Венозні тромбоемболічні ускладнення як предиктор летальності у пацієнтів із невідкладною абдомінальною хірургічною патологією та COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2026.74.11Ключові слова:
коронавірусна хвороба, ургентні оперативні втручання, венозні тромбози та емболії, летальністьАнотація
Пандемія COVID-19 вказала на значне зростання венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів оперованих з приводу гострої хірургічної абдомінальної патології, що в результаті призвело до різкого зростання летальності. Ризик венозного тромбозу у даної когорти пацієнтів недооцінений і до сьогодні. Рекомендації світових хірургічних асоціацій не надають доказових результатів наукових досліджень профілактики венозного тромбоемболізму оперованих пацієнтів. Мета дослідження. Вивчити структуру летальності оперованих пацієнтів з гострою абдомінальною хірургічною патологією та COVID-19 і визначити основні заходи покращання ефективності профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень. Матеріали і методи дослідження. Ретроспективно опрацьовано 121 медичну карту патолого-анатомічного розтину пацієнтів з невідкладною абдомінальною патологією та COVID-19. Операційні втручання виконано у всіх пацієнтів, релапаротомії на вимогу – у 11,6%, планованих релапаротомій – у 6,6%. Середня тривалість – 108,3 ± 24,5 хв. Критеріями включення у дослідження були: невідкладна абдомінальна хірургічна патологія, операційне втручання та COVID-19. Критеріями виключення: вік менше 18 років та негативний тест на верифікацію РНК-вірусу SARS-CoV-2 шляхом полімеразно-ланцюгової реакції. Структура післяопераційної летальності була наступною: операції з приводу гострої кишкової непрохідності виконано у 27 (22,3%) пацієнтів; гострого калькульозного деструктивного холециститу у 24 (19,8%); защемленої вентральної грижі у 18 (14,9%); перфораційної виразки гастродуоденальної зони у 14 (11,6%); гострого перфораційного дивертикуліту ободової кишки у 11 (9,1%); гострого панкреонекрозу у 10 (8,3%); гострого деструктивного апендициту у 9 (7,4%); з приводу торако-абдомінальної травми у 6 (5,0%) та флегмони передньої черевної стінки у 2 (1,7%). Результати дослідження та їх обговорення. Під час аналізу паталоганатомічної документації встановлено, що венозні тромбози значно частіше спостерігались у пацієнтів з ургентною хірургічною патологією органів черевної порожнини та коронавірусною хворобою. Загальна частота тромбоемболічних ускладнень в групі пацієнтів із COVID-19 становила 43,5%, при цьому фатальна емболія легеневої артерії була причиною смерті у 23,2% випадків. У пацієнтів без COVID-19 аналогічні показники були нижчими та складали 36,2% і 16,1% відповідно. Вивчення результатів патологанатомічних досліджень засвідчило, що мультимодальна оцінка факторів ризику ВТ визнає необхідність проведення профілактичних протитромботичних заходів.
Висновки.
1. Венозні тромбоемболічні ускладнення залишаються однією з провідних причин післяопераційної летальності у пацієнтів з невідкладною абдомінальною хірургічною патологією та COVID-19.
2. Справжня частота та ризик розвитку венозного тромбоемболізму в оперованих пацієнтів під час пандемії коронавірусної хвороби залишаються недооціненими.
3. У пацієнтів із гострою абдомінальною хірургічною патологією та COVID-19 фатальна тромбоемболія легеневої артерії верифікована у 23,2% випадків, що суттєво перевищує аналогічний показник серед хворих без коронавірусної інфекції.
4. Застосування сучасних методів профілактики ВТ потребує подальшого вдосконалення антикоагулянтної стратегії та її адаптації до цієї категорії пацієнтів.
Посилання
Connors JM, Levy JH. Thromboinflammation and the hypercoagulability of COVID-19. J. Thromb. Haemostasis. 2020;18(7):1559–61. DOI 10.1111/jth.14849
Cuker A, Tseng EK, Nieuwlaat R, Angchaisuksiri P, Blair C, Dane K, et al. American Society of Hematology 2021 guidelines on the use of anticoagulation for thromboprophylaxis in patients with COVID-19. Blood Adv. 2021;5(3):872–88. DOI 10.1182/bloodadvances.2020003763
Матвійчук Б.О., Матвійчук О.Б., Федчишин Н.Р. Профілактика венозного тромбозу та тромбоемболії легеневої артерії у загальній хірургії: проблеми і перспективи. Клінічна хірургія. 2007;(8):36–38.
Abate, S.M., Mantefardo, B. & Basu, B. Postoperative mortality among surgical patients with COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Patient Saf Surg 14, 37 (2020). doi:10.1186/s13037-020-00262-6.
De Simone B, Chouillard E, Sartelli M, Biffl WL, Di Saverio S, Moore EE, et al. The management of surgical patients in the emergency setting during COVID-19 pandemic: the WSES position paper. World J Emerg Surg. 2021;16:14. doi:10.1186/s13017-021-00349-0.
Twine CP, Kakkos SK, Aboyans V, Baumgartner I, Behrendt CA, Bellmunt-Montoya S, et al. Editor's Choice – European Society for Vascular Surgery (ESVS) 2023 Clinical Practice Guidelines on Antithrombotic Therapy for Vascular Diseases. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2023 May;65(5):627-689. doi:10.1016/j.ejvs.2023.03.042.
Sartelli M, Abu-Zidan FM, Labricciosa FM, et al. Physiological parameters for Prognosis in Abdominal Sepsis (PIPAS) Study: a WSES observational study. World J Emerg Surg. 2019 Jul 15;14:34.
Knight SR, Ho A, Pius R, Buchan I, Carson G, Drake TM, et al.; ISARIC4C investigators. Risk stratification of patients admitted to hospital with COVID-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol: development and validation of the 4C Mortality Score. BMJ. 2020;370:m3339.
Yang R, Li X, Liu H, Zhen Y, Zhang X, Xiong Q, et al. Chest CT Severity Score: An Imaging Tool for Assessing Severe COVID-19. Radiol Cardiothorac Imaging. 2020;2(2):e200047. doi:10.1148/ryct.2020200047.
Prokop M, van Everdingen W, van Rees Vellinga T, van Ufford JQ, Stöger L, Beenen L, et al. CO-RADS: A Categorical CT Assessment Scheme for Patients Suspected of Having COVID-19—Definition and Evaluation. Radiology. 2020;296(2):E97-E104. doi:10.1148/radiol.2020201473.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




