Метаболом цереброваскулярної хвороби. Методи дослідження та перспективи клінічного застосування

Анотація

Огляд присвячений перспективам застосування метаболомічних підходів до діагностики та прогнозування перебігу церебро-васкулярної хвороби. Визначені основні методи дослідження, показано, що дослідження метаболому можуть бути корисними для розробки нових методів клінічного прогнозування у хворих на цереброваскулярну хворобу. Оцінка метаболому дозволяє визначати фенотии організму. Метаболіти можна ідентифікувати та класифікувати за допомогою низки різних технологій, включаючи ядерно магнітно резонансну-спектроскопію та мас-спектрометрію. При цьому їх необхідно поєднувати з різними формами рідинної хроматографії, газової хроматографії або капілярного електрофорезу, щоб полегшити розділення сполук. Кожен метод, як правило, здатний одночасно ідентифікувати або охарактеризувати 50–5000 різних метаболітів або «особливостей» метаболітів, залежно від інструменту чи протоколу, що використовується. На сьогодні неможливо проаналізувати весь спектр метаболітів одним аналітичним методом, тому застосовуються їх комбінації. Є докази, що численні сироваткові метаболіти пов’язані з тяжкістю хвороби малих судин, в тому числі класом за Fazekas, зниженням когнітивних функцій та деменцією. На думку авторів необхідно провести подальші дослідження, щоб визначити, чи є ці асоціації стійкими причинно-наслідковими зв’язками та чи можуть вони використовуватися для прогнозу швидкості прогресування та тяжкості початку лакунарного інсульту та деменції, як у клінічній практиці, так й у фундаментальній науці. Автори роблять висновки, що основними методами дослідження метаболому є спектроскопія ядерного магнітного резонансу та масс-спектрометрія, яки дозволять розробляти нові методи прогнозування цереброваскулярних захворювань, а численні сироваткові метаболіти пов’язані з тяжкістю хвороби малих судин.