Пошкодження сухожилків згиначів пальців кисті: діагностика та лікування (для студентів медичних ВН З, магістрів, лікарів інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів за спеціальністю 14.01.22- ортопедія та травматологія, 222-медицина)

Анотація

Вступ. Пошкодження кисті займає одне з перших місць серед травм опорно-рухового апарату і складає до 50% у пацієнтів різних вікових груп, в тому числі і у дітей. Серед різноманітних пошкоджень кисті, пошкодження які супроводжуються пошкодженням сухожилків пальців кисті зустрічаються до 1,5-2% і складають до 21% в складі госпіталізованих з цією травмою. Більшість постраждалих чоловіки найбільш активного і працездатного віку 18 – 45 років. Для вибору оптимальної тактики лікування важливе значення має оцінка характеру рани та пошкодження сухожилку. Головуючими інтраопераційними завданнями є забезпечення атравматичності та вибір сухожилкового шва, а в післяопераційному періоді – розробка та впровадження індивідуальної адекватної реабілітації. Мета дослідження: підвищити рівень знань студентів медичних ВНЗ , магістрів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів за спеціальністю «ортопедія та травматологія» при лікуванні пошкоджень сухожилків згиначів пальців кисті. Матеріал та методи дослідження. Проведено аналіз літературних джерел використовуючи бази даних Pubmed, Up-to-date, Cochrane library, Science direct, Scopus за пошуком: пошкодження кисті, сухожилки згиначів пальців кисті, сухожилкові шви. Результати дослідження та їх обговорення. Прийняття рішення про терміни відновлення сухожилків згиначів базується не тільки на наявності його пошкодження, але і на оцінці перебігу раньового процесу і його характеристиках. Важливою складовою для забезпечення позитивного кінцевого результату під час оперативного втручання є оцінка стану пошкодженого сухожилку та вибір шва, що впливає на вибір та об’єм реабілітаційної програми у конкретного пацієнта. Аналізуючи сучасні дискусії стосовно сухожилкового шва, можна зробити висновок, що і до тепер не існує «золотого стандарту», який в повній мірі задовольняє лікаря та пацієнта. Висновки.1.Пошкодження сухожилків згиначів пальців кисті зустрічаються до 1,5-2% і складають до 21% в складі госпіталізованих з цією травмою. Враховуючи молодий вік пацієнтів та суттєвий відсоток незадовільних результатів дане питання потребує подальшого вивчення та систематизації підходу до лікування. 2. Анатомо-біомеханічні знання дозволяють суттєво знизити кількість діагностичних помилок та зменшують травматичність оперативного втручання. Головуючим при проведенні оперативного втручання є вибір сухожилкового шва. 3. Для забезпечення позитивного кінцевого результату слугує індивідуальна реабілітаційна програма, яка залежить від характеру пошкодження, сухожилкового шва, індивідуальних характеристик пацієнта та обставин. Тому її відпрацювання потребує співпраці ортопедо-травматолога та лікаря реабілітолога.