Венозний тромбоемболізм у травмованих із тяжкою поєднаною травмою живота

Автор(и)

  • Б.О. Матвійчук Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • Р.Л. Бохонко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • Я.А. Король Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • Н.Р. Федчишин Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • Т.М. Федоришин Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги
  • М.Р. Кавка Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2018.58.32-35

Ключові слова:

тяжка поєднана травма живота, тромбоз глибоких вен.

Анотація

Вступ. Згідно з повідомленнями літератури, в структурі травм мирного часу частка тяжкої поєднаної травми жи- вота займає 5–20%, що призводить до інвалідизації у 25,2% випадків. Венозний тромбоемболізм є частими усклад- неннями у постраждалих з тяжкою поєднаною травмою живота (ТПТЖ). Незважаючи на поступ у діагностиці, ліку- ванні та профілактиці, кількість рандомізованих багатоцентрових досліджень венозного тромбоемболізму у травмо- ваних є недостатньою, а світові стандарти та рекомендації профілактики мають інколи суперечливий характер. Мета дослідження. Метою дослідження є покращення результатів лікування травмованих з ТПТЖ шляхом ди- ференційованої профілактики венозного тромбоемболізму. Матеріали та методи. Комплексно обстежено 105 травмованих з тяжкою поєднаною травмою живота (ISS 16-35 (18,4±7,4) бала), які перебували на стаціонарному лікуванні у лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Вияв- лено 27 (25,7%) травмованих з тромбозом глибоких вен, яких оперовано з приводу ТПТЖ за період 2012–2016 років. Результати досліджень та їх обговорення. Верифіковано 27 (25,7 %) випадків тромбозу в басейні нижньої порожнистої вени, з яких 10 (37,0%) проявились клінічно, а саме – ознаками набряку кінцівки, пастозності та больового синдрому. Решта (17–63,0 %) випадків перебігали безсимптомно та верифіковані за допомогою ультразвукового компресійного ангіосканування вен нижніх кінцівок. Тромбоз гомілкових вен та суральних синусів перебігав безсимптомно і верифікований у 7 (25,9 %) випадках, тромбоз підколінної вени – у 4 (14,8 %), поверхневої стегнової вени – у 5 (18,5 %) та загальної стегнової – у 8 (29,6 %) пацієнтів. Причиною тромбозу глибоких вен у травмованих з тяжкою поєднаною травмою живота є сукупність факторів у передопераційному (вік понад 50 років, час від отримання травми до госпіталізації понад 6 год., індекс маси тіла понад 28, венозні тромбози та емболії в анамнезі) та післяопераційному періодах (тривалість операції понад 160 хв., тяжкість травми за шкалою ISS понад 21 бал, післяопераційна іммобілізація (ліжковий режим) понад 48 год.), ушко- дження судин, масивна крововтрата, застосування гемостатичних лікарських засобів, травматичний шок. Висновки. За відсутності профілактики частота тромбозу глибоких вен у пацієнтів з ТПТЖ сягає 25,7 %. Мето- дом ультразвукового компресійного ангіосканування вен нижніх кінцівок встановлено переважання проксимального характеру тромбозу, причому загрозу фрагментації та потенційної тромбоемболії легеневої артерії виявлено у 13,7 % травмованих. Встановлено 18 сигніфікантних показників (р<0,05), які мали зв’язок з розвитком післяопераційних венозних тромбозів та емболій у хворих з ТПТЖ, з яких в результаті мультифакторного аналізу виокремлено 4 неза- лежні чинники виникнення тромбозу глибоких вен у передопераційному періоді (вік понад 50 років, час від отри- мання травми до госпіталізації понад 6 год., індекс маси тіла понад 28, венозні тромбози та емболії в анамнезі) та 3 у післяопераційному періоді (тривалість операції понад 160 хв., тяжкість травми за шкалою ISS понад 21 бал, після- операційна іммобілізація (ліжковий режим) понад 48 год.).

Посилання

Geerts WH. Prospektivnoe issledovanie razvitija venoznoj trombojembolii u pacientov s tjazheloj travmoj. Margo Anterior. 2002;3:4-8. [In Russian].

Henke PK, Pannucci CJ. Venous thromboembolism risk factor assessment and prophylaxis. Phlebology. 2010;25:219-23.

Rij van AM, Hill G, Krysa J, Dutton S, Jiang P, Solomon C. Prospective study of natural history of deep vein thrombosis: early predictors of poor late outcomes. Ann. Vasc. Surg. 2013;27(7):924-31.

Geerts WH, Bergquist D, Pineo GF. Prevention of venous thromboembolism: American College of Chest Physicians Evidencee Based Clinical Practice Guidelines (8th edition). Chest. 2008;133:381-453.

Gordon HG, Mark EA. The Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis, 9th ed: CHEST Evidence–Based Clinical Practice Guidelines. Chest. 2012;141(2):286-312.

Rusyn VI, Rumiantsev KYe, Kopolovets II. Profilaktyka tromboembolizmu v khirurhichnii praktyts. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu seriia Medytsyna. 2014;2(50):125-8. [In Ukrainian].

Myers DD Jr. Pathophysiology of venous thrombosis. Phlebology. 2015;1(3):7-13.

Jillet JL. Management of superficial vein thrombosis of the lower limbs: update and current recommendations. Phlebolimfology. 2015;22(2):82–9.

Chernukha LM, Shchukin SP, Archakova TM. Trombotychni uskladnennia tiazhkykh form varykoznoi khvoroby: suchasnyi pidkhid do diahnostyky y likuvannia patsiientiv za spadkovoi trombofilii ta imunohistokhimichnykh osoblyvostei stinky sudyn. Klinichna khirurhiia. 2014;10:31 -6. [in Ukrainian].

Matviychuk BO, Pokhmurskyi VV, Fedchyshyn NR. Osoblyvosti profilaktyky pisliaoperatsiinykh tromboembolichnykh uskladnen u patsiientiv z poiednanoiu travmoiu zhyvota. Ukrainskyi zhurnal khirurhii. 2011;3(12):29-32.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-12

Як цитувати

Матвійчук, Б. ., Бохонко, Р. ., Король, Я. ., Федчишин, Н. ., Федоришин, Т. ., & Кавка, М. . (2022). Венозний тромбоемболізм у травмованих із тяжкою поєднаною травмою живота. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (2 (58), 32-35. https://doi.org/10.24144/2415-8127.2018.58.32-35