Медико-соціальне значення раннього виявлення метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки у дітей: розробка алгоритму скринінгу та формування груп високого ризику за даними УЗД-стеатометрії, МРТ, клініко-анамнестичних і лабораторних маркерів

Анотація

Вступ. Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) набуває статусу актуальної проблеми в педіатрії через тенденцію до поширення ожиріння та метаболічного синдрому в дитячій популяції. Захворюванню властивий тривалий прихований перебіг, що призводить до пізньої діагностики за стандартними принципами, прогресування до фіброзу та розвитку цирозу вже в молодому віці, формуючи суттєвий медико-соціальний тягар. Мета дослідження. Об’єктивізувати медико-соціальне значення ранньої діагностики МАСХП у дітей шляхом розробки алгоритму скринінгу та формування груп високого ризику на основі клініко-анамнестичних, лабораторних та ультразвукових даних з порівняльною оцінкою результатів стеатометрії з MRI-PDFF. Матеріали та методи. Проспективне обсерваційне дослідження (2023–2025 рр., n=1200 дітей віком 10–18 років). Первинний скринінг передбачав УЗД печінки зі стеатометрією та еластографією. Для поглибленого аналізу відібрано 256 дітей. Проведено оцінку антропометричних, лабораторних даних (ліпідний та вуглеводний обмін, функціональні проби печінки) та порівняння результатів стеатометрії з MRI-PDFF (референтний стандарт). Статистичний аналіз виконано з використанням ROC-аналізу, кореляційного та порівняльного аналізу. Результати та обговорення. Поширеність стеатозу печінки серед обстежених становила 21,3% (n=256), з них стеатоз I стадії (S1) виявлено у 52,4%, II стадії (S2) – у 35,7%, III стадії (S3) – у 11,9%. Фібротичні зміни (еластографія) діагностовано у 5% підлітків. Встановлено сильну кореляцію між показниками ультразвукової стеатометрії та MRI-PDFF (r=0,89–0,91; p<0,001). Визначено оптимальні порогові значення для діагностики стеатозу: для Soneus P7 – ≥2,3 dB/cm, для Samsung fat fraction – ≥5,2%, GE UGAP 0,65 dB/cm/MHz. Виявлено, що стеатоз S1 має безсимптомний перебіг без лабораторних змін. Прогресування стеатозу асоціювалося з раннім дебютом ожиріння (особливо 0–3 роки), сімейною схильністю, інсулінорезистентністю (HOMA-IR >3,0, при S2 – близько 8,0, при S3 – >10,0), гіпертригліцеридемією та дефіцитом вітаміну D. Перенесена COVID-19 інфекція виступала додатковим тригером метаболічної декомпенсації: у 67% пацієнтів з ожирінням після COVID-19 спостерігалося прогресування стеатозу та комбіноване гепатоцелюлярно-холестатичне ураження. Модифікація способу життя протягом 3–6 місяців призвела до зниження показників стеатометрії та покращення метаболічних маркерів у 40% дітей. На основі отриманих даних розроблено шестиетапний алгоритм раннього скринінгу. Висновки. МАСХП є значущою медико-соціальною проблемою з високою поширеністю (21,3%) серед дітей. Ультразвукова стеатометрія є високоточним, доступним неінвазивним методом ранньої діагностики, що корелює з MRI-PDFF. Ранній дебют ожиріння, сімейний анамнез, інсулінорезистентність та перенесений COVID-19 є ключовими предикторами прогресування захворювання. Запропонований алгоритм скринінгу дозволяє своєчасно виявляти дітей високого ризику, попереджати розвиток фіброзу, зменшувати витрати системи охорони здоров'я та ризики ранньої інвалідизації.