілок. Це пов’язано з тим, що окремі ділянки шкіри ліктьової ділянки отримують додаткову іннервацію від суміжних нервів – “зони перекриття”. Описані варіанти індивідуальної та вікової анатомічної мінливості нервів ліктьової ділянки у плодів людини сприятимуть удосконаленню хірургічної тактики проведення реконструктивних операцій при травматичних пошкодженнях довгих гілок плечового сплетення.
Посилання
Borzykh VO, Strafun OS, Vlasenko MO. Khirurhichne likuvannia poranenykh iz vohnepalnymy pronyknymy ushkodzhenniamy liktovoho suhloba. Ortopedyia, travmatolohyia y protezyrovanye. 2018;1:29-33. doi: 10.15674/0030-59872018129-33
Zarutskyi YaL, Tkachenko AIe. Osoblyvosti nadannia khirurhichnoi dopomohy pid chas antyterorystychnoi operatsii. Viiskova medytsyna Ukrainy. 2015;15(1):35-40.
Strafun SS, Haiovych VV, Haiovych IV. Likuvannia poshkodzhenykh nerviv kintsivok u rezultati vohnepalnykh poranen. Visnyk travmatolohii, ortopedii ta protezuvannia. 2015;2:16-21.
Strafun SS, Borzykh NO, Haiko OH, Borzykh OV, Haiovych VV, Tsymbaliuk YaV. Priorytetni napriamky khirurhichnoho likuvannia khvorykh z urazhenniam peryferychnykh nerviv verkhnoi kintsivky pry polistrukturnykh ushkodzhenniakh. Travma. 2018;19(3):75–80. doi: 10.22141/1608-1706.3.19.2018.136410Stucky CL, Mikesell AR. Cutaneous pain in disorders affecting peripheral nerves. Neurosci Lett. 2021;765:136233. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/ S030439402100611X?via%3Dihub doi: 10.1016/j.neulet.2021.136233
Smania N, Berto G, La Marchina E, Melotti C, Midiri A, Roncari L, et al. Rehabilitation of brachial plexus injuries in adults and children. Eur J Phys Rehabil Med. 2012;48(3):483-506.
da Cunha MR, Dias AAM, de Brito JM, da Silva Cruz C, Silva SK. Anatomical study of the brachial plexus in human fetuses and its relation with neonatal upper limb paralysis. Einstein (Sao Paulo) [Internet]. 2020[cited 2022 Sep 20];18:eAO5051. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6980293/pdf/2317-6385-eins-18-eAO5051.pdf doi: 10.31744/ einstein_journal/2020ao5051
Giddins G. Discussions About Obstetric Brachial Plexus Injuries. Hand Clin. 2022;38(3):329-35. doi: 10.1016/j. hcl.2022.02.006
Midtgaard KS, Ruzbarsky JJ, Hackett TR, Viola RW. Elbow Fractures. Clin Sports Med. 2020;39(3):623-36. doi: 10.1016/j. csm.2020.03.002 9. Goldflam K. Evaluation and treatment of the elbow and forearm injuries in the emergency department. Emerg Med Clin North Am. 2015;33(2):409-21. doi: 10.1016/j.emc.2014.12.010
Anderson TB, Bordoni B. Anatomy, Shoulder and Upper Limb, Forearm Nerves [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021[cited 2022 Sep 22]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554514/
Khmara TV, Shevchuk KZ, Kozariichuk NIa, Boichuk OM, Stefak YaP. Osoblyvosti innervatsii kapsuly liktovoho suhloba u plodiv liudyny. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2018;3(6):73-6. doi: 10.26693/jmbs03.06.073
