Модель геморагічного інсульту в експериментальних щурів у вигляді подвійної ін'єкції великої потиличної цистерни для вивчення арезорбтивної гідроцефалії
Ключові слова:
субарахноїдальний крововилив, гідроцефалія, експериментальний геморагічний інсульт, щури лінії ВістарАнотація
Вступ. Субарахноїдальний крововилив (САК) є підтипом геморагічного інсульту, з високими показниками смертності та частою причиною хронічної постгеморагічної гідроцефалії (ПГГ), яка вражає до 20% тих, хто вижив. Виникнення гідроцефалії після САК є одним з ключових факторів у прогнозуванні негативних результатів лікування, включаючи пошкодження паренхіми головного мозку, що є основною причиною інвалідності, яка також може призвести до смерті пацієнта. У випадку комунікантної постгеморагічної гідроцефалії, патогенетичні механізми останньої недостатньо вивчені. Моделі експериментальних тварин у фундаментальних і доклінічних науках є невід’ємною частиною перевірки нових гіпотез перед впровадженням їх у клінічну практику. Мета. У даному дослідженні була протестована модель геморагічного інсульту з подвійною ін’єкцією аутологічної крові у велику цистерну щоб визначити валідність моделі у продукуванні комунікативної гідроцефалії. Методи. Піддослідних тварин (30 щурів лінії Вістар) розділили на дві групи. У першій групі (контрольна) операції не виконувались. У другій групі після ін’єкції 0,15 мл. крові у велику потиличну цистерну, слідувала ін’єкція крові 0,15 мл через 48 годин. Оперативні втручання проводили під загальним знеболенням, піддослідних тварин хірургічної групи позиціонували на спину, і проводився забір крові з нижньої третини вентральної сторони хвоста. Після цього щура повертали, а голову фіксували в стереотаксичній рамці. За допомогою бінокулярних луп виконувався розріз у потиличній ділянці з наступним розсіченням м’язів шиї. Легка флексія голови, завдяки нежорсткій фіксації голови, давала можливість розширити простір між потиличною кісткою та дужкою C1 для кращої візуалізації великої потиличної цистерни з наступною ін’єкцією аутологічної крові. Друге оперативне втручання було виконано з тими ж етапами, за винятком більш проксимальної пункції (вище нижньої третини на вентральній стороні хвоста) хвостової артерії. Гідроцефалія верифікувалася гістологічно як об’єм шлуночків головного мозку, який був > +3 стандартних відхилень вище середнього значення у контрольних тварин.
Посилання
Jason S Lewis, S Achilefu, J.R Garbow, R Laforest, and M.J Welch, “Small animal imaging current technology and perspectives for oncological imaging,” Eur J Cancer, vol. 38, no. 16, pp. 2173–2188, Nov. 2002.
R. V. Dudhani, M. Kyle, C. Dedeo, M. Riordan, and E. M. Deshaies, “A low mortality rat model to assess delayed cerebral vasospasm after experimental subarachnoid hemorrhage.,” J Vis Exp, no. 71, 2013, doi: 10.3791/4157.
S. Okubo, J. Strahle, R. F. Keep, Y. Hua, and G. Xi, “Subarachnoid hemorrhage-induced hydrocephalus in rats,” Stroke, vol. 44, no. 2, Feb. 2013, doi: 10.1161/STROKEAHA.112.662312.
B. J. Daou, S. Koduri, B. G. Thompson, N. Chaudhary, and A. S. Pandey, “Clinical and experimental aspects of aneurysmal subarachnoid hemorrhage,” Oct. 01, 2019, Blackwell Publishing Ltd. doi: 10.1111/cns.13222.
S. Marbacher, J. Fandino, and N. D. Kitchen, “Standard intracranial in vivo animal models of delayed cerebral vasospasm,” Br J Neurosurg, vol. 24, no. 4, Aug. 2010, doi: 10.3109/02688691003746274.
S. Marbacher et al., “Systematic Review of In Vivo Animal Models of Subarachnoid Hemorrhage: Species, Standard Parameters, and Outcomes,” Jun. 15, 2019, Springer US. Doi: 10.1007/s12975-018-0657-4.
J. B. Bederson, I. M. Germano, and L. Guarino, “Cortical blood flow and cerebral perfusion pressure in a new noncraniotomy model of subarachnoid hemorrhage in the rat,” Stroke, vol. 26, no. 6, pp. 1086–1091, 1995, doi: 10.1161/01.STR.26.6.1086/FORMAT/EPUB.
Staszyk C, Bohnet W, Gasse H, Hackbarth H. Blood vessels of the rat tail: a histological re-examination with respect to blood vessel puncture methods. Lab Anim. 2003 Apr;37(2):121-5. doi: 10.1258/00236770360563750. PMID: 12689422.
Giselle Fabiana Prunell, Tiit Mathiesen, Nils Henrik Diemer, and Niels-Aage Svendgaard, “Experimental Subarachnoid Hemorrhage: Subarachnoid Blood Volume, Mortality Rate, Neuronal Death, Cerebral Blood Flow, and Perfusion Pressure in Three Different Rat Models. ,” Neurosurgery, vol. 52, no. 1, 2002, Accessed: Oct. 29, 2022. [Online]. Available: https://sci-hub.se/10.1227/00006123-200301000-00022
K. J. Barry, M. A. Gogjian, and B. M. Stein, “Small animal model for investigation of subarachnoid hemorrhage and cerebral vasospasm,” Stroke, vol. 10, no. 5, 1979, doi: 10.1161/01.STR.10.5.538.
E. Güresir, P. Schuss, V. Borger, and H. Vatter, “Rat cisterna magna double-injection model of subarachnoid hemorrhage – background, Advantages/limitations, Technical considerations, Modifications, And outcome measures,” Acta Neurochir Suppl (Wien), vol. 120, pp. 325–329, 2015, doi: 10.1007/978-3-319-04981-6_56.
H. Vatter et al., “Time Course in the Development of Cerebral Vasospasm after Experimental Subarachnoid Hemorrhage: Clinical and Neuroradiological Assessment of the Rat Double Hemorrhage Model,” Neurosurgery, vol. 58, no. 6, 2006
S. H. Chu et al., “Expression of HGF and VEGF in the cerebral tissue of adult rats with chronic hydrocephalus after subarachnoid hemorrhage,” Mol Med Rep, vol. 4, no. 5, Sep. 2011, doi: 10.3892/mmr.2011.500.
R. A. Solomon, J. L. Antunes, R. Y. Chen, L. Bland, and S. Chien, “Decrease in cerebral blood flow in rats after experimental subarachnoid hemorrhage: a new animal model,” Stroke, vol. 16, no. 1, 1985, doi: 10.1161/01.str.16.1.58.
