Роль венозного колектору у виборі показів до хірургічного лікування тромбозів глибоких вен системи нижньої порожнистої вени

Автор(и)

  • В.І. Русин Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра хірургічних хвороб
  • Я.М. Попович Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра хірургічних хвороб

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.8-15

Ключові слова:

тромбоз глибоких вен, тромбектомія, флотуючий тромб, колатеральний кровоплин, веноз-ний колектор.

Анотація

Мета дослідження: визначити покази до хірургічного лікування тромбозів глибоких вен системи нижньої поро-жнистої вени залежно від стану колатерального та магістрального венозного кровоплину у венозному колекторі. Матеріали та методи. В роботі проведено аналіз результатів обстеження та лікування 790 пацієнтів із тромбо-зами глибоких вен системи нижньої порожнистої вени, що знаходилися на лікуванні у Закарпатській обласній кліні-чній лікарні ім. А. Новака та Закарпатському обласному клінічному онкологічному диспансері з 2006 по 2016 рік. Для обстеження хворих застосували лабораторні методи дослідження, а також інструментальні: ультразвукову до-плерографію, ультразвукове дуплексне сканування, рентгеноконтрастну флебографію, мультиспіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним контрастуванням, радіоізотопну флебосцинтиграфію та ехокардіоскопію. Під час ра-діоізотопної флебосцинтиграфії у пацієнтів оцінювали функцію м’язово-венозної помпи гомілки в спокої і з наванта-женням, визначаючи середній час транспорту, лінійну швидкість кровоплину й індекс навантаження. Результати досліджень та їх обговорення. Формування тромбу у 89,2% випадків починається у дрібних м’язових гілках гомілки, що дають початок медіальній групі суральних вен і прогресують знизу вверх, поши-рюючись на гомілкові та підколінну вену, а далі на стегнові вени і вище. За характером тромботичних мас виділили пухкі, сформовані (організовані) та пухлинні імплантаційні тромби. Пухкі тромботичні маси виявили у 417 (52,8%) пацієнтів, сформовані – у 344 (43,5%) та імплантаційні – у 29 (3,7%) хворих. У більшої частини хворих (408 (73,5%)) основної групи виявили оклюзійний варіант тромботичного ураження, у 129 (23,2%) хво-рих – пристінковий та у 18 (3,3%) – фрагментарний, у тому числі в 403 (72,6%) пацієнтів основної групи прок-симальна частина тромботичних мас мала флотуючий характер. У пацієнтів контрольної групи оклюзійний варіант тромботичного ураження виявили у 162 (68,9%), а пристінковий – у 73 (31,1%) хворих. Флотуючу верхівку тромботичних мас у пацієнтів контрольної групи спостерігали у 34 (14,5%) випадках. Наявність фрагментарних тромбів, які втратили точку фіксації, вважали абсолютним показом до операцій-ного лікування. Найбільш небезпечними у плані ТЕЛА вважали також свіжі пухкі тромботичні маси, які не фіксовані до венозної стінки. Сформовані тромби, особливо при їх оклюзійному характері несли меншу небез-пеку ТЕЛА. При наявності флотуючої верхівки тромботичних мас оцінювали довжину вільної проксимальної частини тромбу. При протяжності вільної проксимальної частини тромбу до 4 см обирали очікувальну тактику, за винятком булавоподібної форми флотуючої верхівки у 8,7% пролікованих пацієнтів, яку розцінювали як емболонебезпечну та вважали абсолютним показом до операції. Наявність пухлинних тромбів, внаслідок відсутності ефекту від антикоагулянтної терапії, вважали прямим показом до операційного лікування. При необхідності резекції стінки НПВ при пухлинному тромбозі, з метою попередження стенозування останньої, виконували алопластику (дефект НПВ більше ⅓ окружності) або алоп-ротезування (дефект – більше ⅔ окружності) останньої. Висновки. При сегментарній тромботичній оклюзії магістралі операційне лікування тромбозів глибоких вен показано лише при наявності флотуючої верхівки. При оклюзії приносної магістралі та венозного колекто-ра перевагу слід надавати тромбектомії, а при наявності флотуючої верхівки покази до операційного лікування стають абсолютними. При ураженні двох венозних колекторів і їх магістралей лише операційне втручання здатне відновити магістральний кровоплин.

Посилання

Березницкий Я.С. Оптимизация профилактики тромбоэмболических послеоперационных осло ж- нений. Возможности и реальность / Я.С. Березницкий, Е.Н. Клигуненко, С.Н. Курыляк . Хірургія України. 2008. № 2 (26). С. 57–62.

Гудз І.М. Діагностика та лікування гострого тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок і тазу. Реко- мендації Товариства судинних хірургів Німеччини / І.М. Гудз . Серце і судини. 2006. № 2 (14). С. 34– 36.

Лікування флеботромбозів системи нижньої порожнистої вени, ускладнених флотацією верхівки тромбу / І.І. Кобза, Б.М. Гаврилів, Ю.Г. Орел [та ін.]. Наук. вісник Ужгородського університету, се- рія «Медицина». Випуск 2 (44). 2012. С. 52–53.

Скупий О.М. Комбіновані методи лікування тромбозів глибоких вен системи нижньої порожни с- тої вени. О.М. Скупий, О.І. Мітюк, Я.В. Хребтій. Наук. вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». Випуск 28. 2006. С. 152–154.

Сосудистая хирургия. Национальное руководство. Краткое идание / под. ред. В.С. Савельева, А.И. Кириенко. Мосвка: ГЭОТАР-Медиа, 2014. 464 с.

«MOPETT» Investigators. Moderate pulmonary embolism treated with thrombolysis (from the ‘MOPETT’ Trial) / M. Sharii, C. Bay, L. Skrocki [et al.]. Am. J. Cardiol. 2013. № 111. P. 273–277.

Derivation and Validation of Multimarker Prognostication for Normotensive Patients with Acute Symp tomatic Pulmonary Embolism / D. Jiménez, D. Kopecna, V. Tapson [et al.]. Am. J. of Respir. and Crit. Care Med. 2014. № 189 (6). P. 718–726.

Fixed low-dose ultrasound-fssisted catheter-directed thrombolysis followed by routine stenting of residual stenosis for acute ilio-femoral deep-vein thrombosis / R.P. Engelberger, J. Fahrni, T. Willenberg [et al.]. Thromb. Haemost. 2014. № 1. P. 111–116.

Lippi G. Novel and emerging therapies: thrombus-targeted fibrinolysis / G. Lippi, C. Mattiuzzi, E.J. Favaloro. Semin. Thromb. Hemost. 2012. Vol. 39. P. 48–58.

Long-term Results after Transfemoral Venous Thrombectomy for Iliofemoral Deep Venous Thrombosis / B. Geier, G. Asciutto, B. Strohmann [et al.]. Abstracts XXIII Annual Meeting European Society for Vascular Surgery (3–6 September 2009, Oslo, Norway). P. 148.

Rosales A. Stenting for Chronic Postthrombotic Cava and Iliofemoral Occlusions. Clinical Ou tcome and Midterm Patency / A. Rosales, G. Sanbæk, J.J. Jørgensen . Abstracts XXIII Annual Meeting European Society for Vascular Surgery (3–6 September 2009, Oslo, Norway). P. 59.

The Vein Book: monograph / Edited by:John J. Bergan. London-Oxford: Elsevier Academic Press. 2007. 617 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-31

Як цитувати

Русин, В. ., & Попович, Я. . (2019). Роль венозного колектору у виборі показів до хірургічного лікування тромбозів глибоких вен системи нижньої порожнистої вени. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (2 (60), 8-15. https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.8-15

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають