Досвід впровадження в експертну практику методики І. М. Козаченка щодо визначення взаємного розташування постраждалого та автомата АК-74

Анотація

Вступ. Значне зростання випадків вогнепальної травми за останній час потребує використання у практичній роботі найбільш ефективних та достовірних методик. Опрацьована свого часу І. М. Козаченком методика щодо визначення взаємного розташування постраждалого і зброї при пораненні з автомата АК-74, набула особливої актуальності за останні роки у зв’язку з війною та, відповід- но, значним зростанням випадків поранень, спричинених внаслідок пострілів саме з автомата АК-74. Мета дослідження: провести аналіз судово-медичних експертиз вогнепальних ушкоджень, спричинених пострілами з автомата АК-74 з використанням методики І. М. Козаченка щодо визначення взаємного розташування постраждалого і зброї при пораненні з автомата АК-74 за даними Закар- патського обласного бюро судово-медичної експертизи упродовж 2022–2024 років. Матеріал та методи дослідження. У роботі проаналізовано судово-медичні експертизи вогнепальних поранень з автомата АК-74, які було виконано у Закарпатському обласному бюро судово-медичної експерти протягом 2022–2024 років. Дослідження об’єктів проводили загальноприйнятими у судово-медич- ній експертизі і криміналістиці методами, додатково проводили експериментально-порівняльне дослідження, а також експертні екс- перименти.Результати досліджень та їх обговорення. Протягом 2022–2024 років у Закарпатському обласному бюро судово-медичної екс- пертизи виконано 16 судово-медичних експертиз з приводу заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок пострілу (пострілів) з автомата АК-74. Зазначені експертизи стосувались 6 смертельних випадків застосування цієї зброї. У чотирьох випадках мали місце одиничні постріли з автомата АК-74, у двох трупів виявлено по два вогнепальні поранення, спричинені пострілами з цієї зброї – загалом 8 поранень. Всі поранення були наскрізними. В результаті проведених судово-медичних експертиз встановлено, що три поранення заподіяно внаслідок контактних пострілів, а чотири – в межах від контакту з вінцем ДГК до 1 см від нього. У одному випадку визна- чено, що постріл здійснено з неблизької дистанції. Під час виконання експертиз, зокрема, визначали взаємне розташування зброї та постраждалої особи. Відповідно до визначених автором методики специфічного характеру, кількості та взаємного розташування зон відкладень кіптяви по краях вхідних ран та навколо них, було встановлено, що у частині випадків в момент формування ушкоджень подовжня вісь ствола збігалася за напрямком з прямолінійною ділянкою ранового каналу і розташовувалася під гострим кутом до фронтальної площини та практично паралельно до сагітальної площини. У решті випадків на момент формування ушкоджень подо- вжня вісь ствола збігалася за напрямком з прямолінійною ділянкою ранового каналу і розташовувалася майже перпендикулярно до фронтальної площини та практично паралельно до сагітальної площини. Для уточнення відстані пострілу та кута нахилу ствола зброї виконували математичну обробку лінійно-кутових показників зон відкладення кіптяви за методикою І. М. Козаченка з викорис- танням розроблених автором рівнянь лінійної регресії. Результати математичних обчислень та результати експериментально-порів- няльних досліджень підтвердили визначені за морфологічними ознаками близької дистанції пострілу відстані та кути нахилу зброї в момент формування вхідних вогнепальних ран.Висновки. Досвід впровадження в експертну практику Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи методики І. М. Козаченка щодо визначення взаємного розташування постраждалого і зброї при пораненні з автомата АК-74 засвідчив досто- вірність та практичну значущість виявлених автором морфологічних ознак та розроблених метричних параметрів вогнепального поранення внаслідок пострілів з автомата АК-74. Розроблена методика в кожному окремому випадку дає можливість визначення моделі вогнепальної зброї, її розташування відносно постраждалого, дистанції та відстані пострілу.