Функціональна модель первинної медичної допомоги в регіональній системі медичної допомоги пацієнтам із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями та травмами великих суглобів

Анотація

Дегенеративно-дистрофічні захворювання великих суглобів залишаються однією з провідних причин хронічного болю, функціональних обмежень та зниження якості життя дорослого населення. Поширеність цих станів зростає паралельно зі старінням населення, що супроводжується збільшенням потреби в ендопротезуванні. У сучасних інтегрованих моделях медичної допомоги первинній медичній допомозі відводиться роль першого і безперервного рівня ведення таких пацієнтів, однак у літературі та клінічних рекомендаціях її функції описано здебільшого фрагментарно, тоді як роль ПМД на етапах передопераційної підготовки, післяопераційного супроводу та довготривалого спостереження висвітлено значно меншою мірою. Це обмежує наукове обґрунтування ролі ПМД в оптимізованій регіональній системі медичної допомоги. Мета. Обґрунтувати функціональну модель ПМД як складової оптимізованої регіональної системи медичної допомоги шляхом визначення функцій ПМД на кожному етапі маршруту пацієнта із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями та травмами великих суглобів. Матеріали та методи. Дослідження теоретично-концептуальне, виконане на основі аналізу наукових публікацій і міжнародних клінічних рекомендацій, включно з рекомендаціями NICE, матеріалами програм їх упровадження в практику ПМД та концепціями ціннісно-орієнтованих моделей медичної допомоги. Застосовано бібліосемантичний аналіз, контент-аналіз клінічних рекомендацій, структурно-функціональний аналіз, функціональну декомпозицію маршруту пацієнта як основний авторський методичний прийом та метод концептуального моделювання. Результати. Виділено сім послідовних етапів маршруту пацієнта: первинне звернення, первинна клінічна оцінка, консервативне ведення, маршрутизація, передопераційна підготовка, післяопераційний супровід та довготривале спостереження. Для кожного етапу визначено мету, місце ПМД та основні функції, систематизовані у вигляді функціональної матриці з очікуваними результатами. Запропонована модель уперше інтегрує функції ПМД відповідно до повного маршруту пацієнта, розглядаючи ПМД як наскрізного координатора, а не епізодичного учасника спеціалізованої допомоги. Висновки. Функціональна модель ПМД є концептуальною основою для визначення вимог до виконання кожної функції та розробки валідованого інструменту оцінки готовності ПМД до інтеграції в оптимізовану регіональну систему допомоги пацієнтам із патологією великих суглобів. Модель потребує подальшої емпіричної валідації за участю сімейних лікарів, ортопедів та організаторів охорони здоров'я.