Mорфометрична характеристика структурної перебудови м’язової оболонки порожньої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії

Анотація

Вступ. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураженням їх структур, морфологічними змінами м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у назва- них патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета дослідження. Вивчити морфометричні особливості структурної перебудови м’язової оболонки порожньої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії. Матеріали та методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3 групи: 1 група – 15 інтактних тварин; 2 – 15 щурів, у яких видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3 – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали крово- пусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із порожньої кишки виготов- ляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметр гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки приз- водило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфомет- ричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально- міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 разу. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % па- ренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношен- ня – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 разу. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової обо- лонки порожньої кишки, яка характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних пара- метрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зрос- танням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може усклад- нюватися дисфункцією ушкодженого органа.