Функціональний стан центральної та інтракардіальної гемодинаміки у жінок із гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом

Автор(и)

  • О.Л. Фучко ДВНЗ «Ужгородський національний університет», медичний факультет, кафедра фізіології та патофізіології
  • Я.І. Сливка ДВНЗ «Ужгородський національний університет», медичний факультет, кафедра фізіології та патофізіології

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.80-83

Ключові слова:

гіперплазія щитоподібної залози, безкалькульозний холецистит, гіпотериоз, серцево-судинна система, гемодинаміка серця.

Анотація

Вступ. Механізми впливу тиреоїдних гормонів на серцево-судинну систему є багатофакторними. Головними вважаються такі: вплив тиреоїдних гормонів на рівні геному; негеномний прямий вплив тиреоїдних гормонів на міокард, який включає дію на мембрани, саркоплозматичний ретикулум, мітохондрії; вплив тиреоїдних гормонів на периферичну циркуляцію. Мета дослідження: проаналізувати функціональний стан центральної та інтракардіальної гемодинаміки у жінок з гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом. Об’єкт дослідження – гемодинамічний статус організму жінки з ГЩЗ та безкалькульозним холециститом. Предмет дослідження: зміни гемодинамічного статусу організму жінки з ГЩЗ та безкалькульозним холециститом. Матеріали та методи: загальноклінічні, стандартні лабораторні методи обстеження, спеціальні клініко-лабораторні методи: фізіологічні, біохімічні, статистичні. Параметри центральної та інтракардіальної гемодинаміки реєстрували в стані спокою методом двомірної ехокар-діографії в М-режимі ехокамерою «Toshiba-140» (Японія). Результати досліджень та їх обговорення. Динаміка змін показників центральної та інтракардіальної геодина-міки вказує на різні, паралельно існуючі шляхи вторинних порушень з боку серцево-судинної системи. Так, значне збільшення ЗПОС, пов’язане зі зниженням еластичності (підвищенням жорсткості судинної стінки) артерій, є елеме-нтом концентричного типу гіпертрофії лівого шлуночка. Зростання поштовхового об’єму за відсутності вазоспасти-чних реакцій та підвищенні венозного тонусу є елементом ексцентричної гіпертрофії. Висновки. На підставі отриманих даних можна також говорити про наявність у пацієнтів систолічної дисфунк-ції, яка, однак, має переважно функціональний характер. Виявлені специфічні зміни гомеостатичних характеристик в організмі жінок з гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом вимагають розробки нових, більш ефективних (бажано немедикаментозних, зважаючи на патологію печінки і порушення, внаслідок цього її детоксикаційної здатності) підходів до лікування таких хворих.

Посилання

Ametov A. S., Konyeva M. Yu., Lukanova i. V. Cardio-vessel system at Tireotoksikoze. Consiliummedicum. 2003; 5 (11): 651 – 654.[ in Russian].

Danzi S. Thyroid hormone and the cardiovascular system: Minerva Endocrinol. 2004; 29 (3): 139 – 150.

Fazio S. Effects of thyroid hormone on the cardiovascular system: Recent. Prog. Horm. Res. 2004; 59 (1): 31 – 50.

Petunina N. Cardio-Supopovye Oslozhneniya Hyporezoza: Doctor. 2007; 4: 2 – 5. [in Russian].

Yukio N. [et al.] Rapid nongenomic actions of thyroid hormone: Proc. Nat. Acad. Sci. USA. 2006; 103 (3 8): 14104 – 14109.

Bulba A. ya., Guchko b. Ya., Baryliak L. Relationship between the parameters of lipid and endocrine statuses in women with thyroid hyperplasia, arriving at the Truskavets resort: Truskavetskyi balneological Almanac. 2007; 2:149 – 174.. [in Ukraina ].

Duntas L. H. Thyroid diseaseand lipids: Thyroid. 2002.; 12 (2): 287 – 293.

Izmozherova N. In [the Dr.] frequency of thyroid dysfunction and cardio-vascular pathology in the gimbonite in the sphenoid periode: Problems of the endoscolologist. 2007; 53 (1): 36 – 40. [in Russian].

Cappola А.R.,Fried L.P.,ArnoldА. М. Thyroid status, cardiovascular risk, and mortality in older adults. JAMA. 2006; 295( 9.): 1033–1041.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-31

Як цитувати

Фучко, О. ., & Сливка, Я. . (2020). Функціональний стан центральної та інтракардіальної гемодинаміки у жінок із гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (2 (62), 80-83. https://doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.80-83