Повторні хірургічні втручання на екстракраніальних артеріях

Автор(и)

  • М.В. Сироїд Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин
  • І.М. Войтановський Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин
  • О.І. Мартинюк Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин
  • В.Є. Малицький Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин
  • В.М. Майкут Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин
  • Р.М. Павчак Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин
  • Р.В. Гурський Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.93-95

Анотація

Із кожним роком в Україні збільшується кількість реконструктивних операцій при ураженнях сонних і хребетних артерій, що в окремих випадках не виключає виникнення ускладнень та необхідність у проведенні повторних опера- тивних втручань. У ранньому післяопераційному періоді такими ускладненнями можуть бути кровотеча з ділянки реконструкції та тромбоз (емболія) в басейні реконструйованої артерії з відповідними неврологічними проявами. В більш віддалені терміни найчастіше спостерігаються рестенози та несправжні аневризми в ділянці реконструкції. За період з 1994 по 2019 роки нами повторно прооперовано 22 пацієнти. З них у 15 були кровотечі (напружені гематоми у 13, продовжуюча кровотеча по дренажу у 1 і ще у одного пацієнта через 24 доби сформувалась пульсуюча гемато- ма шиї. Повторно терміново прооперовані 9 пацієнтів, з них у 5-х були кровотечі і ще у 4-х – гострі тромбоемболії сонних артерій в зоні реконструкції, котрі супроводжувались гострими порушеннями мозкового кровообігу з клінічними симптомами неврологічного дефіциту. Відтерміноване втручання, на 4–7 день після основного, з ціллю евакуації згорнутої гематоми проведено у 9 хворих. Ще у трьох пацієнтів показом до повторного оперативного втру- чання були пізні рестенози. Летальних випадків у нас не було, але два пацієнти (9,0%) перенесли ішемічні інсульти з неврологічним дефіцитом. Таким чином повторні оперативні втручання на екстракраніальних артеріях можна кваліфікувати як досить складні, що потребують злагоджених командних зусиль хірургів та анестезіологів.

Посилання

Покровский А.В. Сравнительный анализ отдаленных результатов каротидной эндартерэктомии в зависимости от методики операции / А.В. Покровский, Г.И. Кунцевич, Д.Ф. Белоярцев // Ангиология и сосудистая хирургия. 2005. №1. С. 93–101.

Седов В.М. Зависимость результатов лечения больных с атеросклерозом артерий головного мозга от технологии каротидной эндартерэктомии / В.М. Седов, И.В. Баталин, В.М. Кондратьев // Ангиология и сосудистая хирургия. 2004. №1. С. 111–115.

Сироїд М.В. Особливості виділення та реконструкції сонних артерій при їх атеросклеротичному ураженні / Сироїд М.В., Войтановський І.М., Титюк В.А., Малицький В.Є., Павчак Р.М. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія медицина. 2012. №3(45). С.109–113.

Andziak P. Chirurgia wad tȩtnic szyjnych / W. Noszczyk, T. Popiela, W. Rudowski // Fundacia polski przeglad chirurgiczny. 1994. Vol 2. P. 55–68. 5. Fischer J.E. Chirurgia naczyniowa / J.E. Fischer [et al] // Chirurgia. 2007. P. 2–57.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Сироїд, М. ., Войтановський, І. ., Мартинюк, О. ., Малицький, В. ., Майкут, В. ., Павчак, Р. ., & Гурський, Р. . (2020). Повторні хірургічні втручання на екстракраніальних артеріях. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (1 (61), 93-95. https://doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.93-95