Оптимізація діагностики аденокарциноми передміхурової залози: порівняльний аналіз промежинної та трансректальної трепан-біопсії досвід онкоурологічного відділення КНП «ОЦО» (2025–2026 рр.)

Анотація

Діагностика раку передміхурової залози (РПЗ) потребує високої точності верифікації для обрання адекватної лікувальної тактики. Незважаючи на широке розповсюдження трансректальної біопсії (ТРБ), ризики інфекційних ускладнень та обмежена доступність передніх відділів залози зумовлюють перехід до «золотого стандарту» – трансперінеальної (промежинної) трепан-біопсії (ТПБ). Мета дослідження: Проаналізувати результати впровадження промежинної біопсії в практику онкоурологічного відділення КНП «ОЦО» та оцінити її переваги у складних клінічних випадках. Матеріали та методи. За період 2025–2026 рр. виконано 860 біопсій простати під УЗД-навігацією. Дослідження базувалося на мультипараметричному підході: 91,8% пацієнтів (n=790) пройшли МРТ із в/в контрастуванням. Критеріями включення були ПСА > 3.0 нг/мл та показники Pi-RADS 4–5. Використовувалися УЗД-системи BK ProFocus 2202 із біплановим датчиком та Mindray DC-N3. Маніпуляції проводилися під місцевим перипростатичним блоком (лідокаїн 1%). Особливістю ТПБ було використання катетера Фолея для візуалізації уретри та повна відмова від антибіотикопрофілактики. Результати. Виявлено 815 випадків ацинарної аденокарциноми. ТПБ продемонструвала критичну важливість як метод вибору при підозрі на пухлини передньої локалізації та як «rescue-метод» після негативних ТРБ (80% успішної повторної верифікації). В роботі детально представлено клінічний випадок пацієнта 1975 р.н. із мультифокальним колоректальним раком в анамнезі та цукровим діабетом. Через хірургічно змінену пряму кишку ТПБ стала єдиним можливим методом діагностики, що дозволило виявити агресивну аденокарциному (Gleason 9, High-risk). Висновки. Промежинна біопсія забезпечує вищу точність діагностики локалізованих форм РПЗ, мінімізує ризик сепсису та є безальтернативною для пацієнтів із патологією прямої кишки. Диференційований вибір доступу залежно від стадії та локалізації процесу дозволяє оптимізувати роботу онкоурологічного стаціонару та підвищити рівень виявлення онкопатології на ранніх етапах