Доцільність анкетування на етапі діагностики та взаємозв’язок між суб’єктивним сприйняттям ознак скронево-нижньощелепної дисфункції і підтвердженим діагнозом
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2025.71.15Ключові слова:
скронево-нижньощелепна дисфункція, рання діагностика, спеціалізоване анкетування, суб’єктивне сприйняття симптомівАнотація
Вступ. Скронево-нижньощелепна дисфункція (СНЩД) характеризується розширеним симптомокомплексом клінічних проявів, та займає друге місце серед найпоширеніших хронічних больових станів у світі вражаючи до 75% дорослого населення. Ефективність лікування даного стану прямо пропорційна до ранньої діагностики розширеного клінічного симптомокомплексу і має бути спрямована на оцінку симптомів, ще до проведення додаткових досліджень. Мета роботи – дослідити ефективність проведення профільного анкетування на етапі ранньої діагностики дисфункціонального стану СНЩС, та визначити взаємозв’язок між суб’єктивним сприйняттям пацієнтами ознак СНЩД і підтвердженим діагнозом. Методи дослідження. 168 пацієнтів віком від 22 до 68 років прийняли участь у профільному анкетуванні, після чого було проведено ретельне клінічне обстеження зубо-щелепної системи, СНЩС, жувальних м’язів та оклюзійно-артикуляційного співвідношення. За необхідності підтвердження діагнозу СНЩД, додатково призначали електроміографічне дослідження, УЗД, а також МРТ обох СНЩС. За допомогою статистичного аналізу результатів анкетування нами був визначений взаємозв’язок між суб’єктивним сприйняттям пацієнтами ознак СНЩД і підтвердженим діагнозом. Результати та обговорення. За результатами анкетування пацієнти найбільше відмітили втомлюваність та біль в жувальних м’язах, особливо під час їди. Даний симптом, а також частий головний біль, або біль в ділянці СНЩС, пацієнти найчастіше пов’язували із запаленням привушної ділянки, і не відносили до стоматологічної патології. Згідно результатів електроміографічного дослідження було відзначено напруження жувальних м’язів різного ступеня важкості. Після ретельного обстеження 32 пацієнти були скеровані на додаткове дослідження – УЗД та МРТ. Висновки. За результатами нашого дослідження, після клінічного підтвердження або встановлення діагнозу СНЩД і кореляції даних отриманих після основного та додаткового обстеження із показниками вказаними пацієнтами в анкеті, відстежується чіткий взаємозв’язок між наявними симптомами СНЩД і суб’єктивним сприйняттям пацієнтами ознак дисфункціонального стану.
Посилання
Dumenko M, Nespriadko V. Analysis of research on the diagnosis of the painful form of temporomandibular joint dysfunction. Actual Problems of Modern Medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy. 2024 Nov;24(3):179-87. doi:10.31718/2077-1096.24.3.179.
Chan NHY, Ip CK, Li DTS, Leung YY. Diagnosis and Treatment of Myogenous Temporomandibular Disorders: A Clinical Update. Diagnostics. 2022; 12(12):2914. https://doi.org/10.3390/diagnostics12122914
Mansi Sharma, Sunita Shrivastav, Purva V Dhannawat,Temporomandibular Disorders: A Comprehensive Review, J Res Med Dent Sci, 2022, 10 (9): 000-000.
Rollman G.B., Gillespie J.M. The role of psychosocial factors in temporomandibular disorders. Curr. Rev. Pain. 2000;4:71–81. doi: 10.1007/s11916-000-0012-8. [DOI] [PubMed] [Google Scholar]
Auerbach S.M., Laskin D.M., Frantsve L.M., Orr T. Depression, pain, exposure to stressful life events, and long-term outcomes in temporomandibular disorder patients. J. Oral Maxillofac. Surg. 2001;59:628–633. doi: 10.1053/joms.2001.23371. [DOI] [PubMed] [Google Scholar]
Toh A.Q.J., Chan J.L.H., Leung Y.Y. Mandibular asymmetry as a possible etiopathologic factor in temporomandibular disorder: A prospective cohort of 134 patients. Clin. Oral Investig. 2021 doi: 10.1007/s00784-020-03756-w. [DOI] [PubMed] [Google Scholar]
List T., Jensen R.H. Temporomandibular disorders: Old ideas and new concepts. Cephalalgia. 2017;37:692–704. doi: 10.1177/0333102416686302. [DOI] [PubMed] [Google Scholar]
Bitiniene D., Zamaliauskiene R., Kubilius R., Leketas M., Gailius T., Smirnovaite K. Quality of life in patients with temporomandibular disorders. A systematic review. Stomatologija. 2018;20:3–9. [PubMed] [Google Scholar]
Turk D.C., Gatchel R.J. Psychological Approaches to Pain Management: A Practitioner’s Hand Book. The Gilford Press; New York, NY, USA: 2002. [Google Scholar]
Yap A.U., Tan K.B., Chua E.K., Tan H.H. Depression and somatization in patients with temporomandibular disorders. J. Prosthet. Dent. 2002;88:479–484. doi: 10.1067/mpr.2002.129375. [DOI] [PubMed] [Google Scholar]
Li DTS, Leung YY. Temporomandibular Disorders: Current Concepts and Controversies in Diagnosis and Management. Diagnostics (Basel). 2021;11(3):459. Published 2021 Mar 6. doi:10.3390/diagnostics11030459
Moxley B, Stevens W, Sneed J, Pearl C. Novel Diagnostic and Therapeutic Approaches to Temporomandibular Dysfunction: A Narrative Review. Life (Basel). 2023;13(9):1808. Published 2023 Aug 25. doi:10.3390/life13091808
Ohrbach R, Dworkin SF. The Evolution of TMD Diagnosis: Past, Present, Future. Journal of Dental Research. 2016;95(10):1093-1101. doi:10.1177/002203451665392217.
Klochan SM. Study of the application of international diagnostic criteria for temporomandibular disorders – DC/TMD as the main diagnostic algorithm for research and clinical purposes (literature review). Modern Dentistry. 2019;3(97):88-95.
Beaumont, S., Garg, K., Gokhale, A. and Heaphy, N. (2020), Temporomandibular Disorder: a practical guide for dental practitioners in diagnosis and management. Aust Dent J, 65: 172-180. https://doi.org/10.1111/adj.12785
Eric Schiffman, Richard Ohrbach, Edmond Truelove et al. Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders (DC/TMD) for Clinical and Research Applications: Recommendationsof the International RDC/TMD Consortium Network* and Orofacial Pain Special Interest Group†. Journal of Oral & Facial Pain and Headache. 2014. 28(1);6-27.
González-Sánchez B, García Monterey P, Ramírez-Durán MdV, Garrido-Ardila EM, Rodríguez-Mansilla J, Jiménez- Palomares M. Temporomandibular Joint Dysfunctions: A Systematic Review of Treatment Approaches. Journal of Clinical Medicine. 2023; 12(12):4156. https://doi.org/10.3390/jcm12124156
Brandão RAFS, Mendes CMC. Temporomandibular joint pain with orofacial myalgia following post-healed unilateral cervicofacial burn. Acupunct Electro-Ther Res. 2021;46:123-134. [Google Scholar]
Małgorzata, Pihut, et al. Diagnostic of temporomandibular disorders and other facial pain conditions–narrative review and personal experience. Medicina. 2020;56(9):472. https://doi.org/10.3390/medicina56090472. Accessed 4 Dec. 2024.
Conti AC, Oltramari PV, Navarro Rde L, de Almeida MR. Examination of temporomandibular disorders in the orthodontic patient: a clinical guide. J Appl Oral Sci. 2007;15(1):77-82. doi:10.1590/s1678-77572007000100016
Bezkorovaina LP. Analysis of patient questionnaires on musculo-articular dysfunction of the temporomandibular joint. Bulletin of Problems in Biology and Medicine. 2023;3(170). ISSN 2077-4214.
