Удосконалення експериментальних моделей інфекційних запальних процесів різної етіології сечостатевої системи жінок

Автор(и)

  • Т.В. Мелешко Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології; НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок
  • С.Ю. Боршош Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології; ФПО Кафедра акушерства та гінекології на базі УМПБ ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
  • Р.О. Рукавчук Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології; НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок
  • О.В. Цмур НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок
  • Н.В. Бойко Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології; НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.70-77

Ключові слова:

вагінальний мікробіом експериментальні моделі, коменсальні мікроорганізми.

Анотація

Завдяки великому розвитку і незалежних від культивування мікроорганізмів (генетичних) методів досліджень вагінальний мікробіом, як і основні коменсали сечостатевої системи людини, на сьогодні є більш вивченими. За останніми даними виділяють різні види локальних, у тому числі і вагінальних мікробіомів. Типовим для нормального мікробіому європейських і азіатських жінок є так звана (Lactobacillus-) як домінувальна вагінальна мікробіома. Однак відомо, що у здорових жінок афроамериканського та іспанського походження у вагінальних мікробіомах переважають представники родів Atopobium, Corynebacterium, Anaerococcus, Peptoniphilus, Prevotella, Gardnerella, Sneathia, Eggerthella, Mobiluncus, Finegoldia, функціональність яких є подібною, оскільки вони теж здатні до гомо- чи гетероферментативного бродіння з кислотоутворенням [1]. Попередні дослідження дали можливість висунути гіпотезу, що мікробіоми з недомінуючим лактобацилярним компонентом мають здатність створювати і підтримувати здорове функціонування екосистеми без патогенного впливу окремих її представників за рахунок утворення нових функціональних асоціацій мікроорганізмів. З огляду на те, що інфекційні захворювання сечостатевої системи характеризуються сильною індивідуальною ва- ріабельністю і які виникають внаслідок порушення співвідношення між коменсальними та патогенними мікрооргані- змами, метою нашої роботи було розроблення нових інфекційно-запальних експериментальних моделей.

Посилання

Ma B, Forney LJ, Jacques R. The vaginal microbiome: rethinking health and diseases. Annu Rev Microbiol. 2012;66:371-89.

Allsworth JE, Peipert JF. Prevalence of bacteri- al vaginosis. Obstet Gynecol. 2007;109(1):114–20.

Verstraelen H. Cutting edge: the vaginal microflora and bacterial vagi- nosis. Verh K Acad Geneeskd Belg. 2008;70(3):147-74.

Witkin SS, Linhares IN, Giraldo P, Ledger WJ. An altered immunity hypothesis for the development of symptomatic bacterial vaginosis. Clin Infect Dis. 2007;44(4):554-57.

Dondersa GG, Vereeckenb A., Bosmans E. et al. Definition of a type of abnormal vaginal flora that is distinct from bacterial vaginosis: aerobic vaginitis. International Journal of Obstetrics and Gynaecology. 2002;109:34-43.

De Backer E, Verhelst R, Verstraelen H. et al. Antibiotic susceptibility of Atopobium vaginae. BMC Infectious Diseases. 2006;5:51.

Swidsinski A., Mendling W, Loening-Baucke V, et al. Adherent biofilms in bacterial vaginosis. Obstet Gynecol. 2005;106:1013-23.

Swidsinski A. An adherent Gardnerella vagina/is biofilm persists on the vaginal epithelium after standard therapy with oral metronidazole. Am J Obstet Gynecol. 2008;198:1-6.

Turovskiy Y, Cheryian T, Algburi A et al. Susceptibility of Gardnerella vaginalis Biofilms to Natural Antimicrobials Subtilosin, еPoly-LLysine, and Lauramide Arginine Ethyl Este. Infectious Diseases in Obstetrics and Gynecology. 2012;17:284762.

MacPhee RA, Hummelen R, Bisanz JE et al. Probiotic strategy for the treatment and prevention of bacterial vaginosis. Expert Opin

Pharmacother. 2010;11(18:2985-95.

Reid G, Dols J, Miller W. Targeting the vaginal micro- biota with probiotics as a means to counteract infections. Curr Opin Clin Nutr Met Care. 2009;12:583-87.

Ribet D, Cossart P. How bacterial pathogens colonize their hosts and invade deeper tissues. Microbes and Infection. 2015;17:173-83. 13. Voronyn KV, Nakhla BS, Chuiko VI. ta in. Bakteryalnыi vahynoz beremennыkh: эtyolohycheskaia dyahnostyka, prohnozyrovanye y pryntsypы aktyvnoi profylaktyky ynfektsyonnыkh y prenatalnыkh oslozhnenyi. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. 2012;15(2(1 (58))):40-43. [In Russian].

Kyra EF. Probyotyky v hynekolohycheskoi praktyke. ROAH 2008;3:6-11. [In Russian].

Zareie M, Johnson-Henry K, Jury J et al. Probiotics prevent bacterial translocation and improve intestinal barrier function in rats following chronic psychological stress. Gut. 2006;55:1553-60.

Jeppsson B. Bacterial translocation: impact of probiotics / B. Jeppsson, P. Mangell, D. Adawi, G. Molin // Scandinavian Journal of Nutrition. – 2004. – № 48. – Vol. 1. – P. 37–41.

Tsmur OV, Levchuk OB, Liashyna KV, Boiko NV. Rezultaty zastosuvannia vitchyznianoho synbiotyku Bifiten dlia terapii bakterialnykh vahinoziv u vahitnykh. Zdorov’ia zhinky. 2016;6(112):70-75. [In Ukrainian].

Femoflor. Ynstruktsyia po prymenenyiu nabora reahentov dlia yssledovanyia byotsenoza urohenytalnoho trakta u zhenshchyn metodom PTsR v rezhyme realnoho vremeny // Elektronnyi resurs: http://dnatechnology.ru/files/images/instructions_rus/fem oflor/119-8_s b_24-06-14.pdf. [In Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-13

Як цитувати

Мелешко, Т. ., Боршош, С. ., Рукавчук, Р. ., Цмур, О. ., & Бойко, Н. . (2022). Удосконалення експериментальних моделей інфекційних запальних процесів різної етіології сечостатевої системи жінок. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (1 (59), 70-77. https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.70-77