Структурне та кадрове забезпечення відновного лікування у закладах охорони здоров’я Закарпатської області як підґрунтя реабілітаційного компоненту регіональної системи охорони здоров’я
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.66.26Ключові слова:
ресурси, фізична та реабілітаційна медицина, сфера охорони здоров’я, кадровий потенціал.Анотація
В Україні реформування реабілітації в сфері охорони здоров’я на національному рівні потребує адаптації закладів охорони здоров’я до реалізації реабілітаційного компоненту регіональних систем охорони здоров’я. Метою дослідження став аналіз ресурс- ного забезпечення (мережі та кадрового забезпечення) закладів охорони здоров’я Закарпатської області в сфері відновного лікування, як підґрунтя для трансформації в систему повноцінної реабілітації відповідно до актуального реформування реабілітаційної допомо- ги в Україні. Матеріали і методи. В процесі дослідження використані наступні методи: статистичний, структурно-логічного аналізу, узагальнення, графічний. Матеріалами дослідження стала оприлюднена інформація галузевої статистичної звітності закладів охо- рони здоров’я Закарпатської області за 2011–2020 рр.: показники наявності структурних підрозділів, ліжкового фонду та штатного забезпечення. Результати досліджень та їх обговорення. За період дослідження в області встановлено абсолютне скорочення ліжок відновного лікування, зменшення загальної кількості відділень (кабінетів) відновного лікування на 50%, кабінетів ЛФК для дорос- лих – на 13,3%, фізіотерапевтичних кабінетів (ФТК ) – на 77,3%. Найбільш різкі скорочення кількості фізіотерапевтичних кабінетів у Закарпатській області спостерігалися у 2013 році (на 42,6%) та 2018 році (на 44,6%). Чисельності штатних посад лікарів-фізіо- терапевтів та лікарів ЛФК протягом 10 років хвилеподібно змінювались і до 2020 року скоротились на 13,0% та 41,4% відповідно, медичних сестер ФТК – на 41,5%. З 2021 року в офіційній статистиці закладів охорони здоров’я області з’явились лікарі фізичної та реабілітаційної медицини. Висновки. Проведене дослідження продемонструвало значне скорочення мережі та кадрового забезпе- чення відновного лікування в закладах охорони здоров’я Закарпатської області протягом 2009-2020 років. Проте збережені ресурси доступні для використання з метою створення ефективної системи реабілітаційної допомоги для населення регіону згідно з рекомен- даціями ВООЗ , чинними нормативно-правовими актами та вимогами Національної служби здоров’я України.
Посилання
Gimigliano F, Negrini S. The World Health Organization «Rehabilitation 2030: a call for action». Eur J Phys Rehabil Med. 2017 Apr;53(2):155-168. DOI:10.23736/S1973-9087.17.04746-3
Golyk V, Syvak O, Grabljevec K, Tederko P, Gutenbrunner C, Nugraha B. Five years after development of the national disability, health and rehabilitation plan for Ukraine: Achievements and challenges. J Rehabil Med. 2021 Mar 3;53(3): jrm00160. DOI: 10.2340/16501977-2792.
Gutenbrunner C, Tederko P, Grabljevec K, Nugraha B. Responding to the World Health Organization Gobal Disability Action Plan in Ukraine: Developing a National Disability, Health and Rehabilitation Plan. J Rehabil Med. 2018 Apr 18;50(4):338-341. DOI: 10.2340/16501977-2294.
Jesus TS, Landry MD. Global need: including rehabilitation in health system strengthening. Lancet. 2021 Feb 20;397(10275):665-666. doi : 10.1016/S0140-6736(21)00207-5.
Jette AM. Global Prevalence of Disability and Need for Rehabilitation. Phys Ther. 2021 Feb 4;101(2): pzab004. doi : 10.1093/ptj/pzab004. 6. Rehabilitation in health systems. Geneva: World Health Organization; 2017. 92 р. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241549974
Rehabilitation in health systems: guide for action. Geneva: World Health Organization, 2019. 63 р. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241515986
Skempes D, Kiekens C, Malmivaara A, Michail X, Bickenbach J, Stucki G. Supporting government policies to embed and expand rehabilitation in health systems in Europe: A framework for action. Health Policy. 2022 Mar;126(3):158-172. DOI: 10.1016/j.healthpol.2021.06.014.
Stucki G, Bickenbach J, Frontera W. Why Rehabilitation Should be Included in International Healthy Ageing Agendas. Am J Phys Med Rehabil. 2019 Apr;98(4):251-252. DOI:10.1097/PHM.0000000000001111.
Stucki G, Bickenbach J, Gutenbrunner C, Melvin J. Rehabilitation: the health strategy of the 21st century. J Rehabil Med. 2018 Apr 18;50(4):309-316. DOI: 10.2340/16501977-2200.
Taylor R, Zwisler AD, Uddin J. Global health-care systems must prioritise rehabilitation. Lancet. 2021 Dec 19;396(10267):1946-1947. doi : 10.1016/S0140-6736(20)32533-2.
Template for rehabilitation information collection (TRIC): a tool accompanying the Systematic Assessment of Rehabilitation Situation (STARS). Geneva: World Health Organization; 2019. 40 p. Available from: https://apps.who.int/iris/ handle/10665/330956
World health statistics 2016: monitoring health for the SDGs sustainable development goals. Geneva: World Health Organization, 2016. 120 р. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/206498
World report on ageing and health. World Health Organization, 2015. 247 р. Available from: https://apps.who.int/iris/ handle/10665/186463