Комплексна програма респіраторної та фізичної терапії військовослужбовців після заброньової травми грудної клітки: результати проспективного пілотного дослідження

Анотація

Мета. Оцінити ефективність програми фізичної терапії військовослужбовців після заброньової травми грудної клітки. Матеріали та методи. Під час дослідження проводився аналіз та синтез науково-методичної літератури за темою дослідження. Клінічне проспективне одноцентрове пілотне дослідження проведене за участю п’яти військовослужбовців у закладі охорони здоров’я Рівненської області. Реабілітаційне оцінювання включало оцінку болю (VAS), оксигенацію крові у стані спокою та під час навантаження (SpO₂), показники шкали Borg, шкали задишки mMRC, шестихвилиного тесту ходьби 6MWT. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою середнього арифметичного (М), стандартного відхилення (SD). Враховуючи обсяг вибірки (n=5), використовувався непараметричний критерій Вілкоксона. Для визначення клінічної значущих результатів оцінювалася величина ефекту. Результати. Підґрунтям програми респіраторної та фізичної терапії була Міжнародна класифікація функціонування (МКФ) та біопсихосоціальна модель реабілітації. Програма реалізовувалася поетапно, відповідно до клінічного перебігу відновлення (гострий, ранній відновний, пізній відновний та амбулаторний етапи). Цілі програми формувалися за SMART-підходом. Засоби респіраторної та фізичної терапії включали діафрагмальне, сегментарне дихання, тренування інспіраторних м’язів, ранню мобілізацію, вертикалізацію, аеробне тренування, постуральні вправи, ходьбу. Інтенсивність навантаження коригувалася індивідуально з урахуванням показників сатурації крові, вираженості больового синдрому та клінічного стану пацієнта. З метою забезпечення довготривалості реабілітації, була розроблена програма домашньої респіраторної та фізичної терапії. Критерії ефективності програми включали попередження виникнення ускладнення з боку функціонування дихальної системи. Зниження інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою (VAS) на 92% сприяло поступовому відновленню продуктивного кашльового поштовху та покращенням дренажної функції бронхо-легеневої системи. Одночасно показники тестів mMRC та Borg демонстрували суттєве зниження проявів задишки та відчуття фізичного навантаження на 80% та 75% відповідно. Покращення функції дихальної системи призвело до підвищення толерантності до фізичного навантаження, що підтверджується збільшенням дистанції за 6MWT майже на 17%. Аналіз динаміки середнього рівня сатурації крові киснем SpO_{2 зріс} з 94,2% до 98,2% у стані спокою та з 92,3% до 97,6% під час фізичного навантаження. Це свідчить про позитивний вплив реабілітаційного менеджменту військовослужбовців з даною патологією. Однак, зважаючи на невелику вибірку пацієнтів, результати розглядаються як попередні й потребують подальшого дослідження. Висновки. Позитивна динаміка показників реабілітаційного оцінювання підтверджує гіпотезу про те, що респіраторна та фізична реабілітація сприяють покращенню функціонування дихальної системи та відновленню мобільності військовослужбовців після заброньової травми грудної клітки. Для підтвердження отриманих результатів необхідні подальші дослідження з більшою вибіркою.