Дослідження психофізіологічного стану студентів з урахуванням ступеня напру- ження регуляторних систем

Автор(и)

  • Я.І. Сливка Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та пато- фізіології
  • Ю.М. Савка Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та пато- фізіології
  • О.П. Кентеш Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та пато- фізіології
  • І.В. Бугір Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та пато- фізіології

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.82-86

Ключові слова:

показник активності регуляторних систем, варіабельність серцевого ритму, дезадаптація, психо- соматичні прояви.

Анотація

У ході дослідження виявлено взаємозв’язок між психофізіологічним станом студентів та їх адаптаційними мож- ливостями. Як інтегральний показник ступеня функціонального напруження автономної нервової системи доцільно використовувати показник активності регуляторних систем (ПАРС), запропонований Р.М. Баєвським. Зростання значень показника активності регуляторних систем пов’язане з низкою змін у структурі варіабельності серцевого ритму, а саме: посиленням активності симпатичних впливів, зниженням впливу дихальної періодики, зростанням активності центральних регуляторних впливів. Встановлено, що студенти з незадовільним рівнем адаптації та ви- снаженням регуляторних механізмів характеризуються достовірно вищим рівнем особистісної тривожності, низькою стресостійкістю, зростанням рівня психосоматичних проявів.

Посилання

Antonets KV, Churukova NM. Vlyianye uchebnoi nahruzky na nekotorыe parametrы hemodynamyky y эmotsyonalnoe sostoianye studentov. Mezhdunarodnыi studencheskyi nauchnыi vestnyk. 2017;2. Availablefrom: http://www.eduherald.ru/ru/article/view?id=16912. [In Russian].

Tretiak TO, Severynovska OV. Psykhofiziolohichnyi profil studentiv pershoho kursu u protsesi adaptatsii do osvitnoi diialnosti. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia. 2016;2(66):90-103. [In Ukrainian].

Fedotova HH, Pozharova HV, Heraskyna MA. Otsenka funktsyonalnoho sostoianyia orhanyzma studentov na osnove analyza varyabelnosty serdechnoho rytma. Sovremennыe problemы nauky y obrazovanyia. 2015;5:Availablefrom: https://www.scienceeducation.ru/ru/article/view?id=22587. [In Russian].

Horst NA, Lыchahyna SN, Horst VR, Horiachkyna LV. Pokazatel aktyvnosty rehuliatornыkh system v strukture analyza varyabelnosty serdechnoho rytma. Estestvennыe nauky. Fyzyolohyia. 2016; 1(54): 28-33. [In Russian].

Yabluchanskyi NY, Martыnenko AV, Ysaeva AS. Yssleduem rehuliatornыe protsessы. Donetsk : ChP Butasova; 2005. 96 s. [In Russian].

Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task Force of European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation. 1996; 5:1043-65.

Baevskyi RM, Yvanov HH. Varyabelnost serdechnoho rytma: teoretycheskye aspektы y vozmozhnosty klynycheskoho prymenenyia. Medytsyna. 2000; 295: 9. [In Russian].

Lytvynets L.Ya. Variabelnist sertsevoho rytmu yak indykator adaptyvnykh mozhlyvostei u ditei z bronkhialnoiu astmoiu. Semeinaia medytsyna. 2013; 3: 131-34. [In Ukrainian].

Lebedenko AA, Tarakanova TD, Kozyreva TB, Kasian MS, Nosova EV, Maltsev SV, et al. The spectral analysis of heart rate variability – a new view on the problem of autonomic dysfunction in children with asthma. Medical Herald of the South of Russia. 2013;(1): 37-41.

Malkyna-Pykh Y. H. Psykhosomatyka: Spravochnyk praktycheskoho psykholoha. M.: Yzd-vo Eksmo; 2005. 992 s. [In Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-13

Як цитувати

Сливка, Я. ., Савка, Ю. ., Кентеш, О. ., & Бугір, І. . (2022). Дослідження психофізіологічного стану студентів з урахуванням ступеня напру- ження регуляторних систем. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (1 (59), 82-86. https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.82-86