Психосоматичні особливості у хворих з ураженням езофагогастродуоденальної зони при остеохондрозі хребта, можливості корекції

Анотація

Вступ. Як хронічний біль у спині, так і ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) зменшують якість життя і можуть впливати на емоційну сферу даних осіб. Мета дослідження: визначити психосоматичні особливості та їх динаміку на фоні лікування у хворих з ураженням верхніх відділів ШКТ при остеохондрозі (ОХ) поперекового відділу хребта. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 84 хворих на ОХ поперекового відділу хребта та ураження верхніх відділів ШКТ. Хворих розділено на дві групи, залежно від характеру ураження верхніх відділів ШКТ: в І групу ввійшли хворі з НПЗП-гастропатією (n=44), а ІІ групу склали пацієнти з ГЕРХ (n=40). Хворим призначено комплексна терапія із використанням препарату, до складу якого входить магній, вітамін В6 та мелатонін. До та після лікування у хворих оцінено зміну психосоматичного статусу. Результати дослідження та їх обговорення. ГЕРХ у поєднанні із ОХ призводить до більш виразних змін у психоемоційній сфері за шкалою Спілберга-Ханіна, шкали депресії Бека, а також Бостонського тесту на стресостійкість. Результати тесту Zung вказують, що у хворих ІІ групи до лікування на 28,4% частіше виявлено помірна депресія (p<0,01), тоді як у пацієнтів І групи частіше до лікування частіше встановлено легка форма депресії (на 24,5% – p<0,01). Проте, алекситимічний тип особистості на 3,2% частіше діагностовано у пацієнтів І групи. Запропонована комплексна терапія є ефективним методом щодо впливу на психоемоційну сферу у даних хворих. Висновки. 1. У хворих з ОХ поперекового відділу хребта та ураженням верхніх відділів ШКТ за даними нейропсихометричного тестування встановлено зміни психологічного статусу, що більш виражено у осіб із ГЕРХ. 2. Ефективним методом лікування хворих з ОХ поперекового відділу хребта та ураженням верхніх відділів ШКТ є додаткове призначення препарату, до складу якого входить магній, вітамін В6 та мелатонін, що дає змогу зменшити вираженість психосоматичних порушень у даних пацієнтів.