Моніторинг варіабельності глюкози у хворих з ішемічним інсультом та супутнім синдромом обструктивного апное уві сні

Анотація

Вступ. Робота присвячена вивченню динаміки змін варіабельності та середньодобових значень глюкози у хворих в гострий період ішемічного інсульту та супутнім синдромом обструктивного апное уві сні (СОАС). Мета. Вивчити динаміку змін середньодобових значень та варіабельності глюкози у хворих в гострий період ішемічного інсульту із супутнім синдромом обструктивного апное уві сні на тлі неінвазивної респіраторної підтримки. Матеріали і методи. Спостерігали 60 хворих на верифікований ішемічний інсульт (1–13 балів за NIHSS), яким в першу добу інсульту проведено сомнологічні обстеження та підтверджено СОАС, який потребував респіраторної корекції. Хворих розподілили на дві групи. Хворих І групи, які з різних причин відмовилися від застосування респіраторної підтримки продовжували базове лікування згідно чинного клінічного протоколу. Хворим ІІ групи, базове лікування доповнювали респіраторною підтримкою. Показники середньодобового рівня глюкози, варіабельності глюкози (CV) та показника TIR% (Time In Rangment % – проміжок часу доби у %, коли значення глюкози перебувало в межах цільового діапазону), визначали за допомогою системи постійного моніторингу глюкози Guardian™ Connect System (Medtronic, Ірландія). Контрольні точки аналізу: початкові значення, 3, 5 і 7 доби лікування. Статистичний аналіз проводився за допомогою ліцензійної програми STATISTICA 12 (StatSoft Inc., USA). Рівень значущості відмінностей прийнято p<0,05. Результати. Первинні значення медіани середньодобового рівня глюкози у хворих І та ІІ групи були дещо підвищені відносно нормальних значень та складали 8,25 [5,2–10,6] ммоль/л та 7,60 [5,2–9,2] ммоль/л відповідно, при цьому показник TIR% становив 64,5±8,81% у хворих І групи та 66,3±8,28% у хворих ІІ групи, що свідчило про негативний вплив інсульту та СОАС на регуляцію рівня глюкози у крові. На підтвердження цього, коефіцієнт варіацій глюкози був патологічно підвищеним і складав 17,1% [15,4–18,9] у хворих І групи і 16,2% [14,6–18,1] у хворих ІІ групи. Через 7 днів безперервного моніторування глікемічного статусу нами встановлено статистично вірогідне зменшення середньодобового рівня глюкози у хворих І групи на 24,8% (p<0,05) відносно початкових значень до рівня 6,20 [4,8–7,7] ммоль/л, а у хворих ІІ групи на 21,7% (p< 0,004) до рівня 5,95 [4,8–6,7] ммоль/л. Коефіцієнт варіацій глюкози дорівнював 15,3% [13,5–17,2] у хворих І групи і 8,5% [7,5–8,9] у хворих ІІ групи. Варіабельність глюкози у хворих І групи статистично вірогідно не змінилася (p<0,18) порівняно з початковими даними, натомість у хворих ІІ групи контрольований показник статистично вірогідно знизився на 47,5% (p<0,001). Показник TIR% знаходився у бажаних межах у хворих І групи та становив 70,2±6,11%, проте порівняно з початковими значеннями статистично вірогідно не змінився. При цьому у хворих ІІ групи показник TIR% статистично вірогідно (p<0,001) зріс на 20,9% порівняно з початковими даними і сягав рівня 83,9±6,28%. Висновки. Застосування неінвазивної респіраторної підтримки (СРАР-терапії) з метою корекції негативних ефектів супутнього СОАС у хворих в гострий період ішемічного інсульту сприяє стабільному підтриманню середньодобових показників глюкози та нормалізації показника TIR% до рівня нормальних значень вже з 3 доби спостереження. Коефіцієнт варіацій глюкози на тлі застосування неінвазивної респіраторної підтримки статистично вірогідно зменшується до межі фізіологічних коливань.