Клініко–анатомічне обґрунтування доцільності одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу

Автор(и)

  • Володимир Олександрович Шапринський Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • Віктор Іванович Горовий Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • Олег Миколайович Капшук Вінницька обласна клінічна лікарня імені М.І. Пирогова
  • Роман Петрович Морару-Бурлеску Черкаський обласний онкологічний диспансер
  • Олексій Романович Балацький Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • Ігор Ігорович Довгань Вінницька обласна клінічна лікарня імені М.І. Пирогова
  • Максим Олексійович Маласаєв КНП «Київський міський центр нефрології та діалізу»
  • Валентин Русланович Тагеєв Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8127.2023.67.7

Ключові слова:

доброякісна гіперплазія простати, одномоментна залобкова простатектомія, симультанна передочеревинна пахвинна герніопластика, анатомія залобкового та ретроінгвінального просторів.

Анотація

Вступ. Серед cкладних і невирішених питань урології та герніології значне місце посідають симультанні операції з приводу доброякісної гіперплазії простати та пахвинної грижі. Пахвинну грижу часто виявляють у хворих, яким виконують хірургічні втручання з приводу доброякісної гіперплазії простати, пахвинні грижі також часто виникають після простатектомії. Наявність пахвинної грижі погіршує якість життя пацієнтів, які страждають на доброякісну гіперплазію простати, і несе потенційну загрозу защемлення. Виконання герніопластики у хворого із доброякісною гіперплазією простати може ускладнитись затримкою сечі у післяопераційному періоді. А тому можливість одномоментної симультанної герніопластики при виконанні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати є актуальним питанням як урології, так і абдомінальної хірургії. Мета дослідження – з позиції клініко-анатомічної будови залобкового простору та задньої стінки пахвинного каналу обґрунтувати доцільність застосування одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики, а також вивчити фактори, які впливають на виникнення пахвинних гриж після простатектомії. Методологія та методи дослідження. Для обґрунтування доцільності залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики під час операції визначали відстань від середини міхурово – простатичного з’єднання до середини отвору прямої та косої пахвинних гриж після відведення грижового мішка з правого та лівого боків. Всі одномоментні залобкові простатектомії та симультанні герніопластики виконували із поперечного надлобкового доступу, довжина його коливалась від 15 до 20 см у залежності від конституції хворого. Було виконано 36 симультанних герніопластик 32 хворим (у 4-х виконали герніопластику з обох боків): з правого боку пахвинну грижу виявили у 20 випадках, лівого – 16. Виклад основного матеріалу дослідження. Середня відстань від середини міхурово – простатичного з’єднання до середини отвору прямої грижі склала 7,7 ± 1,2 см з правого боку та 7,9 ± 1,1 см – лівого; середня відстань від середини міхурово – простатичного з’єднання до середини отвору косої грижі склала 11,8 ± 1,4 см з правого боку та 11,6 ± 1,6 см – лівого. Встановлено, що операційні зони залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики розташовані поряд, а максимальна відстань між ними не перевершує 12 см. Аналіз літератури та власні клініко-анатомічні дослідження дозволили виділити наступні анатомічні чинники виникнення пахвинної грижі після простатектомії: розсічення та розтягнення поперечної фасції дзеркалами, травма м’язів передньобічної стінки живота та зниженням їх тонусу і сфінктерної функції навколо пахвинного каналу, рубцеві зміни міхурово-простатичного сегмента із натягом абдомінальної частини сім’явиносної протоки та розширенням внутрішнього пахвинного кільця і піхвового відростку очеревини, натужування при сечовипусканні з підвищенням внутрішньочеревного тиску та послабленням поперечної фасції і м’язово-апоневротичних структур пахвинної ділянки, віковий гормональний дефіцит. Висновки з дослідження. Значний відсоток утворення пахвинних гриж після простатектомії пов'язаний з анатомічними змінами, які виникають після простатектомії у цій зоні. Близьке розташування інтраопераційної зони простатектомії до зони герніопластики вимагає виконання симультанної передочеревинної герніопластики не лише явних, але і прихованих (окультних) пахвинних гриж, а також пахвинних гриж на початкових стадіях їх утворення при виконанні простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу.

Посилання

Enikeev M.E., Syrota E.S., Abdusalamov A.F., Hamraev O.H. (2015). Simultaneous operations for diseases of the prostate and inguinal hernias. Medical Bulletin of Bashkortostan. 10 (3), 92 – 94 [In Russian].

Gorovyi VI, Shaprynskyi VO, Baralo IV, & Kapshuk OM (2021). Retropubic prostatectomy in the surgical treatment of benign prostatic hyperplasia: a textbook. Vinnytsia: TOV "TVORY". 336 [In Ukrainian].

Shaprynskyi, V. O., Horovy, V. I., Vorovskyi O. O. (2021). Transpubic prostatectomy with simultaneous preperitoneal prostatic hernioplasty in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia (literature review). Hospital surgery. Magazine named after L.Ya. Kovalchuk. 1, 99 – 109 [In Ukrainian].

Shaprinskyi, V. O., Horovy, V. I., Baralo, I. V., Kapshuk O. M., Horovy O. V., Dovgan I. I., Hural D. M. (2021). Immediate and long-term results of pubic prostatectomy and simultaneous preperitoneal hernioplasty in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia. Bulletin of the Vinnytsia National Medical University. 25(4), 610 – 615 [In Ukrainian].

Davoud N., Monsen A., Jawad J., Abbas J. (2015). Simultaneous bilateral anterior inguinal herniorrhaphy with polypropylene mesh application and open prostatectomy. Brit. J. Med. Res. 5 (1), 81 – 87.

Ferretti, M., & Phillips, J. (2015). Prostatectomy for benign prostate disease: open, laparoscopic and robotic techniques. The Canadian journal of urology, 22 Suppl 1, 60–66.

Johnson O. K. (2015). Simultaneous open preperitoneal repair of inguinal hernia with open prostatectomy for benign prostate hyperplasia. Tropical doctor, 45(1), 42–43. https://doi.org/10.1177/0049475514554640

Noguera RS, Rodríguez RC. Open adenomectomy: past, present and future. Curr Opin Urol. 2008;18(1):34-40. doi:10.1097/ MOU.0b013e3282f0d625

Talebpour M, Khatami F, Aghaii M, Aghamir SMK. New technique of inguinal hernia repair during prostatectomy. Journal of Clinical Urology. 2022;15(1):36-40. doi:10.1177/2051415820961301

Tubaro A, Nunzio C. (2006). The current role of open surgery in BPH. EAU-EBU update series. 4, 191-201.

Vozianov AF, Pasechnikov SP, Klimenko YN, Gritsai VS (2008). Open prostatectomy in the surgical treatment of benign prostate hyperplasia. Men's Health. 1, 196-199.

Wein A.J. et al. (2016). Campbell-Walsh Urology. Philadelphia: Elsevier. 11. 4904.

Yang Y., Zhong C., Zhao H (2018). The clinical study: impact of benign prostate hyperplasia on the inguinal hernia formation. Int. J. Biomed Engineer. Clin. Sc. 4 (3), 66 – 69.

Kapshuk O.M. Clinical-anatomical justification of one-moment pubic prostatectomy and simultaneous pre-peritoneal hernioplasty in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia: diss. … doctor of philosophy: 222 / Kapshuk Oleg Mykolayovych ; Vinnytsia National Medical University named after M. I. Pirogov. – Vinnytsia, 2022. – 175 p [In Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-24

Як цитувати

Шапринський, В. О., Горовий, В. І., Капшук, О. М., Морару-Бурлеску, Р. П., Балацький, О. Р., Довгань, І. І., Маласаєв, М. О., & Тагеєв, В. Р. (2023). Клініко–анатомічне обґрунтування доцільності одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (1(67), 37-44. https://doi.org/10.32782/2415-8127.2023.67.7

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають