Фотоспетроментичне дослідження структури поверхневого шару матеріалів АСЗ-5 та FAR 5 після витримки in vivo

Автор(и)

  • В.М. Шимон Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра загальної хірургії з курсами травматології, оперативної хірургії та судової медицини
  • С.П. Алфелдій Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра загальної хірургії з курсами травматології, оперативної хірургії та судової медицини
  • В.В. Стойка Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра загальної хірургії з курсами травматології, оперативної хірургії та судової медицини
  • А.А. Шерегій Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра загальної хірургії з курсами травматології, оперативної хірургії та судової медицини
  • М.В. Шимон Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра загальної хірургії з курсами травматології, оперативної хірургії та судової медицини

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.37-42

Ключові слова:

кісткова тканина, біоскло, природні апатити.

Анотація

Механізм скріплення кісткової тканини з матеріалом аналогічний механізму природного ремоделювання кістки. Після імплантації біоактивних матеріалів жива кістка формує міцний фізико-хімічний зв’язок з імплан-татом, який повинен характеризуватися значною стабільністю проти хімічного і біологічного руйнування під дією рідкого середовища людського організму, оскільки призначений для постійного знаходження усередині людського тіла. Мета дослідження: на основі експериментальних і теоретичних досліджень електронної будови апатитів природного походження встановити механізм взаємодії АСЗ-3 та FAR 5 з органічним матриксом нативної кіст-ки і зародкоутворення апатиту in vivo. Матеріали та методи. Хімічний склад поверхневих шарів та їх структуру визначали кількісним методом електроного зондового мікроаналізу на скануючому електроному мікроскопі РЭМ Tescan Mira 3LMU з викори-станням енергодисперсійного спектрометру Oxford X-max 80mm. Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження поперечного перерізу склокристаліч-ного матеріалу FAR 5, який було імплантовано в кісткову тканину, дозволили встановити таке: після 14 та 28 витримки in vivo в умовах статичних та динамічних навантажень імплантат щільно прилягає до кісткової тка-нини, що свідчить про цілісність формування зв’язку імплантат – кісткова тканина. Структура імплантату після динамічних навантажень не втрачає міцності: не містить тріщин і зломів та наявності дебрису. Це вказує на відповідність пружних та механічних властивостей до таких як у кісткової тканини. При поперечному перерізі зразку АСЗ-5, який імплантовано у кісткову тканину, через 14 діб in vivo cпо-стерігається його міцна фіксація у зоні контакту. Після 28 діб in vivo зразок АСЗ-5 характеризується незначни-ми зламами поверхні, що свідчить про його крихкість. Це може обумовити складність вилучення імплантату при повторних операціях. Однак завдяки тому, що даний зразок характеризується здатністю до прискореного формування апатитоподібного шару впродовж одного місяця, процес мінералізації даного імплантату дозво-лить забезпечити його міцність впродовж експлуатації. Висновки. Встановлено, що природні апатити характеризуються наявністю великої кількості дефектів у їх структурі. Мінералізація нанодисперсних кристалів кістки у відсутності умов формування апатиту з перебігом тривалого часу супроводжується деградацією кісткового мінералу. Встановлені умови осадження кристалічних фаз АМФ та ОГА як прекурсорів для формування апатитового шару ГАП на поверхні імплантату in vivo, що є запорукою успішної адаптації імплантату в середовищі ор-ганізму.

Посилання

Serbin M. Ye., Timchenko D. S., Korobov A. M., Lahuta T. I., Shydlovska O. A. Biosumisni implantaty ta zasoby pidvyshchennia yakosti yikh vykorystannia (ohliad). Fotobiolohiia ta fotomedytsyna. 2017; (14,№ 1-2), 95-104. [in Ukrinian]

Petrovskaja T. S. Silikolfosfatnye stekla kak komponent bioaktivnyh pokrytij. Steklo i keramika. 2002; 3(12):34–37. [in Russian]

Kokubo, T., & Yamaguchi, S. (2016). Novel bioactive materials developed by simulated body fluid evaluation: Surface-modified Ti metal and its alloys. Acta biomaterialia, 44, 16-30.

García-Gareta, E., Coathup, M. J., & Blunn, G. W. (2015). Osteoinduction of bone grafting materials for bone repair and regeneration. Bone, 81, 112-121.

Reid, R., Hall, B., Marriott, I., & El‐Ghannam, A. (2015). Early osteoblast responses to orthopedic im-plants: Synergy of surface roughness and chemistry of bioactive ceramic coating. Journal of Biomedical Materials Research Part A, 103(6), 1961-1973.

Lin, D. J., Hung, F. Y., Jakfar, S., & Yeh, M. L. (2016). Tailored coating chemistry and interfacial properties for construction of bioactive ceramic coatings on magnesium biomaterial. Materials & Design, 89, 235-244.

Gorbik, P. P. Magnitochuvstvitel’nye nanokompozity s funkcijami nanorobotov dlja primenenij v medi-cine i biologii. Poverhnost’. 2015; (7): 297-310. [in Russian]

Pisareva E.V., Vlasov M.Ju., Volova L.T. Struktura i svojstva biomaterialov na osnove mineral’nogo komponenta kostnoj tkani. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2015; (5); 710-710. [in Russian]

Yevropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnykh ta inshykh naukovykh tsilei. Strasburh, 18 bereznia 1986 roku : ofitsiinyi pereklad [Elektronnyi resurs] / Verkhovna Rada Ukrainy. Ofits. veb-sait. (Mizhnarodnyi dokument Rady Yevropy). — Rezhym dostupu do dokumenta : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_137.

Pro zakhyst tvaryn vid zhorstokoho povodzhennia : Zakon Ukrainy № 3447-IV vid 21.02.2006 r. [Elektronnyi resurs] /Verkhovna Rada Ukrainy. Ofits. veb-sait. Rezhym dostupu do dokumenta: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3447-15. [in Ukrinian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-31

Як цитувати

Шимон, В. ., Алфелдій, С. ., Стойка, В. ., Шерегій, А. ., & Шимон, М. . (2019). Фотоспетроментичне дослідження структури поверхневого шару матеріалів АСЗ-5 та FAR 5 після витримки in vivo. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (2 (60), 37-42. https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.37-42

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають