Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у жінок з менопаузальним синдромом
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2023.68.32Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, менопаузальний синдром, приливи жару, артеріальний тискАнотація
Вступ. Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) у жінок особливо актуальна. На перебіг АГ впливає багато зовнішніх і внутрішніх чинників. На сьогодні менопаузальний стан у жінок розглядається, як важливий специфічний фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Існують істотні докази, які підтверджують, що статеві гормони відіграють важливу роль в регуляції артеріального тиску (АТ), продемонстрована прогностична значущість приливів жару в формуванні стійкої АГ та підвищенні ризику інфаркту міокарду та інсульту. Метою дослідження було вивчення особливостей перебігу АГ залежно від ступеню важкості менопаузального синдрому. Матеріали та методи. Нами проведено обстеження 105 жінок, хворих на АГ II стадії в поєднанні з менопаузальним синдромом, які складали основну групу. Контрольну групу – 20 пацієнток з АГ II стадії без проявів менопаузального синдрому. Середній вік хворих основної групи становив 51±1,8 роки, контрольної – 52±2,4 роки. Тривалість АГ у обстежених хворих основної групи за даними анамнезу становила 7,8±1,1 років, у пацієнток контрольної групи – 7,9±1,3 років. Всі пацієнтки знаходились у менопаузальному періоді. Результати дослідження демонструють, що у жінок з важким ступенем менопаузального синдрому цифри АТ в середньому були достовірно вищими, ніж у пацієнток контрольної групи, що свідчить про те, що менопаузальний синдром об’єктивно погіршує перебіг АГ в цей період. Висновок. Дослідженням встановлено, що клінічний перебіг АГ у жінок з менопаузальним синдромом значно погіршується і залежить від важкості його перебігу.
Посилання
Mishchenko LA, Sokolova LK. Osoblyvosti perebihu ta likuvannia arterialnoi hipertenzii, tsukrovoho diabetu i khronichnoi khvoroby nyrok u stresovykh umovakh voiennoho chasu. Arterialna hipertenziia. 2022; 15 (3–4): 30-38
Zhdan VM, Kitura YeM, Kitura OIe, Babanina MIu, Tkachenko MV. Klinichni pidkhody do terapii arterialnoi hipertenzii u zhinok u period postmenopauzy. Cimeina medytsyna. 2019; 82(2):76-79
Zhuravlova LV, Butova TS. Arterialna hipertenziia u zhinok v period postmenopauzy. Liky Ukrainy.2016; 1(201-202);4-7
Wassertheil-Smoller S, Anderson G, Psaty BM et al. Hypertension and its treat ment in postmenopausal women: baseline data from the Women’s Health Initiative. Hypertension. 2000;36:780-789
Bobrov VO, Davydova IV, Ventsivskyi BM, Zharinov OI. Arterialna hipertenziia u zhinok v period menopauzy: osoblyvosti diahnostyky, dyferentsiiovane likuvannia. Metod. rekomend.Kyiv. 2009; 26.
Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy “Menopauzalni porushennia ta inshi rozlady v perymenopauzalnomu periodi”. Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy 17 chervnia. Kyiv;№1039;2022,51.
Usategui-Martin R, Perez-Alonso M, et al. Estrogen receptor genes polymorphisms determine serum lipid profile in healthy postmenopausal women treated with calcium, vitamin D, and genistein. J Cell Biochem. 2019; 120: 13115–13120.
Honigberg MC, Zekavat SM, Aragam K, Finneran P, Klarin D, Bhatt DL, et al. Association of Premature Natural and Surgical Menopause With Incident Cardiovascular Disease. JAMA. 2019;18:10.
Reckelhoff JF. Gender differences in the regulation of blood pressure.Hypertension.2001;37 (5):1199–1208.
Zaichenko HV, Karpenko NO, Stryha OA, Sinitsyna OS. Farmakolohichnyi menedzhment menopauzalnykh rozladiv: fitoestroheny (ohliad literatury). Problemy endokrynnoi patolohii. 2018;4:65-73.
Schoenaker DA, Jackson CA, Rowlands JV, Mishra GD. Socioeconomic position, life style factors and age at natural menopause: a systematic review and meta-analyses of studies across six continents. Int J Epidemiol.2014;43:1542–1562
Schenker J, Sciarra J, Mettler L, Genazzani A, Birkhaeuser M, Eds. Springer: Cham, Switzerland.2018;1:177–189.
Gartoulla P, Bell RJ, Worsley R, Davis SR. Menopausal vasomotor symptoms are associated with poor self-assessed work ability. Maturitas.2016; 87: 33–39.
Bansal, Ramandeep, Aggarwal, Neelam. Menopausal hot flashes: A concise review Journal of Midlife Health. 2019;10:7-19.
Archer DF, Sturdee DW, Baber R, et al. Menopausal hot flushes and night sweats: where are we now?. Climacteric.2011;14:515-528.
Romanova A. Menopauzalna hormonalna terapiia: pokrashchennia menopauzalnykh symptomiv ta perevahy dovhostrokovykh efektiv. Medychni aspekty zdorovia zhinky.2021;1(136):51-58.
Freeman EW, Sammel MD, Sanders RJ. Risk of long-term hot flashes after natural menopause: evidence from the Penn Ovarian Aging Study cohort. Menopause. 2014;21(4): 339-46.
Nappi RE, Simoncini T. Menopause transition: a golden age to prevent cardiovascular disease. Lancet Diabetes Endocrinol.2021;Published Online January 21, 2021. https://doi.org/10.1016/ S22138587(21)000188.
Lee SW, Jo HH, Kim MR, et al. Association between menopausal symptoms and metabolic syndrome in postmenopausal women. Arch Gynecol Obstet.2012; 285:541-548
Lambrinoudaki I, Augoulea A, Armeni E, et al. Menopausal symptoms are associated with subclinical atherosclerosis in healthy recently postmenopausal women. Climacteric,2012;15:350-357
Herber-Gast Gerrie-Cor M, Mishra G D. Early severe vasomotor menopausal symptoms are associated with diabetes. Menopause.2014,21(8): 855-860
