Оцінка харчування та асоційованих із ним кардіометаболічних ризиків для здоров’я робітників взуттєвих підприємств
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.9Ключові слова:
харчування, антропометричний статус, ліпідний спектр крові, вуглеводний обмін, кардіометаболічні ризики, здоров’я робітників, взуттєві галузь.Анотація
Нераціональна харчова поведінка може слугувати причиною розвитку таких неінфекційних захворювань (НІЗ), як ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання. Мета – за результатами оцінки стану харчування, антропометричних та клініко- лабораторних досліджень виявити кардіометаболічні ризики для здоров’я у робітників взуттєвих підприємств. Матеріали і методи. Групу дослідження становили робітники підприємств взуттєвої галузі (n=200: 119 чоловіків та 81 жінка). Програма дослідження включала анкетування робітників щодо стану та якості харчування, антропометричне обстеження: визначення зросту (ЗР), маси тіла (МТ), окружностей талії (ОТ) та стегон (ОС), індексів маси тіла (ІМТ), форми тіла (ІФТ), показника розподілу жиру (ОТ/ОС) та частки жирової маси (ЧЖМ). Ліпідний та вуглеводний обмін оцінено за вмістом глюкози та загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнту атерогенності (КА), тригліцерид-глюкозного індексу та індексу Castelli. Результати. Серед робітничого контингенту сформовано нездорові моделі харчування, а саме значна розбалансованість харчового раціону, його енергетична надлишковість, недостатнє споживання необхідних груп харчових продуктів, відносно часте споживання алкогольних напоїв, особливо робітниками-чоловіками, понаднормове вживання кухонної солі, недостатнє споживання води та недотримання режиму харчування. Антропометричний скринінг вказує про наявність надміру маси тіла та ожиріння різного ступеню, у тому числі вісцерального, у 35,94-42,65% та 10,3-20,58% робітників відповідно. Виокремлено частку працюючих із середнім (16,67-22,8%) та високим і дуже високим (4,69-6,7%) ризиком захворюваності та передчасної смерті від серцево-судинних захворювань за ІФТ. Порушення вуглеводного обміну виявлено у 42,2-46,9% обстежених, ліпідного – у 43,7-48,5%. Ризик формування метаболічного синдрому зафіксовано у 14,1-19,1% (за 3 критеріями) та 10,1-14,7% робітників зафіксовано (за 4 критеріями). Встановлено наявність прямого достовірного зв’язку середньої сили між ОТ, ОТ/ОС та показниками ліпідного профілю (ЗХ, КА), індексами серцево-судинного ризику та зворотного достовірного зв’язку середньої сили між цими показниками та ЛПВЩ. Значення ІМТ, ІФТ, ЧЖМ достовірно корелювали із окремими показниками ліпідного та вуглеводного (окрім глюкози) обмінів, сила такого зв’язку переважно характеризувалася як середня. Застосування простих антропометричних індексів та аналіз ліпідного і вуглеводного профілів можуть бути використані під час медичних оглядів працюючих з метою донозологічної діагностики НІЗ. Це дає можливість раннього втручання та розробки ефективних заходів корекції стану здоров’я робітників.
Посилання
Kraus W., Bhapkar M., Huffman K. 2 years of calorie restriction and cardiometabolic risk (CALERIE): exploratory outcomes of a multicentre, phase 2, randomised controlled trial. Lancet Diabetes and Endocrinology. 2019 Jul 11;7(9):657-63. URL: https://doi.org/10.1016/S2213-8587(19)30151-2.
Steps. Prevalence of risk factors for non-infectious diseases. Ukraine 19. WHO/EURO:2020-1468-41218-56061. URL: https://apps.who. int/iris/handle/10665/336643. [In Ukrainian].
Jarvis CM, Hayman LL, Braun LT, Schwertz DW, Ferrans CE, Piano MR. Cardiovascular risk factors and metabolic syndrome in alcohol- and nicotine-dependent men and women. J Cardiovasc Nurs. 2017 Nov-Dec; 22(6):429-35. doi: 10.1097/01. JCN.0000297387.21626.88. PMID: 18090180.
Fan AZ, Russell M, Naimi T, Li Y, Liao Y, Jiles R., Mokdad AH. Patterns of alcohol consumption and the metabolic syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 2008 Oct;93(10):3833-8.
Burton R, Sheron N. No level of alcohol consumption improves health. Lancet. 2018 Sep 22;392(10152):987-8. Available at: doi: 10.1016/S0140-6736(18)31571-X. Epub 2018 Aug 23. PMID: 30146328.
Voloshyna IM. Management of table salt consumption in hypertensive patients (review). Pathologia. 2018 Sich- Kvit.15;1(42):122-6. [In Ukrainian].
Korylchuk NI. Obesity as a precondition for metabolic syndrome (literature review). Visnyk naukovykh doslidzhen. 2018 July; 2:24-8. Available at: https://ojs.tdmu.edu.ua /index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9192 [In Ukrainian].
Ashwell M, Gunn P, Gibson S. Waist-to-height ratio is a better screening tool than waist circumference and BMI for adult cardiometabolic risk factors: systematic review and meta-analysis. Obesity Rev. 2012 Mar;13(3):275-86. doi: 10.1111/j.1467-7 89X.2011.00952.x.
Kesztyüs D, Lampl J, Kesztyüs T. The weight problem: overview of the most common concepts for body mass and fat distribution and critical consideration of their usefulness for risk assessment and practice. Int J Environ Res Public Health. 2021. Nov;18(21):110-17. doi: 10.3390/ijerph182111070.
Maksymets TA, Bondarenko OO, Sklyarov YeYa. Triglycerides-glucose index as a surrogate marker of insulin resistance in patients with coronary artery disease, overweight and obesity). Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 2018 Zhovt;(3):81-5. URL: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/8985 https://doi. org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.8985 [In Ukrainian].
