Результати лікування дітей, хворих на злоякісні пухлини центральної нервової системи, в Харківському регіоні
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.1Ключові слова:
дитяча онкологія, пухлини, центральна нервова система, злоякісні пухлини.Анотація
Пухлини центральної нервової системи (ЦНС) у дітей серед інших новоутворень посідають друге місце після лейкозів 17,6%. Згідно зі статистичними даними, щорічно у світі реєструється близько 10000 захворювань. Спектр гістологічних форм пухлин ЦНС надзвичайно широкий і різноманітний. Нині відомо більш ніж 120 форм і різновидів таких новоутворень. Однак приблизно 80% випадків у педіатричній практиці представлено такими гістологічними формами: медулобластомою, ювенільною пілоцитарною астроцитомою, дифузно-інфільтративними астроцитомами, епендімомою і краніофарингеомою. Інші пухлини центральної нервової системи у дітей трапляються рідше [2; 3; 5]. Між гістологічними ознаками й біологічною поведінкою пухлин ЦНС можуть виникати певні невідповідності. Найбільш яскраво це проявляється в низці випадків добре диференційованих менінгеом, які можуть рости інвазивно в навколишні тканини (у кістки черепа й у мозок) і навіть метастазувати у внутрішні органі. При цьому в первинному вогнищі не визначається судинна інвазія. Таким чином, у разі постановки діагнозу й визначення ступеня злоякісності необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної конкретної пухлини ЦНС, що не завжди вдається повною мірою за використання наявних методів дослідження. Різноманітність гістологічних форм пухлин, відмінність їх молекулярно-біологічних маркерів потребують виваженого та диференційованого підходу до вибору методу лікування. А прогноз захворювання напряму залежить від правильності вибору тактики. Лікування злоякісних пухлин ЦНС – складний мультидисциплінарний процес, який включає у себе імуногенетичні дослідження, етапи нейрохірургічного лікування, проведення хіміо- та променевої терапії. Причому стратегія лікування залежить не тільки від гістологічної структури пухлини, але й від віку дитини, наявності локальної чи розповсюдженої пухлини, а також від локалізації пухлинних вогнищ у структурах головного та спинного мозку. У статті наведені результати лікування пухлин ЦНС у дітей за даними комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня № 1» за 5 років. Проведений аналіз різних сучасних варіантів лікування та ефективності терапії.
Посилання
Bondar H.V., Shevchenko A.I., Halaichuk I.I. (redaktory). Onkolohiia : pidruchnyk. № 2, Kyiv, 2013, 520 s. [in Ukrainian].
Rumiantsev A.H., Samochatova E.V. (redaktory). Hematolohyia/onkolohyia detskoho vozrasta. Moskva, 2019, 792 s. [in Russian].
Rykov M.D., Poliakov V.H. (redaktory). Detskaia onkolohyia. Moskva, 2021, 684 s. [in Russian].
Belohurova M.B. Detskaia onkolohyia. Sankt-Peterburh, 2018, 351 s. [in Russian].
Durnov L.A., Holdobenko H.V. (redaktory). Detskaia onkolohyia. Moskva, 2006, 608 s. [in Russian].
Rumiantsev A.H., Heraskyn A.V. (redaktory). Dyahnostyka y lechenye solydnykh opukholei u detei. Moskva, 2019, 172 s. [in Russian].
Dudnichenko O.S., Klymniuk H.I. (redaktory). Dytiacha onkolohiia. Kharkiv, 2013, 410 s. [in Ukrainian].
Seniutovych R.V., Unhurian V.P., Hnatiuk M.H. (redaktory). Dytiacha onkolohiia. Chernivtsi, 2018, 256 s. [in Ukrainian].
Lanzkowsky P. (Editor). Manual of Pediatric Hematology and Oncology. 5th Edition, Elsevier Inc, 2020, 1027 p.
Pizzo F.A., Poplack D.G. (editors). Principles and practice of Pediatric Oncology. Lippincott, 2019, 1531 p.
Bailey S., Skinner R. (editors). Pediatric Hematology and Oncology. Oxford University Press, 2019, 598 р. DOI: 10.1093/ med/9780199299676.001.0001.