Розвінчання міфів лікування гострої гіперкаліємії

Автор(и)

  • Олекій Валентинович Тхоревський Українська військово-медична академія

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.66.24

Ключові слова:

гіперкаліємія, інтенсивна терапія, алгоритми лікування.

Анотація

У статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до лікування пацієнтів з гіперкаліємією за принципами доказової медицини. Гіперкаліємія є досить поширеним і потенційно смертельно небезпечним станом, який торкається мільйонів людей протягом усього їхнього життя. Незважаючи на поширеність та тяжкість цього стану, не існує консенсусних рекомендацій щодо лікування гіперкаліємії. Автори зазначили, що стандартний підхід, ймовірно, покращив би результати. Ще більше ускладнює ситуацію те, що немає навіть універсального визначення гіперкаліємії. Історично склалося так, що підходи до лікування гострої гіперкаліємії ґрунтувалися на трьох концепціях: «стабілізація» порога деполяризації серця, внутрішньоклітинне зміщення сироваткового калію та усунення загального калію в організмі. Терміновість цих дій часто визначається результатами ЕКГ , оскільки небезпечні для життя дизритмії можуть виникати у широкому діапазоні концентрацій калію у сироватці крові. Через складний характер проспективної оцінки стану, що загрожує життю, багато цих ідей закріпилися в поколіннях, незважаючи на невистачання доказів на їхню підтримку. Мета. Провести огляд інформаційних джерел, присвячених сучасним підходам до ведення пацієнтів з гострою гіперкаліємією, сучасної діагностики, сучасних протоколів лікування з метою встановлення оптимальних методів лікування хворих, профілактики ускладнень та якнайшвидшого відновлення та опрацювання рекомендацій українською мовою. У статті наведено короткий огляд найбільш значних помилок, що зустрічаються у невідкладній допомозі при гіперкаліємії, роз- глядаються наявні наразі літературні дані та обговорюються практичні аспекти кількох методів лікування гіперкаліємії. Помилкові уявлення та розбіжності щодо її лікування призвели до суперечливих стратегій лікування. В статті розглянуто чотири найбільш поширені міфи і надано рекомендації, що базуються на інтерпретації наявних даних. Наприкінці кожного розділу наводяться рекомендації з відкритих джерел, які допоможуть лікарям швидкої допомоги, терапевтам, нефрологам, анестезіологам зробити безпечний та ефективний вибір при лікуванні гострої гіперкаліємії. Висновок. Гіперкаліємія є поширеним та потенційно небезпечним для життя електролітним порушенням. Помилкові уявлення та розбіжності щодо її лікування призвели до суперечливих стратегій лікування. В статті розглянуто чотири найбільш поширені міфи і надано рекомендації, що базуються на інтерпретації наявних даних. Ми рекомендуємо лікарям продовжувати оцінювати існуючі дані та приймати рішення про лікування, ґрунтуючись на балансі між потенційною користю та шкодою кожного з цих втручань.

Посилання

Aggarwal S, Topaloglu H, Kumar SS. Trends in emergency room visits due to hyperkalemia in the United States. Value Health. 2015;18:386.

Mu F, Betts KA, Woolley JM, et al. Prevalence and economic burden of hyperkalemia in the United States medicare population. Curr Med Res Opin. 2020;36:1333–41.

Betts KA, Woolley JM, Mu F, Xiang C, Tang W, Wu EQ. The Cost of Hyperkalemia in the United States. Kidney Int Reports. 2018;3:385–93. 4. Collins AJ, Bertram P, Reaven N, et al. Association of serum potassium with all-cause mortality in patients with and without heart failure, chronic kidney disease, and/or diabetes. Am J Nephrol. 2017;46:213–21.

Peacock WF, Rafique Z, Clark CL, et al. Real world evidence for treatment of hyperkalemia in the emergency department (REVEAL–ED): a multicenter, prospective, observational study. J Emerg Med. 2018;55:741–50.

Rafique Z, Chouihed T, Mebazaa A, Peacock WF. Current treatment and unmet needs of hyperkalemia in the emergency department. Eur Heart J Suppl: J Eur Soc Cardiol. 2019;21:A12–9.

Tintinalli JE, Ma OJ. Tintinalli’s emergency medicine: a comprehensive study guide. Ninth edition. ed. New York: McGraw- Hill; 2020.

Evans BM, Jones NC, Milne MD, Yellowlees H. Ion-exchange resins in the treatment of anuria. Lancet (London, England). 1953:265.

Flinn RB, Merrill JP, Welzant WR. Treatment of the Oliguric Patient with a New Sodium-Exchange Resin and Sorbitol, vol. 264; 1961; 111–5. https://doi.org/10. 1056/NEJM196101192640302.

Scherr L, Ogden DA, Mead AW, Spritz N, Rubin AL. Management of Hyperkalemia with a Cation-Exchange Resin; 1961. https://doi.org/10.1056/NEJM196101192640303.

Junod SW. FDA and Clinical Drug Trials: A Short History. A Quick Guide to Clinical Trials. Washington: Bioplan, Inc; 2008.

Gruy-Kapral C, Emmett M, Ana CA Santa, Porter JL, Fordtran JS, Fine KD. Effect of single dose resin-cathartic therapy on serum potassium concentration in patients with end-stage renal disease. J Am Soc Nephrol: JASN. 1998;9.

Nasir Kiran, Ahmad Aasim. Treatment of hyperkalemia in patients with chronic kidney disease: a comparison of calcium polystyrene sulphonate and sodium polystyrene sulphonate. J Ayub Med Coll Abbottabad: JAMC. 2014;26.

Lepage Laurence, Dufour Anne-Claude, Doiron Jessica, et al. Randomized clinical trial of sodium polystyrene sulfonate for the treatment of mild hyperkalemia in CKD. Clin J Am Soc Nephrol: CJASN. 2015;10.

Nakayama Y, Ueda K, Yamagishi S-i, et al. Compared effects of calcium and sodium polystyrene sulfonate on mineral and bone metabolism and volume overload in pre-dialysis patients with hyperkalemia. Clin Exp Nephrol. 2017;22:35–44.

Wong SWS, Zhang G, Norman P, Welihinda H, Wijeratne DT. polysulfonate resins in hyperkalemia: a systematic review. Can J Kidney Health Dis. 2020;7:1–19.

Mahoney BA, Smith WA, Lo D, Tsoi K, Tonelli M, Clase C. Emergency interventions for hyperkalaemia. Cochrane Database Syst Rev. 2005(2):6–38 Art. No.: CD003235.

Batterink J, Cessford TA, Taylor RA. Pharmacological interventions for the acute management of hyperkalaemia in adults - Batterink, J - 2015|Cochrane Library. Cochrane Database Syst Rev. 2015(10):11–2 Art. No.: CD010344.

Natale Patrizia, Palmer Suetonia C, Ruospo Marinella, Saglimbene Valeria M, Strippoli Giovanni Fm. Potassium binders for chronic hyperkalaemia in people with chronic kidney disease. Cochrane Database Syst Reviews. 2020:6.

Noel J Ariana, Bota Sarah E, Petrcich William, et al. Risk of hospitalization for serious adverse gastrointestinal events associated with sodium polystyrene sulfonate use in patients of advanced age. JAMA Intern Med. 2019;179.

Panchal AR, Bartos JA, Cabañas JG, et al. Part 3: adult basic and advanced life support: 2020 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Circulation. 2020;142.

Rossignol P, Legrand M, Kosiborod M, et al. Emergency management of severe hyperkalemia: guideline for best practice and opportunities for the future. Pharmacol Res. 2016;113:585–91.

Self WH, Semler MW, Wanderer JP, et al. Balanced crystalloids versus saline in noncritically ill adults. N Engl J Med. 2018;378(9):819–28. https://doi.org/10. 1056/NEJMoa1711586.

Semler MW, Self WH, Wanderer JP, et al. Balanced crystalloids versus saline in critically ill adults. N Engl J Med. 2018;378:829–39.

Farkas J. Myth-busting: Lactated Ringers is safe in hyperkalemia, and is superior to NS. www.emcrit.org2014.

Scheingraber S, Rehm M, Sehmisch C, Finsterer U. Rapid saline infusion produces hyperchloremic acidosis in patients undergoing gynecologic surgery. Anesthesiology. 1999;90:1265–70.

Oster JR, Perez GO, Vaamonde CA. Relationship between blood pH and potassium and phosphorus during acute metabolic acidosis. Am J Phys. 1978;235:345–51.

Fisch C, Feigenbaum H, Bowers JA. The effect of potassium on atrioventricular conduction of normal dogs. Am J Cardiol. 1963;11:487–92.

Lanari A, Chait LO, Capurro C, CAPURRO C. Electrocardiographic effects of potassium. I. Perfusion through the coronary bed. Am Heart J. 1964;67:357–63.

Dittrich KL, Walls RM. Hyperkalemia: ECG manifestations and clinical considerations. J Emerg Med. 1986;4:449–55.

Parham WA, Mehdirad AA, Biermann KM, Fredman CS. Hyperkalemia revisited. Tex Heart Inst J. 2006;33:40–7.

Ettinger PO, Regan TJ, Oldewurtel HA. Hyperkalemia, cardiac conduction, and the electrocardiogram: a review. Am Heart J. 1974;88:360–71.

Mattu A, Brady WJ, Robinson DA. Electrocardiographic manifestations of hyperkalemia. Am J Emerg Med. 2000;18:721–9.

Szerlip HM, Weiss J, Singer I. Profound hyperkalemia without electrocardiographic manifestations. Am J Kidney Dis. 1986;7:461–5.

Yu AS. Atypical electrocardiographic changes in severe hyperkalemia. Am J Cardiol. 1996;77:906–8.

Khattak HK, Khalid S, Manzoor K, Stein PK. Recurrent life-threatening hyperkalemia without typical electrocardiographic changes. J Electrocardiol. 2014;47:95–7.

Martinez-Vea A, Bardají A, Garcia C, Oliver JA. Severe hyperkalemia with minimal electrocardiographic manifestations: a report of seven cases. J Electrocardiol. 1999; 32:45–9.

Acker CG, Johnson JP, Palevsky PM, Greenberg A. Hyperkalemia in hospitalized patients: causes, adequacy of treatment, and results of an attempt to improve physician compliance with published therapy guidelines. Arch Intern Med. 1998;158: 917–24.

Fordjour KN, Walton T, Doran JJ. Management of hyperkalemia in hospitalized patients. Am J Med Sci. 2014;347:93–100.

Durfey N, Lehnhof B, Bergeson A, et al. Severe hyperkalemia: can the electrocardiogram risk stratify for short-term adverse events? West J Emerg Med. 2017;18: 963–71.

Merrill JP, Levine HD, Somerville W, Smith S. Clinical recognition and treatment of acute potassium intoxication. Ann Intern Med. 1950;33:797.

Chamberlain MJ, Birm MB. Emergency treatment of hyperkalaemia. Lancet. 1964; 283:464–7.

Heckler FR, McCraw JB. Calcium-related cutaneous necrosis. Surg Forum. 1976;27: 553–5.

Semple P, Booth C. Calcium chloride; a reminder. Anaesthesia. 1996;51:93.

Pacheco Compaña FJ, Midón Míguez J, de Toro Santos FJ. Lesions associated with calcium gluconate extravasation: presentation of 5 clinical cases and analysis of cases published. Ann Plast Surg. 2017;79:444–9.

Alfonzo A, Soar J, MacTier R, et al. Clinical practice guidelines: treatment of acute hyperkalaemia in adults. UK Renal Assoc. 2014;147:59–77.

Alfonzo AV, Isles C, Geddes C, Deighan C. Potassium disorders–clinical spectrum and emergency management. Resuscitation. 2006;70:10–25.

Truhlář A, Deakin CD, Soar J, et al. European resuscitation council guidelines for resuscitation 2015: Section 4. Cardiac arrest in special circumstances. Resuscitation. 2015;95:148–201.

Martin TJ, Kang Y, Robertson KM, Virji MA, Marquez JM. Ionization and hemodynamic effects of calcium chloride and calcium gluconate in the absence of hepatic function. Anesthesiology. 1990;73:62–

Guidelines 2000 for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Part 8: advanced challenges in resuscitation: section 1: life-threatening electrolyte abnormalities. The American Heart Association in collaboration with the International Liaison Committee on Resuscitation. Circulation. 2000;102:I217–22.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-11

Як цитувати

Тхоревський, О. В. (2022). Розвінчання міфів лікування гострої гіперкаліємії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (2(66), 127-132. https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.66.24