Гастропротективна дія кріоконсервованого екстракту плаценти за профілактичного режиму застосування
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.4Ключові слова:
кріоконсервований екстракт плаценти, виразкова хвороба шлунка, противиразкова терапія, слизова оболонка шлунка, спиртово-преднізолонове ураження шлунка.Анотація
Вступ. Своєчасне лікування та профілактика виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки має не тільки медичне та й соціальне значення. Як потенційний гастропротективний засіб нашу увагу привернув кріоконсервований екстракт плаценти людини, адже в літературних джерелах переконливо продемонстровано, що вказаний кріоекстракт нівелює ульцерогенну дії нестероїдних протизапальних засобів, яка має схожий з виразковою хворобою механізм розвитку. Мету дослідження – охарактеризувати гастропротективну активність кріоконсервованого екстракту плаценти за профілактичного режиму застосування на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка у щурів. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях масою 200–220 г. Ураження шлунка у щурів моделювали внутрішньошлунковим одноразовим введенням преднізолону (20 мг/кг), розчиненого у 80,0% етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини). Кріоекстракти плаценти вводили внутрішньом’язово у профілактичному режимі – 1 р/д впродовж 5 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші. Через 24 год. після введення суміші щурів виводили з експерименту та проводили оцінку розміру шлунка та наявність спайкових процесів з суміжними органами, слизову оболонку оцінювали макроскопічно за такими критеріями: наявність ерозій та гемограгій, гіперемія, набряк та порушення складчастості. Для кожної групи проводили розрахунок відсоткового складу піддослідних тварин за вказаними ознаками та середнє значення їх виразності, розраховували значення виразкового індексу. Результати досліджень та їх обговорення. Введення спиртово-преднізолонової суміші викликає ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки шлунка у 100% щурів Введення кріоекстракту плаценти призвело до значного ослаблення пошкоджуючої дії ульцерогенної суміші на слизову оболонку, на що вказувало статистично вірогідне (р < 0,05) зниження виразкового індексу у 7,4 ради відносно показників щурів контрольно групи. За виразністю противиразкової активності досліджуваний кріоекстракт за профілактичного режиму застосування статистично вірогідно (р < 0,05) перевищує аналогічний ефект езомепразолу. Висновки. Профілактичне п’ятиденне введення кріоконсервованого екстракту плаценти супроводжується статистично вірогідною (р < 0,05) виразною гастропротективною дією на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка у щурів.
Посилання
Bereda G. Peptic Ulcer Disease: Definition, Pathophysiology, and Treatment. Journal of Biomedical and Biological Sciences. 2022;1(2):1–10.
Hladkykh F.V., Stepanuk N.G., Vernygorodsky S.V. Macro- and microscopic study of the effect of 2-phenyl-3-carbetoxy- 4-dimethylaminomethyl-5-oxybenzofuran hydrochloride (vinboron) on gastrotoxicity ibuprofen in experimental rheumatoid arthritis in rats. Path of Science. 2017;10:7001–18. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.27-8.
Hladkykh F.V. Anti-inflammatory properties of diclofenac sodium on the background of combined use with cryopreserved placenta extract in the experiment. Problems of cryobiology and cryomedicine. 2021;31(4):364–7. DOI: https://doi.org/10.15407/ cryo31.04.364.
Hladkykh F.V. Antiulcer activity of placental cryoextract in experimental indomethacin-induced ulcerogenesis. Lviv Medical Journal. 2021;27(3–4):67–82. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2021.3-4.067.
Hladkykh F.V. Gastrocytoprotective properties of cryopreserved placenta extract in combined action of low temperatures and inhibition of cyclooxygenase. Acta Facultatis Medicae Naissensis. 2022;39(1):48–56. DOI: https://doi.org/10.5937/ afmnai39-33036.
Holtsev A.N., Yurchenko T.N., ed., Blazhko E.V., Bobyreva L.E., Heraskyna L.R., Hryshchenko V.Y., Hubyna-Vakulyk H.Y., Dvornyk Y.L., Evtereva Y.A., Zhdan V.N., Zvarych P.R., Kapustianskaia A.A., Kuzmyna Y.Iu., Lypyna O.V., Lomakova Y.V., Lutsenko N.S., Muryzyna Y.Iu., Plotnykova V.N., Prokopiuk V.Iu., Prokopenko O.S., Reznykova V.A., Strona V.Y., Strona D.V., Tryfanov V.Iu., Feskova A.M., Feskova Y.A., Shepytko V.Y., Shepytko K.V. Placenta: cryopreservation, clinical use. Kharkiv: Brovyn AV; 2013. 268 p.
Pan S.Y., Chan M.K.S., Wong M.B.F., Klokol D., Chernykh V. Placental therapy: An insight to their biological and therapeutic properties. Journal of Medicine and Therapeutics. 2017;1(3):1–6. DOI: http://doi.org/10.15761/JMT.1000118.
Pandey A., Saraswat N., Wal P., Pal R.S., Wal A., Maurya D.M. A detailed review on: recent advances, pathophysiological studies and mechanism of peptic ulcer. Research Journal of Pharmacology and Pharmacodynamics. 2019;11(4):165–70. DOI: https://doi.org/10.5958/2321-5836.2019.00029.6.
Pogozhykh O., Prokopyuk V., Figueiredo C., Pogozhykh D. Placenta and placental derivatives in regenerative therapies: experimental studies, history, and prospects. Stem Cells Int. 2018;2018:1–14. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/4837930.
Rybolovlev U.R., Rybolovlev R.S. Dosage of substances for mammals by constants of biological activity. Reports of the USSR Academy of Sciences. 1979;247(6):1513–6.
Satoh H., Akiba Y., Urushidani T. Proton pump inhibitors prevent gastric antral ulcers induced by NSAIDs via activation of capsaicin‑sensitive afferent nerves in mice. Digestive Diseases and Sciences. 2020;65:2580–94. DOI: https://doi.org/10.1007/ s10620-020-06157-x.
Shell E.J. Pathophysiology of peptic ulcer disease. Physician Assistant Clinics. 2021;6(4):603–11. DOI: https://doi. org/10.1016/j.cpha.2021.05.005.
Stefanov O.V. Preclinical studies of drugs: guidelines. Kyiv : Avicenna; 2001. 527 p.
Sverden E., Agreus L., Dunn J.M., Lagergren J. Peptic ulcer disease. British Medical Journal. 2019;367:l5495. DOI: https:// doi.org/10.1136/bmj.l5495.
Vogel H.G. ed. Drug Discovery and Evaluation: Pharmacological Assays Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg 2008; 2071 p. 16. Wei Xie, Xielin Huang, Renpin Chen, Ruru Chen, Tang Li, Wei Wu, Zhiming Huang. Esomeprazole alleviates the damage to stress ulcer in rats through not only its antisecretory effect but its antioxidant effect by inactivating the p38 MAPK and NF-κB signaling pathways. Drug Design, Development and Therapy. 2019;22(13):2969–84. DOI: http://doi.org/10.2147/DDDT. S193641.
