Ефективність та ускладнення застосування черезшкірних втручань при непрохідності жовчовивідних шляхів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8127.2018.57.39-42Ключові слова:
механічна жовтяниця, холангіт, абсцес печінки.Анотація
Вступ. Порушення виділення жовчі по біліарному тракту може бути викликано багатьма захворюваннями добро- якісного та злоякісного генезу та, в свою чергу, є причиною розвитку життєвонебезпечних ускладнень. Ці усклад- нення пов’язані як з розвитком запалення жовчовивідних шляхів і виникненням холангіту з подальшим розповсю- дженням септичного процесу, так і з виникненням печінкової недостатності з наступним ураженням інших життєво- важливих органів і поліорганною недостатністю. Мета дослідження. Удосконалення проведення хірургічного лікування при непрохідності жовчовивідних шляхів та при холангіогенних абсцесах печінки шляхом застосуванням мініівазивних черезшкірних дренувальних втручань та зменшення кількості ускладнень. Матеріали та методи. В представленому дослідженні проаналізовано результати хірургічного лікування 73 хво- рих з обструктивними ураженнями жовчовивідної системи, у яких ендоскопічний транспапілярний підхід виявився неефективним (в переважній більшості внаслідок неможливості канюляції великого сосочку дванадцятипалої киш- ки), а також 41 пацієнта з холангіогенними абсцесами печінки. Для черезшкірного дренування жовчовивідних шля- хів при холангіті та холангіогенних абсцесах печінки використовували катетери 8-12 Fr під контролем ультразвука в умовах рентгенологічної операційної. Результати досліджень та їх обговорення. Переважна більшість пацієнтів, яким проведено черезшкірне транс- печінкове біліарне дренування, мали злоякісні новоутворення головки підшлункової залози та жовчних проток – 61 пацієнт, та 9 пацієнтам дренування проведено з приводу стриктур гепатікохоледоху доброякісної етіології. Серед 70 пацієнтів після черезшкірного транспечінкового дренування жовчних проток ускладнення виникли у 9 хво- рих (12,9%). Після черезшкірного дренування абсцесів печінки у 41 пацієнта ускладнення виникли у 9 хворих (21,9%). Висновки. Виходячи з етіології патологічного процесу, показання для черезшкірних втручань при непрохідності жовчовивідних шляхів можна поділити на такі групи: «біліарні», «септичні» та «змішані». «Біліарні» показання ма- ють на увазі необхідність усунення біліарної гіпертензії, «септичні» – усунення гнійних утворень печінки, а «зміша- ні» – поєднання вищевказаних факторів. Черезшкірні втручання при непрохідності жовчовивідних шляхів та холангіогенних абсцесах супроводжуються низькою летальність, а ускладнення дренувань можуть бути усунені застосуванням мініінвазивних технологій. При наявності відстані від порожнини печінкового холангіогенного абсцесу до капсули печінки менше 10 мм за- слуговує уваги прийняття рішення про застосування «відкритого» або лапароскопічного втручання. Проведене дослідження підтверджує можливість черезшкірного дренування і біліарного дерева і холангіогенних абсцесів у одного пацієнта як окремими дренажами, так і одним дренажем.
Посилання
Mizumoto Y, Mizuno S, Nakai Y, et al. Cholangitis complicated by infection of a simple hepatic cyst. Clin J Gastroenterol. 2018:1-4. Available from: https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs12328-018-0874-0 DOI: 10.1007/s12328-018-0874-0
Saad WE, Wallace MJ, Wojak JC, Kundu S, Cardella JF. Quality improvement guidelines for percutaneous transhepatic cholangiography, biliary drainage, and percutaneous cholecystostomy. J Vasc Interv Radiol. 2013;21:789-95.
Quencer KB, Tadros AS, Marashi KB, Cizman Z, Reiner E, O’Hara R, et al. Bleeding after percutaneous transhepatic biliary drainage: incidence, causes and treatments. J Clin Med. 2018 May 1;7(5):94. DOI: 10.3390/jcm7050094
Niemelä J, Kallio R, Ohtonen P, Perälä J, Saarnio J, Syrjälä H. Is palliative percutaneous drainage for malignant biliary obstruction useful? World J Surg. 2018 Mar 13;42(9);2980-6. DOI: 10.1007/s00268-018-4567-0.
Nennstiel S, Weber A, Frick G, Haller B, Meining A, Schmid RM, et al. Drainage-related complications in percutaneous transhepatic biliary drainage: An analysis over 10 years. J Clin Gastroenterol. 2015 Oct;49(9):764-70.
Serraino C, Elia C, Bracco C, Rinaldi G, Pomero F, Silvestri A, Melchio R, Fenoglio LM. Characteristics and management of pyogenic liver abscess: A European experience. Medicine (Baltimore). 2018 May;97(19):e0628. DOI: 10.1097/MD.0000000000010628.
Law ST, Li KK. Is pyogenic liver abscess associated with recurrent pyogenic cholangitis a distinct clinical entity? A retrospective analysis over a 10-year period in a regional hospital. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2014 Sep;23(9):770-7. DOI: 10.1097/MEG.0b013e328348cb9c.
Pang TC, Fung T, Samra J, Hugh TJ, Smith RC. Pyogenic liver abscess: an audit of 10 years’ experience. World J Gastroenterol. 2014 Mar 28;17(12):1622-30. DOI: 10.3748/wjg.v17.i12. 1622.
Cioffi L, Belli A, Limongelli P, Russo G, Arnold M, D’Agostino A, et al. Laparoscopic drainage as first line treatment for complex pyogenic liver abscesses. Hepatogastroenterology. 2014 May;61(131):771-5.
Liu L, Chen W, Lu X, Zhang K, Zhu C. Pyogenic liver abscess: A retrospective study of 105 cases in an emergency department from east China. J Emerg Med. 2017 Apr;52(4):409-416. DOI: 10.1016/j.jemermed.2016.09.026. Epub 2016 Oct 17.