Використання інформаційного веб-ресурсу сімейними лікарями з метою підвищення прихильності пацієнта до проходження скринінгу серцево-судинних і психічних розладів
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2025.72.7Ключові слова:
профілактика, скринінг, сімейна медицина, серцево-судинні захворювання, внутрішні хвороби, анкета, депресія, ожиріння, дисліпідемія, артеріальна гіпертензіяАнотація
Вступ. Серцево-судинні захворювання займають провідне місце в структурі причин смертності в Європі. В зв’язку з військовими діями Україні в останні роки відбувається значний ріст поширеності психічних розладів, зокрема депресії серед населення. Серцево-судинні захворювання та психічні розлади тісно пов’язані не лише з серйозними порушеннями повсякденного функціонування, але й із ризиком передчасної смерті. Провідна роль у скринінгу найпоширеніших захворювань належить сімейному лікарю. Інформаційні технології протягом останніх десятиліть дедалі активніше впроваджуються в практику системи охорони здоров’я. Також існує немало свідчень про позитивний вплив інформаційних застосунків на процес діагностики і лікування, проте потрібно більше досліджень про застосування інформаційних технологій у практиці лікарів первинної ланки. Матеріали і методи. В дослідженні брали участь 170 пацієнтів первинної ланки. Середній вік склав 59 років ±13,6. Учасники основної групи пройшли тестування на спеціально розробленому інформаційному веб-ресурсі «Персональний радник з оцінки стану здоров’я» і отримали відповідні результати тестування з персоналізованими рекомендаціями. Учасники контрольної групи отримували рекомендацію профілактичних обстежень у вигляді стандартної консультації сімейного лікаря. Також пацієнтам було запропоновано пройти спеціальне опитування з метою оцінки корисності а також готовності проходження обстеження для профілактики серцево-судинних та депресії за шкалою від 1 до 5. Учасники пройшли анкетування до та після отримання рекомендацій лікаря чи проходження комп’ютерного тестування, також через місяць відбулося повторне опитування. Статистичний аналіз виконано у програмі Jamovi 2.2.5. Для аналізу якісних даних використовували t-критерій Уілкоксона для порядкових ознах, та χ² Пірсона для номінальних ознак. Результати і обговорення. Статистично достовірно підвищилося середнє значення відповіді при оцінці пацієнтами корисності за 5-бальною шкалою по кожному виду профілактичних обстежень відразу після застосування веб-ресурсу «Персональний радник з оцінки стану здоров’я» в основній групі дослідження(p<0,05), а також показник статистично достовірно залишився вищим від початкового рівня через 1 місяць (p<0,001). Частота проходжень рекомендованих обстежень в основній групі дослідження була статистично достовірно вища на 16%( p<0,05 ). Статистично достовірно підвищився середній бал відповіді при оцінці готовності здійснювати профілактичні обстеження відразу після застосування веб-ресурсу «Персональний радник з оцінки стану здоров’я» в основній групі дослідження (p<0,05), а також показник статистично достовірно залишився вищим від початкового рівня через 1 місяць (p<0,001). Висновок. Отримані результати вказують на те що інформаційний веб-ресурс «Персональний радник з оцінки стану здоров’я» достовірно підвищує частоту проходження рекомендованих обстежень в порівнянні зі звичайною консультацією лікаря. Даний веб-ресурс також статистично значимо підвищує обізнаність і готовність пацієнтів та сприяє кращій виживаності знань в часі.
Посилання
Vos T, Lim SS, Abbafati C, Abbas KM, Abbasi M, Abbasifard M, et al. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet [Internet]. 2020 Oct 17;396(10258):1204–22. Available from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30925-9
James SL, Abate D, Abate KH, Abay SM, Abbafati C, Abbasi N, et al. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. The Lancet [Internet]. 2018 Nov 10;392(10159):1789–858. Available from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32279-7
Townsend N, Kazakiewicz D, Lucy Wright F, Timmis A, Huculeci R, Torbica A, et al. Epidemiology of cardiovascular disease in Europe. Nature Reviews Cardiology [Internet]. 2022;19(2):133–43. Available from: https://doi.org/10.1038/s41569-021-00607-3
Organization WH. Depression and other common mental disorders: global health estimates. World Health Organization; 2017.
Skryninh u pervynnii dpopmozi,klinichna nastanova zasnovana na dokazakh 2018 rik. Available from: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/39235
Yavorskyi AM. Analiz vplyvu rivnia doviry do likariv ta systemy okhorony zdorovia na zadovolenist patsiientiv medychnoiu dopomohoiu. Arkhiv klinichnoi medytsyny. 2016;(2):71–4.
Cohen JD, Aspry KE, Brown AS, Foody JM, Furman R, Jacobson TA, Karalis DG, Kris-Etherton PM, Laforge R, O'Toole MF, Scott RD, Underberg JA, Valuck TB, Willard KE, Ziajka PE, Ito MK. Use of health information technology (HIT) to improve statin adherence and low-density lipoprotein cholesterol goal attainment in high-risk patients: proceedings from a workshop. J Clin Lipidol. 2013 Nov-Dec;7(6):573-609. doi: 10.1016/j.jacl.2013.10.002. Epub 2013 Oct 12. PMID: 24314357.
Oppenheimer J, Bender B, Sousa-Pinto B, Portnoy J. Use of Technology to Improve Adherence in Allergy/Immunology. J Allergy Clin Immunol Pract. 2024 Dec;12(12):3225-3233. doi: 10.1016/j.jaip.2024.07.017. Epub 2024 Jul 27. PMID: 39074604.
Misono AS, Cutrona SL, Choudhry NK, Fischer MA, Stedman MR, Liberman JN, Brennan TA, Jain SH, Shrank WH. Healthcare information technology interventions to improve cardiovascular and diabetes medication adherence. Am J Manag Care. 2010 Dec;16(12 Suppl HIT):SP82-92. PMID: 21314228.
Cruz-Cobo C, Bernal-Jiménez MÁ, Calle G, Gheorghe LL, Gutiérrez-Barrios A, Cañadas D, Tur JA, Vázquez-García R, Santi-Cano MJ. Efficacy of a Mobile Health App (eMOTIVA) Regarding Compliance With Cardiac Rehabilitation Guidelines in Patients With Coronary Artery Disease: Randomized Controlled Clinical Trial. JMIR Mhealth Uhealth. 2024 Jul 25;12:e55421. doi: 10.2196/55421. PMID: 39052330; PMCID: PMC11310647.
Personalnyi radnyk z otsinky stanu zdorovia. Available from: https://interfamily.com.ua/checkme-adviser/
Tsang S, Royse CF, Terkawi AS. Guidelines for developing, translating, and validating a questionnaire in perioperative and pain medicine. Saudi J Anaesth. 2017 May;11(Suppl 1):S80-S89. doi: 10.4103/sja.SJA_203_17. PMID: 28616007; PMCID: PMC5463570.
Durunda M, Tovt-Korshynska M. Validatsiia ankety dlia otsiniuvannia obiznanosti i hotovnosti patsiientiv shchodo prokhodzhennia skryninhu sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan i psykhichnykh rozladiv na pryiomi u simeinoho likaria. SM [internet]. 26, Hruden 2024 [tsyt. za 15, Serpen 2025];(4):30-4. dostupnyi u: https://family-medicine.com.ua/article/view/313974
Brown JC, Gerhardt TE, Kwon E. Risk Factors for Coronary Artery Disease. 2023 Jan 23. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan–. PMID: 32119297.
Snijkers JTW, van den Oever W, Weerts ZZRM, Vork L, Mujagic Z, Leue C, Hesselink MAM, Kruimel JW, Muris JWM, Bogie RMM, Masclee AAM, Jonkers DMAE, Keszthelyi D. Examining the optimal cutoff values of HADS, PHQ-9 and GAD-7 as screening instruments for depression and anxiety in irritable bowel syndrome. Neurogastroenterol Motil. 2021 Dec;33(12):e14161. doi: 10.1111/nmo.14161. Epub 2021 May 3. PMID: 33938601; PMCID: PMC9285971.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





