Комплексна діагностика невротичних та стрес-асоційованих розладів: огляд валідних психодіагностичних методик

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8127.2024.69.24

Ключові слова:

психіатрія, психотерапія, психічне здоров’я, невротичні та стрес-асоційовані розлади

Анотація

Вступ. Відповідно до проведеного дослідження, що відбулося за участю компанії Gradus Research в рамках ініційованої Оленою Зеленською Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» в 2022–2023 роках, була проведена оцінка психічного здоров’я серед українців. Згідно з результатами опитування, 51% респондентів оцінили свій психічний стан як середній. У порівнянні з даними 2022 року відзначається збільшення частки тих, хто характеризує свій стан як незадовільний (від 8% до 11%) та зменшення частки тих, хто вважає свій стан задовільним (від 41% до 38%). Ці зміни свідчать про негативний вплив повномасштабного вторгнення росії в Україну на психічний стан українців. Зі збільшенням кількості осіб, що висловлюють скарги на стан психічного здоров’я, виникає необхідність у вдосконаленні діагностики розладів, пов’язаних із стресом. Згідно з результатами цього дослідження, більшість респондентів, відповідаючи на питання «Чи маєте Ви досвід звернення до фахівця з психічного здоров’я?», заявили, що ніколи не користувалися послугами фахівців (психіатра/психотерапевта/психолога). Варто зауважити, що в порівнянні з попереднім роком зросла частка осіб, які не виключають можливість звернення до спеціаліста (з 34% до 42%), тоді як зменшилася кількість тих, хто ніколи не планує звертатися за медичною допомогою від фахівців даного профілю (з 46% до 38%). Статистичні дані, представлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), вказують на те, що кожна п’ята особа, яка пережила збройні конфлікти, може зіткнутися з проблемами психічного здоров’я. Зростання кількості осіб, які потребують допомоги в галузі психічного здоров’я, підкреслює актуальність питання якісної та комплексної діагностики невротичних та стрес-асоційованих розладів. Метою дослідження є систематичний огляд наукових літературних джерел та валідних психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення невротичних та стрес-асоційованих розладів. Зміни в психічному здоров’ї стають все більш помітними серед українців у період війни, що підкреслює необхідність своєчасної та кваліфікованої діагностики цих станів відповідно до критеріїв МКХ-10 та DSM-5. Матеріали і методи. В даному огляді використано відкриті наукові джерела, що стосуються діагностики невротичних та стрес-асоційованих розладів. Аналіз наукових даних проведений з використанням методів оглядового, системного та контент-аналізу. Пошук відповідного матеріалу здійснювався за допомогою баз даних Google Scholar та PubMed, а також відкритих ресурсів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Американської психологічної асоціації (АПА) та інших урядових веб-порталів України, США, Великої Британії. Висновок. Шляхом аналізу сучасної наукової літератури та вивчення валідних психометричних методик можна зробити висновок, що викладені у статті опитувальники можуть служити ефективним інструментом для фахівців у галузі психічного здоров’я при комплексній діагностиці невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів.

Посилання

Psykhichne zdorovia ta stavlennia ukraintsiv dopsykholohichnoi dopomohy pid chas viiny. Gra-dus.app. 2023. Hromadska orhanizatsiia “Bezbariernist.” [in Ukraine]. Available from: https://bbu.org.ua/doslidzhennya-gradus-research-mentalnezdorov-ya-ta-stavlennya-ukrainciv-do-psihologichnoi-dopomogi-pid-chas-viini-zhovten-2023/

Ukrinform. (2022). Predstavnik VOОZ v Ukraini otsiniv potrebi naselennya u sferi psikhichnogo zdorova. [in Ukraine].

Available from: https://www.ukrinform.ua/rubric-health/3740671-predstavnik-vooz-v-ukraini-ociniv-potrebi-naselenna-usferi-psihicnogo-zdorova.html

Yurtsenyuk OS, Sumariuk BM. Impact of the war on the mental health of Ukrainians: Factors in formation of neurotic and stress-associated mental disorders. Current state of the issue. Scientific and practical journal. 2023;248–51. Available from: http://dx.doi.org/10.21802/artm.2023.2.26.248

Schubert CF, Schmidt U, Rosner R. Posttraumatic growth in populations with Posttraumatic Stress Disorder—A systematic review on growth‐related psychological constructs and biological variables. Clin Psychol Psychother. 2016;23(6):469–86. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/cpp.1985

Jayawickreme E, Infurna FJ, Alajak K, Blackie LER, Chopik WJ, Chung JM, et al. Post‐traumatic growth as positive personality change: Challenges, opportunities, and recommendations. J Pers. 2021;89(1):145–65. Available from: http://dx.doi.org/10.1111/jopy.12591

Ukrainian Electronic Journal of Medicine. (2019). Adaptatsiya shkaly dlya klinichnoyi diagnostyky PTSR ta opytuvalnyka perelik simptomiv PTSR dlya Ukrayinskoyi populyatsiyi. [in Ukraine]. Available from https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8

Bressler R, Erford BT, Dean S. A systematic review of the Posttraumatic Stress Disorder Checklist (PCL). J Couns Dev. 2018;96(2):167–86. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/jcad.12190

Blevins CA, Weathers FW, Davis MT, Witte TK, Domino JL. The posttraumatic stress disorder checklist for DSM‐5 (PCL‐5): Development and initial psychometric evaluation. J Trauma Stress. 2015;28(6):489–98. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/jts.22059

Bovin MJ, Marx BP, Weathers FW, Gallagher MW, Rodriguez P, Schnurr PP, et al. Psychometric properties of the PTSD checklist for diagnostic and statistical manual of mental disorders–fifth edition (PCL-5) in veterans. Psychol Assess. 2016;28(11):1379–91. Available from: http://dx.doi.org/10.1037/pas0000254

PTSD: National center for PTSD. Ptsd.va.gov. Available from: https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/adult-sr/ptsd-checklist.asp

Bezsheiko V. Adaptatsiia Shkaly dlia klinichnoi diahnostyky PTSR ta opytuvalnyka “Perelik symptomiv PTSR” dlia ukrainskoi populiatsii. 2016;1. [in Ukraine]. Available from: https://neuronews.com.ua/ua/archive/2018/3%2896%29/pages-30-31/adaptaciya-shkali-dlya-klinichnoyi-diagnostiki-ptsr-ta-opituvalnika-perelik-simptomiv-ptsr-dlya-ukrayinskoyipopulyaciyi-

Kolokotroni P. Impact of event scale. In: Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research. Cham: Springer International Publishing; 2021. p. 1–4.

Ali AM, Al-Amer R, Kunugi H, Stănculescu E, Taha SM, Saleh MY, et al. The Arabic version of the Impact of Event Scale-Revised: Psychometric evaluation among psychiatric patients and the general public within the context of COVID-19 outbreak and quarantine as collective traumatic events. J Pers Med. 2022;12(5):681. Available from: https://www.mdpi.com/2075-4426/12/5/681

PTSD: National center for PTSD. Ptsd.va.gov. Available from: https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/adult-sr/ies-r.asp

DuHamel KN, Ostrof J, Ashman T, Winkel G, Mundy EA, Keane TM, et al. Construct validity of the posttraumatic stress disorder checklist in cancer survivors: Analyses based on two samples. Psychol Assess; 16(3):255–66. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15456381/

Carrozzino D, Patierno C, Fava GA, Guidi J. The Hamilton rating scales for Depression: A critical review of clinimetric properties of different versions. Psychother Psychosom. 2020; 89(3):133–50. Available from: https://karger.com/pps/article/89/3/133/283180

Hieronymus F, Lisinski A, Eriksson E, Østergaard SD. Do side effects of antidepressants impact efficacy estimates based on the Hamilton Depression Rating Scale? A pooled patient-level analysis. Transl Psychiatry. 2021; 11(1):1–9. Available from: https://www.nature.com/articles/s41398-021-01364-0

Apa.org. Available from: https://www.apa.org/pi/about/publications/caregivers/practice-settings/assessment/tools/beckdepression

Zimmerman M, Thompson JS, Diehl JM, Balling C, Kiefer R. Is the DSM-5 Anxious Distress Specifier Interview a valid measure of anxiety in patients with generalized anxiety disorder: A comparison to the Hamilton Anxiety Scale. Psychiatry Res. 2020;286(112859):112859. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112859

Rodriguez-Seijas C, Thompson JS, Diehl JM, Zimmerman M. A comparison of the dimensionality of the Hamilton Rating Scale for anxiety and the DSM-5 Anxious-Distress Specifier Interview. Psychiatry Res. 2020;284(112788):112788. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112788

Thompson E. Hamilton rating scale for anxiety (HAM-A). Occup Med (Lond). 2015;65(7):601–601. Available from: https://academic.oup.com/occmed/article/65/7/601/1733495

Derogatis LR. Symptom Checklist-90–Revised. PsycTESTS Dataset. American Psychological Association (APA); 2011.

Gomez R, Stavropoulos V, Zarate D, Palikara O. Symptom Checklist-90-Revised: A structural examination in relation to family functioning. PLoS One. 2021;16(3):e0247902. Available from: http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0247902

Stmm.in.ua. Available from: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2015-4/5.pdf

Shahed.ac.ir. Available from: https://cpap.shahed.ac.ir/article_2916.html?lang=en

Liu D, Kahathuduwa C, Vazsonyi AT. The Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI): Psychometric and clinical risk score applications among college students. Psychol Assess. 2021;33(9):816–26. Available from: https://psycnet.apa.org/fulltext/2021-46044-001.pdf

Zitser J, Allen IE, Falgàs N, Le MM, Neylan TC, Kramer JH, et al. Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI) responses are modulated by total sleep time and wake after sleep onset in healthy older adults. PLoS One. 2022;17(6):e0270095. Available from: http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0270095

Zhang C, Zhang H, Zhao M, Li Z, Cook CE, Buysse DJ, et al. Reliability, validity, and factor structure of Pittsburgh sleep quality index in community-based centenarians. Front Psychiatry. 2020;11. Available from: http://dx.doi.org/10.3389/fpsyt.2020.573530

Backhaus J, Junghanns K, Broocks A, Riemann D, Hohagen F. Test–retest reliability and validity of the Pittsburgh Sleep Quality Index in primary insomnia. J Psychosom Res. 2002;53(3):737–40. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/s0022-3999(02)00330-6

Researchgate.net. Available from: https://www.researchgate.net/publication/235799576_The_MOS_36-item_short-form_health_survey_SF-36

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-16

Як цитувати

Сумарюк, Б. М. (2024). Комплексна діагностика невротичних та стрес-асоційованих розладів: огляд валідних психодіагностичних методик. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (1(69), 140-145. https://doi.org/10.32782/2415-8127.2024.69.24

Номер

Розділ

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА МЕДИЦИНА ТА СУМІЖНІ ГАЛУЗІ НАУКИ