Аналіз дистанційного навчання іноземних громадян у медичних закладах вищої освіти України

Анотація

Дистанційне навчання, як основна форма впровадження освітнього процесу у надзвичайних ситуаціях, стала основним способом забезпечення безперервності навчання. До початку повномасштабної війни в Україні кожен ЗВО створив свою повноцінну систему дистанційного навчання. З початком війни та її наслідками дистанційна освіта знову зазнала змін. Особливо важкою була ситуація з іноземними студентами, які продовжили навчання зі своїх країн постійного проживання. Завдання університетів – сприяти створенню найбільш комфортних умов для збереження цього контингенту. Основним завданням роботи є оцінка якості дистанційного навчання іноземних громадян у медичних закладах вищої освіти, а також надання пропозицій для покращення ситуації. Для виконання поставленого завдання був розроблений опитувальник англійською мовою для студентів медичних спеціальностей закладів вищої освіти. Опитування проводилось у травні 2022 року синхронно з дотриманням анонімності та наданням добровільної згоди респондентів на обробку персональних даних на базі платформи Google forms. Було опитано 8+990 здобувачів вищої освіти медичних спеціальностей різних закладів вищої освіти України, громадян інших держав. Більшість серед опитаних студентів становили представники Індії (54,54%), далі – Єгипту – 13,13%, Марокко – 12,12%. Організація навчального процесу відповідно до таких відповідей (67,9% опитаних) відбувається у поєднаному синхронно-асинхронному режимі. У дистанційному навчанні були впроваджені різні платформи та програми, більшість студентів повідомили про використання кількох платформ під час навчання (60,7%), ZOOM найчастіше був єдиною платформою для проведення навчальних занять (35,3%). Засвоєння практичних навичок відбувалось переважно лише у трьох форматах: мультимедійні презентації, обговорення випадків клінічної ситуації, імітаційне моделювання. Було виявлено значне зниження рівня засвоєння практичних навичок (-31,22%), істотно менша тривалість часу, затраченого на навчання (-30%) та незначне зменшення середнього балу академічної успішності (-3,01%). Водночас у більшості дистанційне навчання позитивно вплинуло на відвідуваність навчальних занять. 46,6% опитаних визнає, що найбільшим недоліком дистанційного навчання є зниження практичного складника, 20,9% бачать своє навчання неефективним, а 9,6% опитаних стверджує, що найбільшим недоліком є відсутність живого спілкування. Водночас 52,3% бажають залишити елементи дистанційного навчання у майбутньому. Дистанційне навчання є однією з форм забезпечення освітнього процесу, яка дозволяє створити безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу. У разі правильного використання всіх його елементів дистанційне навчання може бути повноцінною формою і дозволить отримати якісні знання та практичні навички.