Доцільність застосування проточної цитометрії на основі аналізу змін у загальному аналізі крові хворих на COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.66.11Ключові слова:
COVID-19, загальний аналіз крові, лейкоцитарний ряд, проточна цитометрія.Анотація
Вступ. Пандемія коронавірусної хвороби обумовлює пошук більш значимих клініко-лабораторних проявів захворювання та його ускладнень, що можливо досягти шляхом широкого впровадження у клінічну практику сучасних методів лабораторної діагностики. Мета дослідження – визначити доцільність застосування проточної цитометрії на основі аналізу змін у загальному аналізі крові хворих на COVID-19. Матеріали та методи дослідження. Розглянуто результати показників лейкоцитарного ряду в загальному аналізі крові 20 медичних працівників середній вік (55,3±2,4 року) хворих на COVID-19, які за результатами попередніх медичних оглядів не мали хронічних захворювань крові. В дослідженні враховувались лише дані загального аналізу крові при госпіталізації до початку лікування. Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі змін в загальному аналізі крові у пацієнтів зі схожим клінічним перебігом COVID-19 продемонстровано типові зміни окремих показників лейкоцитарного ряду та лейкоцитарної формули загалом. У 20 пацієнтів з COVID-19 асоційованою пневмонією, підтвердженою клінічно, даними комп’ютерної томограми органів грудної клітини та полімеразною ланцюговою реакцією в реальному часі, видимі зміни лейкоцитарного ряду, здебільшого, або були відсутні або мали характер, що не дозволяє співвіднести їх з типовою лейкоцитарною реакцією при вірусній інфекції. Дані загального аналізу крові не мали достовірних кореляційних зв’язків із клінікою, іншими лабораторними показниками та результатами лікування. Висновки. У 25% випадків хворих на COVID-19 відсутні специфічні для вірусної інфекції зміни у лейкоцитарній формулі і ще у 50% випадків – зміни вмісту лейкоцитів мають невизначений характер. Слабка кореляція між показниками лейкоцитарного ряду крові і клінічним станом пацієнта свідчить про обмежену можливість достовірної інтерпретації результатів загально клінічних методів обстеження. Впровадження проточної цитометрії для контролю змін крові у хворих на коронавірусну інфекцію є найбільш перспективним і доцільним кроком для вирішення існуючих задач лабораторної діагностики.
Посилання
Al-Saadi EAKD, Abdulnabi MA. Hematological changes associated with COVID-19 infection. J Clin Lab Anal. 2022;36(1):e24064. doi:10.1002/jcla.24064
Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Наказ МОЗ № 246 від 2007 травень 21. Відомості Верховної Ради України.2007;
Xu JB, Xu C, Zhang RB, et al. Associations of procalcitonin, C-reaction protein and neutrophil-to-lymphocyte ratio with mortality in hospitalized COVID-19 patients in China. Sci Rep. 2020;10(1):15058. Published 2020 Sep 14. doi:10.1038/ s41598-020-72164-7
Terpos E, Ntanasis-Stathopoulos I, Elalamy I, et al. Hematological findings and complications of COVID-19. Am J Hematol. 2020;95(7):834-847. doi:10.1002/ajh.25829
Ziadi A, Hachimi A, Admou B, et al. Lymphopenia in critically ill COVID-19 patients: A predictor factor of severity and mortality. Int J Lab Hematol. 2021;43(1):e38-e40. doi:10.1111/ijlh.13351
Bhatraju PK, Ghassemieh BJ, Nichols M, et al. Covid-19 in Critically Ill Patients in the Seattle Region - Case Series. N Engl J Med. 2020;382(21):2012-2022. doi:10.1056/NEJMoa2004500
Yang X, Yu Y, Xu J, et al. Clinical course and outcomes of critically ill patients with SARS-CoV-2 pneumonia in Wuhan, China: a single-centered, retrospective, observational study [published correction appears in Lancet Respir Med. 2020 Apr;8(4):e26]. Lancet Respir Med. 2020;8(5):475-481. doi:10.1016/S2213-2600(20)30079-5
Henry BM. COVID-19, ECMO, and lymphopenia: a word of caution. Lancet Respir Med. 2020;8(4):e24. doi:10.1016/ S2213-2600(20)30119-3
Leazer S, Collen J, Alcover K, et al. Outcomes Associated With Intensive Care and Organ Support Among Patients With COVID-19: A Systematic Review and Meta-Analysis [published online ahead of print, 2022 May 27]. Mil Med. 2022;usac143. doi:10.1093/milmed/usac143
Bolondi G, Russo E, Gamberini E, et al. Iron metabolism and lymphocyte characterisation during Covid-19 infection in ICU patients: an observational cohort study. World J Emerg Surg. 2020;15(1):41. Published 2020 Jun 30. doi:10.1186/ s13017-020-00323-2
Zhang J, Xu D, Xie B, et al. Poor-sleep is associated with slow recovery from lymphopenia and an increased need for ICU care in hospitalized patients with COVID-19: A retrospective cohort study. Brain Behav Immun. 2020;88:50-58. doi:10.1016/j. bbi.2020.05.075
Velavan TP, Meyer CG. Mild versus severe COVID-19: Laboratory markers. Int J Infect Dis. 2020;95:304-307. doi:10.1016/j. ijid.2020.04.061
Huang I, Pranata R. Lymphopenia in severe coronavirus disease-2019 (COVID-19): systematic review and meta-analysis. J Intensive Care. 2020;8:36. Published 2020 May 24. doi:10.1186/s40560-020-00453-4
