Взаємозв’язок між показниками адипокінового та ліпідного профілю у пацієнтів на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу

Автор(и)

  • Марія Юріївна Котелюх Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.3

Ключові слова:

адиопокіни, біомаркери, ліпіди, коморбідність, метаболізм.

Анотація

Вступ. Сьогодні ведуться наукові пошуки щодо діагностики та лікування хворих із поліморбідним фоном. Доведено важливість дослідження патофізіологічних механізмів гострого інфаркту міокарда (ГІМ) у хворих із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Мета дослідження: дослідити взаємозв’язок між ліпідним та адипокіновим профілем у хворих на ГІМ за умов наявності та відсутності ЦД 2 типу. Матеріал та методи. Дослідження проведено з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2020 року. На базі відділення інтенсивної терапії Державної установи «Національному інституті терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України» та Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 філії «Центр охорони здоров’я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було обстежено 134 пацієнтів на ГІМ з елевацією сегменту ST за умов наявності та відсутності ЦД 2 типу віком 58,97±7,92 років. Першу групу склали 74 хворих на ГІМ та ЦД 2 типу віком 59,42±7,66 років. До другої групи (група порівняння) увійшло 60 пацієнтів на ГІМ без ЦД 2 типу віком 58,42±8,25 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Визначення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти 4 (FABP4) and C1q/TNF – асоційованого білка 3 (CTRP3) у сироватці крові пацієнтів проведено імуноферментним методом. Визначення у сироватці крові загального холестерину (ЗХС) та ліпопротеїдів високої щільності відбувалося пероксидазним методом. Вміст тригліцеридів (ТГ) визначено ферментативним колориметричним методом. Коефіцієнт атерогенності розраховано за формулою A.M. Клімова. Рівень ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) визначено за формулою Фрідевальда. Результати досліджень та їх обговорення. Було встановлено, що хворі 1 групи відрізнялись більш високими рівнями в сироватці крові ТГ у порівнянні з хворими 2 групи (р<0,05). У групі 1 та 2 відзначалася тенденція до зростання ЗХС та ЛПНЩ (р˃0,05) та достовірне збільшення у 4,04 та 2,92 рази ЛПДНЩ порівняно із групою контролю (р<0,05). Встановлено вірогідне збільшення FABP4 та зниження CTRP3 у крові хворих на ГІМ на фоні ЦД 2 типу в порівнянні з хворими на ГІМ без ЦД (р<0,05). У пацієнтів із ГІМ та ЦД 2 типу (1 група) була виявлена зворотня кореляція між FABP 4 та ЛПДНЩ (r = 0,502, p<0,05), ТГ (r = 0,596, p<0,001); між CTRP 3 та ЗХС (r = -0,507, p<0,05), ЛПНЩ (r = -0,512, p < 0,05). У пацієнтів із ГІМ (2 група) була виявлена зворотня кореляція між FABP 4 та ЛПДНЩ (r = 0,453, p = 0,006), ТГ (r = 0,439, p = 0,009); між CTRP 3 та ЗХС (r = -0,413, p = 0,001), ЛПНЩ (r = -0,429, p = 0,01). Висновки. Особливості змін вмісту FABP 4 та CTRP 3 говорять про дисбаланс в адипокіновому обміні при ГІМ за наявності та відсутності ЦД 2 типу, що свідчить про метаболічний зсув у даної категорії хворих. Взаємозв’язок між FABP 4, CTRP 3 та показниками ліпідного профілю може стверджувати про вплив цих маркерів та ліпідний обмін.

Посилання

Cui J, Liu Y, Li Y, Xu F, Liu Y. Type 2 diabetes and myocardial infarction: recent clinical evidence and perspective. Frontiers in cardiovascular medicine. 2021; 8: 644189. DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.644189.

Newsletter Top 10 causes of death in the world. WHO. December 9, 2020. URL: https://www.who.int/ru/news-room/factsheets/ detail/the-top-10-causes-of-death.

Pasiyeshvili L.M., Marchenko A.S., Zagrebelska A.V., Maly`k N.V., Karaya OV Rol ozhyrinnya ta osoblyvostey topografiyi zhyrovoyi tkanyny v perebigu tsukrovogo diabet u 2-go typu [The role of obesity and features of adipose tissue topography in the course of diabetes mellitus in type 2]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymentalnoyi medytsyny. 2021; 4: 147–150. DOI: https:// doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12480 (in Ukrainian).

Tahir A., Martinez PJ., Ahmad F., Fisher-Hoch SP., McCormick J., Gay JL., et al. An evaluation of lipid profile and pro‑inflammatory cytokines as determinants of cardiovascular disease in those with diabetes: a study on a Mexican American cohort. Scientific reports. 2021; 11: 2435. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-81730-6.

Furuhashi M. Fatty acid-binding protein 4 in cardiovascular and metabolic diseases. Journal of atherosclerosis and thrombosis. 2019; 26(3): 216–232. DOI: https://doi.org/10.5551/jat.48710.

Si Y., Fan W, Sun L. A review of the relationship between CTRP family and coronary artery disease. Current atherosclerosis reports. 2020; 22(6): 22. DOI: https://doi.org/10.1007/s11883-020-00840-0.

Lee CH., Lui D., Lam K. Adipocyte fatty acid-binding protein, cardiovascular diseases and mortality. Frontiers in immunology. 2021; 12: 589206. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.589206.

Xiao Y., Xiao X., Xu A., Chen X., Tang W., Zhou Z. Circulating adipocyte fatty acid-binding protein levels predict the development of subclinical atherosclerosis in type 2 diabetes. Journal of diabetes and its complications. 2018; 32(12): 1100–1104. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2018.09.001.

Mourilhe-Rocha R., Bittencourt M.I. CTRP-3 levels in patients with stable coronary artery disease and paroxysmal atrial fibrillation: a new potential biomarker in cardiovascular diseases. Arquivos brasileiros de cardiologia. 2022; 118(1): 59–60. DOI: https://doi.org/10.36660/abc.20210940.

Yan Z., Cao X., Wang C., Liu S. Li Y, Lu G, et al. C1q/tumor necrosis factor-related protein-3 improves microvascular endothelial function in diabetes through the AMPK/eNOS/NO signaling pathway. Biochemical pharmacology. 2022;195: 114745. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bcp.2021.114745.

Zhu H, Ding Y, Zhang Y, Ding X, Zhao J, Ouyang W, et al. CTRP3 induces an intermediate switch of CD14++CD16+ monocyte subset with anti-inflammatory phenotype. Experimental and therapeutic medicine. 2020; 19(3): 2243-2251. DOI: https:// doi.org/10.3892/etm.2020.8467.

Ibanez B., James S., Agewall S., Antunes M.J., Bucciarelli-Ducci C., Bueno H., et al. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal. 2018; 39(2): 119–177. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393.

Davies M.J., D'Alessio D.A., Fradkin J., Kernan W.N., Mathieu C., Mingrone G., et al. Management of hyperglycaemia in type 2 diabetes. A consensus report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetologia. 2018; 61(12): 2461–2498. DOI: https://doi.org/10.1007/s00125-018-4729-5.

Obokata M., Iso T., Ohyama Y., Sunaga H., Kawaguchi T., Matsui H., et al. Early increase in serum fatty acid binding protein 4 levels in patients with acute myocardial infarction. European heart journal. Acute cardiovascular care. 2018; 7(6): 561–569. DOI: https://doi.org/10.1177/2048872616683635.

Kratochvilova H., Kasperova B.J., Lacinova Z., Lankova I., Trnovska J., Netuka I., et al. CTRP3, a Novel adipokine with anti-inflammatory and cardioprotective properties, in patients with cardiovascular diseases and type 2 diabetes mellitus. Diabetes. 2020; 69: 91-OR. DOI: https://doi.org/10.2337/db20-91-OR.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-16

Як цитувати

Koteliukh, M. Y. (2022). Взаємозв’язок між показниками адипокінового та ліпідного профілю у пацієнтів на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (1 (65), 15-19. https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.3