Спленектомія у пацієнтів із гематологічною патологією
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8127.2018.57.58-60Ключові слова:
гематологічна патологія, зшиваючий апарат, спленектомія, ультразвуковий скальпель.Анотація
Вступ. Спленектомія (СЕ) у гематологічних хворих супроводжується підвищеним ризиком, обумовленим наявні- стю в більшості випадків порушенням гемостазу. Все це визначає пошук більш сприятливих методів хірургічних втручань у пацієнтів із захворюваннями системи крові. Мета дослідження. Поліпшити результати хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями системи крові шляхом планування способу спленектомії. Матеріали та методи. Робота виконана на підставі комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження 102 хворих з різними захворюваннями системи крові, які потребували оперативного лікування. Крім лабораторної діагностики особлива увага приділялася анамнезу: тривалості захворювання, гормональної терапії; інструментальних методів дослідження: УЗД органів черевної порожнини і КТ, а також нозологіям. Для мобілізації селезінки використовували ультразвуковий скальпель (УЗС). Для обробки судинної ніжки застосовували сшиваю- щий апарат EndoGIA-30 (AutoSuture). Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів СЕ у хворих гематологічного профілю показав, що вибір доступу залежить від багатьох причин, які можна встановити ще до операції за допомогою УЗД і КТ. Випадків конверсії не було, що можна пояснити можливістю об’єктивного доопераційного планування, в резуль- таті якого у випадках несприятливих для лапароскопічного втручання було прийнято рішення про виконання відкри- тої СЕ. Відсутність ускладнень і летальних випадків при СЕ у гематологічних хворих свідчить про ефектвність ви- користання УЗС та зшиваючих апаратів EndoGIA-30 (AutoSuture) для мобілізації селезінки. Використання УЗД і КТ відіграє важливу роль при плануванні способу спленектомії, що дозволяє уникнути ви- падків конверсії. Одночасне застосування УЗС і зшиваючого апарату для виконання СЕ дозволяє уникнути усклад- нень.
Посилання
Shutov SA, Karagyulyan SR, Danishyan KI. Osobennosti lecheniya ostryih hirurgicheskih zabolevaniy organov bryushnoy polosti u bolnyih gemofiliey. Hirurgiya. 2014;3:25-31. [In Russian].
Zheng D. Laparoscopic splenectomy for primary immune thrombocytopenia: Current status and challenges. World J. Gastrointest. Endosc. 2016;8(17):610-15.
Giudice V. Role of Laparoscopic Splenectomy in Elderly Immune Thrombocytopenia. Open Med. (Warsaw, Poland). 2016;11(1):361-8.
Termos S. Torsion of huge wandering accessory spleen. Casereport and review of literature. Int. J. Surg. Case Rep. 2017;38:131-5.
Moris D, Dimitriou N, Griniatsos J. Laparoscopic Splenectomy for Benign Hematological Disorders in Adults: A Systematic Review. In 187 Vivo. 2017;31(3):291-302.
Petroianu A. Subtotal splenectomy preserving the inferior splenic pole for the treatment of Hodgkin’s lymphoma. Int. J. Surg. Case Rep. 2017;36:1-3.
Galstyan GM, Bazhenov AV, Danishyan KI, Sorkina OM, Al-Radi LS, Korzhova SM, et al. Rol splenektomii v lechenii ostroy dyihatelnoy nedostatochnosti u bolnoy volosatokletochnyim leykozom. Gematologiya i transfuziologiya. 2017;1:51-54. [In Russian].
Danishyan KI, Soboleva OA, Galstyan GM, Zvereva AV, Sorkina OM. Laparoskopicheskaya splenektomiya pri immunnoy trombotsitopenicheskoy purpure u beremennyih. Terapevticheskiy arhiv. 2016;7:109-13. [In Russian]
Parovichnikova EN. Lechenie bolnyih ostryimi mieloidnyimi leykozami po protokolu rossiyskogo mnogotsentrovogo randomizirovannogo issledovaniya OML -01.10: rezultatyi koordinatsionnogo tsentra. Terapevticheskiy arhiv. 2014;7:14-23. [In Russian]
Bo W, He-Shui W, Guo-Bin W, Kai-Xiong T. Laparoscopy splenectomy for massive splenomegaly. J. Invest. Surg. 2013;26(3):154-161.
