Ішемічні порушення кінцівки при АВФ для хронічного гемодіалізу
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2023.67.2Ключові слова:
гемодіаліз, артеріо-венозна фістула, ішемія, синдром обкрадання, судинний доступ.Анотація
Ішемічний синдром обкрадання (ІСО) розвивається від 2 до 20% випадків у пацієнтів на хронічному гемодіалізі з артеріо-венозною фістулою (АВФ) чи артеріо-венозним протезом (АВП). Причому є різна частота розвитку ІСО у хворих з дистальними (радіо- цефалічними) АВФ і проксимальними АВФ. Для радіоцефалічних фістул цей показник становить близько 2%. При проксимальних фістулах ІСО може досягати до 20-25%. Мета дослідження: Провести аналіз клінічного протікання ішемічного синдрому дистальніше постійного судинного доступу для людей страждаючих хронічною хворобою нирок 5 ст. при замісній еферентній нирковій терапії. Матеріали та методи дослідження. Терміни розвитку ішемічних порушень після формування постійного судинного доступу (ПСД) у хворих з АВФ складають від години до тижня («гострі»), але можуть з'являтися через місяць або більше («хронічні») і навіть за кілька років. Незважаючи на те, що вираженість «хронічної» ішемії зазвичай помірна, проте тривалі скарги на гіпоперфузію можуть призводити до трофічних порушень, аж до некрозів і гангрени (близько 1% хворих). Зазначається також, що тимчасові ускладнення ішемічного характеру після формування АВФ та АВП мають до 25% хворих. Загальноприйнятої класифікації ІСО зараз немає. У зарубіжній літературі є кілька спроб різних дослідників розробити класифікацію, яка мала б практичне значення для діагностики та лікування ІСО. Результати дослідження та їх обговорення. Більшість авторів ґрунтуються у своїй практиці, насамперед, на клінічній діагностиці ІСО. Інструментальна діагностика має уточнюючий характер. Збір анамнезу може виявити фактори ризику розвитку ІСО. Для виявлення скарг деякі автори запропонували анкету-опитувач, заснований на візуально-аналоговій шкалі (ВАШ), в якій бали виходять шляхом перемноження суб'єктивної важкості симптомів (від 0 до 10) на їх частоту виникнення (0 – ніколи, 10 – завжди). Під час проведення неврологічного огляду може бути виявлено зниження тактильної та температурної чутливості. Одним із найважчих варіантів гострого ішемічного синдрому є розвиток, так званої односторонньої ішемічної нейропатії. Трофічні порушення, що виникають на кінцівки, що містить артеріо-венозний доступ (АВД), також можуть бути результатом венозної гіпертензії, яка супроводжується набряком. Рекомендації NKF/DOQI 2006 вимагають негайної ліквідації доступу при виявленні ОІН. Однак навіть у випадках, коли це ускладнення виявлено в найкоротші терміни, і фістула перев'язана, повний регрес симптоматики не відбувається у всіх хворих. Зволікання у хірургічній тактиці значно погіршує прогноз. Висновки. Найбільш тяжкою скаргою, яка ускладнює проведення повноцінного гемодіалізу, є біль внаслідок ішемії всіх трьох нервів передпліччя, що з'являється або посилюється під час процедури замісної терапії. Ослаблення пульсу дистальніше АВА характерне для більшості хворих, як із проксимальними, і з дистальними АВФ.
Посилання
Wilson SE. Vascular access: principles and practice. Lippincott Williams & Wilkins; 2010.
Alfano G, Fontana F, Iannaccone M, Noussan P, Cappelli G. Preoperative management of arteriovenous fistula (AVF) for hemodialysis. J Vasc Access. 2017;18(6):451–63.
Cornacchiari M, Mudoni A, Di Nicolò P, Mereghetti M, Gidaro B, Stasi A, et al. Sindrome da ipoperfusione periferica e sindrome monomielica: dalla diagnosi al trattamento. Descrizione di un caso clinico con revisione della letteratura. G Ital Nefrol. 2019;4(9).
Gibbons CP. Vascular access in the lower limb. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2009;38(3):373–4.
Scali ST, Huber TS. Treatment strategies for access-related hand ischemia. In: Seminars in Vascular Surgery. 2011. p. 128–36.
Inston N, Schanzer H, Widmer M, Deane C, Wilkins J, Davidson I, et al. Arteriovenous access ischemic steal (AVAIS) in haemodialysis: a consensus from the Charing Cross Vascular Access Masterclass 2016. J Vasc Access. 2017;18(1):3–12.
MacRae JM, Dipchand C, Oliver M, Moist L, Yilmaz S, Lok C, et al. Arteriovenous access: infection, neuropathy, and other complications. Can J Kidney Heal Dis. 2016;3:2054358116669127.
Mohamed AS, Peden EK. Dialysis-associated steal syndrome (DASS). J Vasc Access. 2017;18(1_suppl):68–73.
Sen I, Tripathi RK. Dialysis access- associated steal syndromes. In: Seminars in Vascular Surgery. 2016. p. 212–26.
Chytilova E, Jemcov T, Malik J, Pajek J, Fila B, Kavan J. Role of Doppler ultrasonography in the evaluation of hemodialysis arteriovenous access maturation and influencing factors. J Vasc Access. 2021;22(1_suppl):42–55.
Napoli M. Echo color Doppler and vascular accesses for hemodialysis. Wichtig Editore; 2011.
Al-Jaishi AA, Liu AR, Lok CE, Zhang JC, Moist LM. Complications of the arteriovenous fistula: a systematic review. J Am Soc Nephrol. 2017;28(6):1839–50.
Beathard GA, Spergel LM. Hand Ischemia Associated With Dialysis Vascular Access: An Individualized Access Flow-based Approach to Therapy. In: Seminars in dialysis. 2013. p. 287–314.
Lemmon GW, Murphy MP. Dialysis access steal syndromes. Perspect Vasc Surg Endovasc Ther. 2009;21(1):36–9.
Feliciano D V, Kochuba MP, Rozycki GF. History of venous trauma. J Trauma Acute Care Surg. 2021;91(3):e62--e72.
Lazarides MK, Staramos DN, Kopadis G, Maltezos C, Tzilalis VD, Georgiadis GS. Onset of arterial ‘steal’following proximal angioaccess: immediate and delayed types. Nephrol Dial Transplant. 2003;18(11):2387–90.
Thermann F, Ukkat J, Wollert U, Dralle H, Brauckhoff M. Dialysis shunt-associated steal syndrome (DASS) following brachial accesses: the value of fistula banding under blood flow control. Langenbeck’s Arch Surg. 2007;392:731–7.
Van Hoek F, Scheltinga MR, Kouwenberg I, Moret KEM, Beerenhout CH, Tordoir JHM. Steal in hemodialysis patients depends on type of vascular access. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2006;32(6):710–7.
Thermann F, Wollert U, Dralle H, Brauckhoff M. Dialysis shunt-associated steal syndrome with autogenous hemodialyis accesses: proposal for a new classification based on clinical results. World J Surg. 2008;32:2309–15.
Tynan-Cuisinier GS, Berman SS. Strategies for predicting and treating access induced ischemic steal syndrome. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2006;32(3):309–15.
Gupta N, Yuo TH, Konig IV G, Dillavou E, Leers SA, Chaer RA, et al. Treatment strategies of arterial steal after arteriovenous access. J Vasc Surg. 2011;54(1):162–7.
Huber TS, Brown MP, Seeger JM, Lee WA. Midterm outcome after the distal revascularization and interval ligation (DRIL) procedure. J Vasc Surg. 2008;48(4):926–33.
Hunter ID, Calder FR, Quan G, Chemla ES. Vascular steal syndrome occurring 20 years after surgical arteriovenous fistula formation: an unusual cause of loss of hand function. Br J Plast Surg. 2004;57(6):593–4.
Arenas MD, Alvarez-Ude F, Gil MT, Soriano A, Egea JJ, Millan I, et al. Application of NKF-K/DOQI Clinical Practice Guidelines for Bone Metabolism and Disease: changes of clinical practices and their effects on outcomes and quality standards in three haemodialysis units. Nephrol Dial Transplant. 2006;21(6):1663–8.
Sidawy AN, Gray R, Besarab A, Henry M, Ascher E, Silva Jr M, et al. Recommended standards for reports dealing with arteriovenous hemodialysis accesses. J Vasc Surg. 2002;35(3):603–10.
Tordoir JHM, Dammers R, der Sande FM. Upper extremity ischemia and hemodialysis vascular access. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2004;27(1):1–5.
Schanzer A, Nguyen LL, Owens CD, Schanzer H. Use of digital pressure measurements for the diagnosis of AV accessinduced hand ischemia. Vasc Med. 2006;11(4):227–31.
Lok CE, Huber TS, Lee T, Shenoy S, Yevzlin AS, Abreo K, et al. KDOQI Clinical Practice Guideline for Vascular Access: 2019 Update. Am J Kidney Dis [Internet]. 2020 Apr;75(4):S1–164. Available from: https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/ S0272638619311370
Minion DJ, Moore E, Endean E. Revision using distal inflow: a novel approach to dialysis-associated steal syndrome. Ann Vasc Surg. 2005;19:625–8.
Leon C, Asif A. Arteriovenous access and hand pain: the distal hypoperfusion ischemic syndrome. Clin J Am Soc Nephrol. 2007;2(1):175–83.
Wixon CL, Hughes JD, Mills JL. Understanding strategies for the treatment of ischemic steal syndrome after hemodialysis access. J Am Coll Surg. 2000;191(3):301–10.
Pirozzi N, De Alexandris L, Scrivano J, Fazzari L, Malik J. Ultrasound evaluation of dialysis access-related distal ischaemia. J Vasc Access [Internet]. 2021 Nov 20;22(1_suppl):84–90. Available from: http://journals.sagepub.com/ doi/10.1177/1129729820932420
