Організація надання медичної допомоги дітям із розладами функцій зору в світлі сучасних реформ охорони здоров’я

Анотація

Вступ. Клас хвороб ока та його придаткового апарату, ознакою яких є розлад функцій зору, мають суттєвий вплив на діяльність людини в повсякденному житті та її якість життя. Різні хронічні захворювання, серцево-судинні, ендокринні, системні в переважній більшості мають офтальмологічні прояви або ускладнення. За прогнозними розрахунками із зростанням захворюваності на цукровий діабет та інші неінфекційні хронічні хвороби, зростатиме і кількість хворих із захворюваннями зорового аналізатора. Враховуючи, що до 40 % випадків втрати зору є попереджуваними або виліковними за умови своєчасного ефективного медичного втручання, актуальності набуває вивчення сучасних вітчизняних особливостей організації профілактики, діагностики та лікування хвороб ока та його придаткового апарату. Особливо важливим стає своєчасне медичне втручання у дітей раннього дошкільного та шкільного віку, оскільки такий підхід дозволяє попередити негативний вплив наявності порушених функцій зору на якість життя дитини, її фізичний, психо-емоційний розвиток, а також засвоєння інформації під час навчання та соціалізації. Метою дослідження стало вивчення організації надання медичної допомоги дітям із розладами функцій зору в сучасних умовах функціонування закладів охорони здоров’я в Україні. Матеріали та методи. Матеріалами для дослідження слугували оприлюднені в науковій літературі результати запровадження сучасних стратегій реформування охорони здоров’я задля збереження здоров’я населення в різних країнах світу, а також вітчизняна нормативно-правова база щодо організації надання медичної допомоги дітям з порушенням функцій зору. Методами дослідження були: бібліосемантичний; контент аналіз; структурний аналіз; системний підхід та системний аналіз. Результати досліджень та їх обговорення переконують нас у доцільності запровадження сучасних ефективних медико-профілактичних підходів до організації надання медичної допомоги дітям з порушенням зорових функцій, які за досвідом інших країн світу мають позитивні результати. Так, для реорганізації роботи дитячої офтальмологічної служби необхідно оновити та удосконалити форми організаційної роботи превентивного та лікувально-профілактичного спрямування, доповнивши їх предикативним, персоніфікованим підходом. Висновки. Для реалізації сучасних удосконалених організаційних форм надання офтальмологічної допомоги дітям необхідно поєднувати удосконалені форми організаційної роботи превентивного та лікувально-профілактичного втручання в закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну та спеціалізовану офтальмологічну допомогу із зусиллями закладів громадського здоров’я, а також освітніх закладів різної форми власності. З точки зору збереження офтальмологічного здоров’я в майбутньому, необхідно, починаючи з раннього дитячого віку посилювати профілактичну спрямованість, персоналізованість та предиктивність медичної допомоги в поєднанні із раціональними поведінковими зоровими звичками та стереотипами зорового навантаження, як складовими системи оздоровлення дітей дошкільного та шкільного віку.