Актуальні питання нейрореабілітації в бійців ООС та в потерпілих мирної території після черепно-мозкової травми
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.7Ключові слова:
черепно-мозкова травма, струс головного мозку, бійці ООС, потерпілі мирної території, пірацетам, ентроп.Анотація
Вступ. Черепно-мозкова травма залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, а її наслідки є не тільки медичною, але й соціально-економічною проблемою. Незважаючи на вивчення клінічних, структурно-морфологічних, біохімічних, нейрофізіологічних, гемодинамічних змін у пацієнтів, котрі перенесли ЧМТ, вона не здає своїх лідируючих позицій серед причин інвалідності у людей молодого і середнього віку, найбільш активної в трудовому і соціальному сенсі частини населення. Поглиблене вивчення віддаленого періоду ЧМТ є необхідним у зв’язку із великим процентом її наслідків і відсутністю кореляції між клінічною симптоматикою гострого та віддаленого періоду травми головного мозку. Мета дослідження. Вивчити вплив дії препаратів ентропу та пірацетаму на структурно-морфологічні, біохімічні, нейрофізіологічні, гемодинамічні процеси головного мозку для покращення результатів комплексного лікування легкої ЧМТ (струсу головного мозку) при проведенні реабілітаційних заходів у віддаленому періоді. Матеріали та методи. Обстежено 82 потерпілих мирної території та 82 бійців ООС із легкою ЧМТ (СГМ) у віддаленому періоді. Усі пацієнти були чоловічої статі. Вивчено динаміку функціонального стану головного мозку за даними електроенцефалографії (ЕЕГ), церебрального кровоплину методом ультразвукової доплерографії (УЗДГ) та характеристику когнітивних порушень за шкалою MMSE. Результати досліджень та їх обговорення. Використання пірацетаму і ентропу в комплексному лікуванні хворих із легкою ЧМТ (СГМ) у віддаленому періоді в порівнянні зі стандартною терапією позитивно впливало на динаміку змін ЕЕГ та когнітивних функцій. Результати дослідження засвідчили, що церебральна гемодинаміка на фоні лікування з додаванням до стандартного протоколу пірацетаму і ентропу істотно не змінювалась. Дані дослідження пацієнтів за шкалою MMSE підтвердили антиамнестичну направленість фармакотерапевтичного ефекту обох ноотропних препаратів (пірацетаму і ентропу) в аспекті впливу на когнітивну дисфункцію. Висновки. Лікування хворих із легкою ЧМТ у віддаленому періоді з використанням пірацетаму і ентропу засвідчує мультимодальну дію даних препаратів на ЦНС, їх значний фармакотерапевтичний потенціал та сприяє ефективності нейрореабілітаційних заходів, які покращують якість життя хворих, які перенесли травму головного мозку.
Посилання
Alexander W. Pharmacotherapy for Post-traumatic stress disorder in Combat Veterans. P&T. 2014; Vol. 37(1). P. 32–38.
Biloshytskyi, V., Huk, A., Bondar, T., Stepanenko, I., & Solonovych, O. Optimizing Cognitive Neurorehabilitation of Patients with Combat Traumatic Brain Injuries. International neurological journal. 2022. 5:70–75. URL: https://doi.org/10.22141/2224- 0713.5.83.2016.78473.
Evans R.W. Posttraumatic Headaches in Civilians, Soldiers and Athletes. Neurol. Clinic. 2014; Vol. 32(2): 283–303.
Grygorova I., Teslenko O., Grygorov М. The effectiveness of Cogniphen usage in the complex therapy of a craniocerebral trauma. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2017; 25(4): 59–65.
Grygorova I., Teslenko O. The clinical eff ectiveness of Neuromidin and its influence on the processes of neuroplasticity in cranial-cerebral injury. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2018; 26 (2): 13–8.
Grygorova I., Teslenko O., Novak A., Tykhonova L. Effect of the drug Entrop on cognitive function and quality of life of patients with craniocerebral trauma. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2017; 25(2): 11–5.
Grygorova I., Novak A. Clinical and diagnostic aspects of mild traumatic brain injury. International medical journal. 2016; 3: 68–71.
Guriev S., Kravtsov D., Kazachkov V., Ordatiy A. Mine-blast trauma as a result of nowadays combat: evidence from the counter terrorist operation in the eastern Ukraine. Тrauma. 2015; 16(6): 5–8.
Karvatska N., Rudnitskii R., Karvatska T., Kuryk V., Grinko N. Patogenetic mechanisms of posttraumatic stress disorder development in the participants of antiterrorist operation. Clinical and experimental pathology. 2017; Т. XVI, 1(59): 75–8.
Korshnyak V, Sukhorukov V. Cliniconeurological and neuropsychological aspects of acute of mild cranial brain trauma caused by shock wave. EUREKA: Health Sciences. 2016; 1: 14–18.
Shkolnyk V., Fesenko H. Prognosis of the risk of long-term disability prolongation at traumatic brain injury. International medical journal. 2017; 2: 86–88.
Shkolnyk V., Naumenko L., Fesenko H., Golyk V., Koval M. Consequences of traumatic brain injury as a cause of disability: problems of expertise. Family medicine. 2015; 4(60): 85–88.
Storozhuk L., Dovgalyuk T., Grinevich Y., Veremii L. Evaluating the valuating the effectiveness of rehabilitation measures for parcipants in the antiterrorist operation, who got a craniocerebral injury. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 2018; 3. URL: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8263.
Zafonte RD, Bagiella E, Ansel BM, Novack TA. et al. Effect of citicoline on functional and cognitive status among patients with traumatic brain injury: Citicoline Brain Injury Treatment Trial (COBRIT). JAMA. 2012; 308: 1993–2000.
