Інноваційний комунікаційний ключ для підвищення комплаєнсу в медицині
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2026.73.6Ключові слова:
сімейна медицина, клінічна комунікація, фізична терапія, фізична та реабілітаційна медицина, комплаєнс, емпатія, тренінгАнотація
Ефективна комунікація є фундаментальною складовою успішного лікування та відновлення, адже саме через неї формуються довіра, мотивація та активна участь пацієнта у процесі терапії. Водночас у медичній практиці відчувається брак простих, структурованих інструментів комунікації, простих для запам’ятовування, адаптованих до особливостей взаємодії з пацієнтами. Не лише спеціалісти фізичної та реабілітаційної медицини, а і лікарі загальної практики та інших суміжних спеціальностей мають володіти знаннями в цій сфері. В зв’язку з цим навчання спеціальним навичкам комунікації з пацієнтами в сфері реабілітації стають дедалі актуальними.
Мета – розробка інноваційного комунікаційного інструменту у формі мнемонічної схеми, що поєднує стиль комунікації у сучасній реабілітаційній практиці з базовими компонентами спілкування з пацієнтом, який б сприяв покращенню комплаєнсу, розумінню та залученості пацієнта у реабілітаційний процес.
Проведено структурований бібліографічний огляд українських та західних наукових джерел з питань клінічної комунікації. На основі синтезованих даних розроблено інноваційний комунікаційний інструмент «(КПД)² + ЕНЗіМ», який об'єднує інструктивні та емоційно-емпатичні компоненти взаємодії з пацієнтом.
Розроблена нами модель складається з 6 ключів ефективної комунікації (КК - командуй, коментуй, ПП – прості фрази, повторюй, ДД - демонструй, доторкнись) + емпатичний компонент ЕНЗіМ (емпатія, неосудливе ставлення, залучення і міміка), які мають забезпечували зрозумілу, послідовну та тілесно-змістову взаємодію, що може сприяти психологічному комфорту пацієнта, зниженню тривожності та підвищенню комплаєнсу. Модель ключа покликана забезпечити структуровану, етично чутливу і гнучку комунікацію в реабілітаційних умовах, сприяти зниженню тривожності пацієнтів і підвищенню рівня їх участі у відновленні.
Розроблений інноваційний комунікаційний ключ «(КПД)² + ЕНЗіМ» є концептуально обґрунтованим та практично орієнтованим комунікаційним інструментом, який може бути ефективно інтегрований у щоденну клінічну практику медичних працівників для покращення комплаєнсу з пацієнтами в процесі реабілітації.
Посилання
Silverman J, Kurtz S, Draper J. Skills for communicating with patients. 3rd ed. Boca Raton: CRC Press; 2013.
Hojat M. Empathy in health professions education and patient care. New York: Springer; 2016.
Levinson W, Lesser CS, Epstein RM. Developing physician communication skills for patient-centered care. Health Aff (Millwood). 2010;29(7):1310–8.
Baile WF, Buckman R, Lenzi R, Glober G, Beale EA, Kudelka AP. SPIKES—A six-step protocol for delivering bad news: Application to the patient with cancer. Oncologist. 2000;5(4):302–11.
Kurtz S, Silverman J, Draper J. Teaching and learning communication skills in medicine. 2nd ed. Oxford: Radcliffe Publishing; 2005.
Nestel D, Tierney T. Role-play for medical students learning about communication: Guidelines for maximising benefits. BMC Med Educ. 2007;7:3.
Stone J, Mazza D. Harnessing the potential of communication skills in physical therapy: A review. Phys Ther Rev. 2016;21(1):55–60.
Haidet P, Paterniti DA. “Building” a history rather than “taking” one: A perspective on information sharing during the medical interview. Arch Intern Med. 2003;163(10):1134–40.
Prokopenko OM, Chaban TV. Communicative competence of a physician: modern challenges. Simeina medycyna. 2020;4(92):47–50.
Savchuk OL. Communication in rehabilitation medicine: an interdisciplinary approach. Reabilitatsiya ta fizyczna medycyna. 2023;1(2):24–28.
Beagan B, Fredericks E, Bryson M. Family physician perceptions of working with LGBTQ patients: physician training needs. Can Med Educ J. 2015;6(1):e14–22.
Murray A, Hall A, Williams GC, McDonough SM, Ntoumanis N, Taylor I, et al. Assessing physiotherapists’ communication skills for promoting patient autonomy for self-management: reliability and validity of the communication evaluation in rehabilitation tool. Disabil Rehabil. 2018;40(23):2785–94.
Murtagh GM. A critical look at ideas, concerns and expectations in clinical communication. 2023.
Kolesnyk PO, Kolesnyk AP, Kuodza JE, Mykyta IV, Yakym IU. Metodyka “Ryba OSCE”: Videoprezentatsiia lektsii dystantsiinoho kursu “Metodyka navchannia obiektyvizovanomu strukturovanomu klinichnomu obstezhenniu patsiientiv u praktytsi simeinoho likaria” [oral work with illustrations]. Certificate of authorship of Ukraine No. 101856. Uzhhorod: Department of Family Medicine and Outpatient Care, Uzhhorod National University.
Kumar S, Bhargava V. Pain assessment and SOCRATES: A handy mnemonic. Indian J Pain. 2019;33(1):60–1.
American Academy of Physical Medicine and Rehabilitation. Communication issues in physical medicine and rehabilitation. PM&R Knowledge NOW. 2025 Apr. Available from: https://now.aapmr.org/communication-issues-in-physical-medicine-and-rehabiltiation/
Weschules DJ, Bain KT, Reifsnyder J, McMath JA, Kupperman DE, Gallagher RM, et al. An internal audit into the adequacy of pain assessment in a hospice setting. BMJ Support Palliat Care. 2015;5(2):210–5.
Back AL, Arnold RM. Dealing with anger in the clinical encounter. Ann Intern Med. 2005;142(9):731–5.
Silverman J, Kurtz S, Draper J. The Calgary–Cambridge approach to communication skills teaching 1: Agenda-led, outcome-based analysis of the consultation. Educ Gen Pract. 1996;7(2):288–99.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
